Доступність посилання

ТОП новини

Перша світова війна прискорила модернізацію українців – історик


Архівне фото, французькі солдати, 1916 рік
Архівне фото, французькі солдати, 1916 рік
Клікніть, щоб переглянути інтерактивну карту
Клікніть, щоб переглянути інтерактивну карту

Сторіччя з початку Першої світової війни відзначається в умовах, коли на старому континенті існує Європейський союз, який об’єднав держави-партнери, а також існує незалежна Україна. Але якими були значення і підсумки Першої світової війни для Європи і України на початку 20-го століття? З цим запитанням Радіо Свобода звернулося до українського історика з Інституту українознавства імені Крип’якевича Василя Расевича.

– Той факт, що перша іскра війни спалахнула саме в Австро-Угорщині, коли 28 червня 1914 року було вбито наслідного принца Франца Фердинанда, – чи означає це, що Австро-Угорщина була найслабшою ланкою серед імперій тогочасної Європи сто років тому?

​– Ні, Австро-Угорщина не була найслабшою ланкою, але населення Австро-Угорщини було дуже різноманітним в національному плані. Воно було настільки штучно зіткане, це полотно, що воно мало рано чи пізно затріщати. Без сумніву, що найбільший конкурент для Австро-Угорщини того часу – Росія – мала величезні «претензії» до імперії Габсбургів через дуже багато причин. По-перше, росіяни хотіли просуватися на Балкани, вони хотіли використати елемент етнічної спільності і частково релігійної із слов’янським населенням Балкан. На цьому шляху лежала Галичина, східну частину якої населяли українці, і яка реально була і лабораторією, і таким собі інтелектуальним центром для розвитку українського національного руху, який був дуже небезпечним для Російської імперії. Тому одним махом можна було, розпочавши війну проти Австро-Угорщини, покінчити з дуже багатьма проблемами Російської імперії. І я думаю, що це була війна може не імперіалістична, як певний час вважалося, можливо, це була війна не за ринки збуту, чи просто за ринки, а це все таки була модернізуюча війна нових націй, які створилися у Східній і Центральній Європі.​

– Трохи таке наївне питання: чи можна було уникнути цієї війни, зробити так, щоб її не було?

Період суспільної модернізації дуже інтенсивно розвивався в тій самій Австро-Угорщині, яка була населена багатьма народами
Василь Расевич
Василь Расевич

– Ні, цієї війни не можна було уникнути з дуже багатьох причин. Ця конфігурація кордонів, країн, правлячих монархів і так далі, вона була настільки штучною і непевною, що практично ці країни припиняли «рухатися». Це знову ж таки таке образне у мене означення. Я маю на увазі, що Період суспільної модернізації дуже інтенсивно розвивався в тій самій Австро-Угорщині, яка була населена багатьма народами, які вступивши в період модернізації, почувалися вже повноцінними націями, які готові взяти на себе відповідальність за створення власних національних держав. Так що так чи інакше суспільна, національна модернізація мали привести обов’язково до якогось такого конфлікту, який мав би перекроїти Європу. І таким перекроювачем Європи стала Перша світова війна.

Втратили території дуже сильно і Австрія, і Угорщина, і була обмежена неймовірно в правах Німеччина – вони прагнули реваншу

Нічого злого не було би, якби ці нові національні держави не створилися за принципом ображання інших, менш успішних націй і національностей. І напевно, не було би так багато проблем, якби не сам принизливий характер підписання і укладання договорів, я маю на увазі Версальсько-вашингтонську систему, то можливо довелося б або уникнути, а якщо не уникнути, то принаймні відтягнути Другу світову війну. Втратили території дуже сильно і Австрія, і Угорщина, і була обмежена неймовірно в правах Німеччина – вони прагнули реваншу і це так чи інакше вело до нового конфлікту. Тобто сам наступний конфлікт Другої світової війни був вже закладений у Версальсько-вашингтонській системі договорів, які закріпили стан справ після Першої світової війни.

Для українців все ж таки Перша світова війна не увінчалася створенням власної держави?

Українці семимильними кроками модернізувалися і рухалися вперед

– Українці попри все трохи спізнилися зі своєю модернізацією. Те, що українці ніби програли в результаті Першої світової війни, то я цей аргумент відкидаю і вважаю, що Українці семимильними кроками модернізувалися і рухалися вперед. Якщо взяти до уваги, що і в тій самій австрійській Галичині український рух, хоч він вже й був досить потужнім в порівняння з наддніпрянською, російською Україною, то все-таки не було майже ніякого управлінського апарату. Українська інтелігенція – це були адвокати, юристи, журналісти, хоча дуже освічені люди, але для створення нового державного апарату, який би функціонував хоча б посередньо в результаті проголошення своєї держави, таких кадрів було досить мало. Ясно, що українське суспільство потребувало ще певного часу, щоб надолужити у тій сфері. Можливо я зараз скажу цинічну думку… Якби не було Першої світової війни, я думаю, що суспільна модернізація українців затягнулася б ще на багато десятиліть. І війна виявилася чинником-прискорювачем до модернізації.

Перша світова неймовірно пришвидшила всі ці процеси і без них ми не побачили б на карті світу ні Західно-Української Народної Республіки, ні Української Народної Республіки

Стосовно Першої світової війни і появи українських держав, думаю, що тут без війни нічого б також не відбулося. Можливо би в часі десь через кілька десятиліть, безумовно, українське питання знову виринуло б і дійшло би до проголошення незалежної української держави, але Перша світова неймовірно пришвидшила всі ці процеси і без них ми не побачили б на карті світу ні Західно-Української Народної Республіки, ні Української Народної Республіки.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG