Мінськ – Американська телекомпанія CNN викликала дипломатичний скандал між Вашингтоном та Мінськом, коли внесла до списку найпотворніших пам'ятників світу елемент меморіального комплексу захисникам Брестської фортеці. Після заяв дипломатів та політиків телекомпанія вибачилася та зняла зі свого сайту цей матеріал. Проте не всі в Білорусі вважають, що CNN їх образила.
Білоруський монумент «Мужність» опинився на другому місці рейтингу найбільш потворних пам’ятників світу від CNN після югославських пам’ятників жертвам Першої та Другої світових воєн. Також у список потрапили пам’ятник жертвам трагедії 11 вересня 2001 року авторства Зураба Церетелі «Сльоза скорботи», пам’ятник на честь заснування Трудової партії Кореї (Північної) та пам’ятник Майклу Джексону в Лондоні. Але лише в Білорусі та Росії публічно образилися за цей рейтинг.
Минулої п’ятниці МЗС Білорусі викликало американського посла, де йому заявили про неприпустимість такої публікації на сайті CNN.
«Образливий характер публікації викликав хвилю обурення і нерозуміння простих білоруських громадян, громадських організацій. У Другій світовій війні Білорусь втратила кожного третього свого жителя, і пам’ять про героїв, що загинули у боротьбі за свободу країни, для білорусів свята», – заявив білоруський МЗС.
Близький до білоруської влади політолог та громадський діяч Сергій Мусієнко зазначив Радіо Свобода, що американська телекомпанія образила особисто його.
«Перед відкриттям Сочинської Олімпіади вони завдали такий точковий удар та зневажили пам’ять і російського, і білоруського народів. Я не поділяв би меморіал «Брестська фортеця», він узагалі стосується усіх колишніх республік СРСР, тому що її захищали і литовці, і українці, і казахи», – заявив провладний політолог.
«Цей монумент фактично проковтнув усю фортецю»
А ось мешканку Бреста, архітектора Ірину Лавровську цей рейтинг не зовсім ображає. Вона зауважує, що автори цього монумента діяли некоректно, зокрема скульптор Олександр Кібальников.
«Некоректно роздули цей монумент до таких розмірів, що він фактично проковтнув усю фортецю. Тому я не дивуюся. Якщо відірватися від того, що я є патріотом свого міста, що я виросла у радянський час, як мистецтвознавець я скажу, що ця скульптура викликає скоріше негативне враження», – каже вона.
Цей монумент – відображення брежнєвської епохи, він був потрібний для радянської ідеології, яка залишається важливою і для теперішнього керівництва Білорусі та Росії, вважає Ірина Лавровська.
Вона каже, що меморіальний комплекс «Брестська фортеця» приховує під собою більш глибокі шари історії міста: тут стояли церква, де підписали Брестську церковну унію, палац, у якому підписали Брестський мир, нарешті, саму фортецю збудували у 19-му столітті на місці історичного центру Бреста, перетворивши за наказом російського царя старовинні вулиці, палаци, монастирі та церкви на казарми та форти.
Тут страждали антиросійські повстанці 1863 року, а також репресовані НКВС у 1939–41 роках, у вересні 1939 року Брестську фортецю боронило від німців польське військо. Це те ж мало б бути відображено в меморіалі, каже архітектор Ірина Лавровська. Вона переконана, що територію старого міста, яке росіяни зруйнували заради розбудови фортеці, не зайняту тепер воєнним меморіалом, треба оживляти і, що можливо, – відновлювати.
Білоруський монумент «Мужність» опинився на другому місці рейтингу найбільш потворних пам’ятників світу від CNN після югославських пам’ятників жертвам Першої та Другої світових воєн. Також у список потрапили пам’ятник жертвам трагедії 11 вересня 2001 року авторства Зураба Церетелі «Сльоза скорботи», пам’ятник на честь заснування Трудової партії Кореї (Північної) та пам’ятник Майклу Джексону в Лондоні. Але лише в Білорусі та Росії публічно образилися за цей рейтинг.
Минулої п’ятниці МЗС Білорусі викликало американського посла, де йому заявили про неприпустимість такої публікації на сайті CNN.
«Образливий характер публікації викликав хвилю обурення і нерозуміння простих білоруських громадян, громадських організацій. У Другій світовій війні Білорусь втратила кожного третього свого жителя, і пам’ять про героїв, що загинули у боротьбі за свободу країни, для білорусів свята», – заявив білоруський МЗС.
Близький до білоруської влади політолог та громадський діяч Сергій Мусієнко зазначив Радіо Свобода, що американська телекомпанія образила особисто його.
«Перед відкриттям Сочинської Олімпіади вони завдали такий точковий удар та зневажили пам’ять і російського, і білоруського народів. Я не поділяв би меморіал «Брестська фортеця», він узагалі стосується усіх колишніх республік СРСР, тому що її захищали і литовці, і українці, і казахи», – заявив провладний політолог.
«Цей монумент фактично проковтнув усю фортецю»
А ось мешканку Бреста, архітектора Ірину Лавровську цей рейтинг не зовсім ображає. Вона зауважує, що автори цього монумента діяли некоректно, зокрема скульптор Олександр Кібальников.
«Некоректно роздули цей монумент до таких розмірів, що він фактично проковтнув усю фортецю. Тому я не дивуюся. Якщо відірватися від того, що я є патріотом свого міста, що я виросла у радянський час, як мистецтвознавець я скажу, що ця скульптура викликає скоріше негативне враження», – каже вона.
Цей монумент – відображення брежнєвської епохи, він був потрібний для радянської ідеології, яка залишається важливою і для теперішнього керівництва Білорусі та Росії, вважає Ірина Лавровська.
Вона каже, що меморіальний комплекс «Брестська фортеця» приховує під собою більш глибокі шари історії міста: тут стояли церква, де підписали Брестську церковну унію, палац, у якому підписали Брестський мир, нарешті, саму фортецю збудували у 19-му столітті на місці історичного центру Бреста, перетворивши за наказом російського царя старовинні вулиці, палаци, монастирі та церкви на казарми та форти.
Тут страждали антиросійські повстанці 1863 року, а також репресовані НКВС у 1939–41 роках, у вересні 1939 року Брестську фортецю боронило від німців польське військо. Це те ж мало б бути відображено в меморіалі, каже архітектор Ірина Лавровська. Вона переконана, що територію старого міста, яке росіяни зруйнували заради розбудови фортеці, не зайняту тепер воєнним меморіалом, треба оживляти і, що можливо, – відновлювати.
