Навколо конкурсу «Головний архітектор Києва 2016» виник неабиякий резонанс. Члени громадських організацій виступають проти п’яти обраних фіналістів. А деякі члени комісії заявляють про непрозорість конкурсу і критикують саму процедуру обрання.
Претендентами на посаду головного архітектора столиці наразі є Андрій Миргородський, Юрій Скляренко, Сергій Броневицький, Сергій Казарянц та Ігор Писарець.
Процедура обрання виявилася недієздатною – член комісії
Після вибору п’ятірки фіналістів Євгенія Кулеба, одна із членів комісії, делегована спільнотою активістів, повідомила про свій вихід з комісії. Кулеба розповіла Радіо Свобода що саме, на її думку, є глибинними проблемами у процедурі обрання конкурсу «Головний архітектор міста».
«В ній не передбачено багато речей, зокрема: як вирішуються питання інтересів, коли є конфлікт інтересів між учасником комісії і кандидатом; яким чином вирішується питання, якщо хтось із учасників комісії не ходить на засідання: чи має право він голосувати, яким чином власне відбувається голосування. Питання навіть не в тих особах, які з’явилися у п’ятірці, і у дванадцятці, питання в тому, що процедура виявилася недієздатною, постійно повинна була комісія щось вигадувати. Звичайно, якщо ми все ідеально пропишемо і продумаємо, все одно будуть виникати винятки, але цього разу у нас були самі винятки».
Кулеба вважає, що цей конкурс потрібно скасувати, й ініціювати так звану «роботу над помилками». На її думку, кандидатів потрібно обирати за більш прозорою схемою. Однак, вона не шкодує про тримісячну працю, каже, що задоволена, що в процесі роботи були виявлені недоліки. Одним з найважливіших питань, Євгенія вважає розділення посад головного архітектора і директора департаменту. Бо, за її словами, поєднання цих посад в одну є головною проблемою відсутності молодих спеціалістів серед кандидатів.
Один із фіналістів може бути причетний до завдання збитків держпідприємству
За словами Євгенії Кулеби, по одному із кандидатів фіналістів є рішення суду, за яким він дотично визнаний винним у порушенні законодавства. Воно стосується архітектора Андрія Миргородсього і його зобов’язань перед «Мистецьким арсеналом».
Рішення суду, про яке повідомила Євгенія Кулеба, прокоментував для Радіо Свобода керівник служби стратегії музейного планування та розвитку «Мистецького арсеналу» Антон Дробович. За його словами, державний Інститут «УкрНДІпроектреставрація» отримав замовлення від «Мистецького арсеналу» і передав його іншій компанії, а саме – ТОВ «Проектні системи ЛТД», одним із засновників якої є Андрій Миргородський.
«Державний Інститут «УкрНДІпроектреставрація», який був генеральним проектувальником «Мистецького арсеналу, отримав замовлення від «Мистецького арсеналу» і мав його виконати, своєчасно, в повному обсязі, і якісно. Суд виніс рішення, що генеральний проектувальник не довів відсутність своєї вини в несвоєчасному, в неповному та неякісному виконанні своїх робіт. Очевидно, що це зробив не інститут безпосередньо, а його субпідрядник, в даному випадку – це ТОВ «Проектні системи ЛТД», одним із засновників і бенефіціарієм якого є Андрій Миргородський», – розповів Антон Дробович.
За словами Дробовича, ТОВ «Проектні системи ЛТД» не розробило і не передало належної якості документацію.
Є рішення трьох інстанцій судів, що державне підприємство зазнало збитку 8 мільйонів, є точний винуватець, хто завдав ці збиткиАнтон Дробович
«Суд також говорить, що є декілька експертиз, які доводять, що вони не виконали належної якості роботи. Суд каже, що «УкрНДІ» повинно повернути «Мистецькому арсеналу» кошти. Але таке рішення не позбавляє права «УкрНДІ» подати в суд на «Проектні системи ЛТД», тобто, якщо Інститут не згоден, що це вони винні, а винні його підрядники – то він може подати на підрядника. І що ми бачимо? Що інститут на підрядників в суд досі не подав, вони кажуть, що вони подавали в суд, але через те, що вони не платили за позов гроші (держмито), то їхні позови відхиляли. Вони кажуть, що це тому, що в них заморожені рахунки. Сам факт дивує, є рішення суду, трьох інстанцій судів, що державне підприємство зазнало збитку 8 мільйонів, є точний винуватець, хто завдав ці збитки – і ніякої реакції», – зазначив Антон Дробович.
Радіо Свобода намагалось зв’язатись із одним із фіналістів конкурсу Андрієм Миргородським, але станом на сьогодні він не вийшов на зв’язок.
Певні матеріали стосовно п’ятірки не є підставою для ревізії результатів фіналу – заступник голови конкурсної комісії
Громадськість також звертає увагу на те, що один із п’яти фіналістів конкурсу Юрій Скляренко, згідно з резюме на сайті КМДА, закінчив працювати начальником управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації у травні 2014 року, тобто коли півострів вже було анексовано Росією.
Можливу участь у корупційних схемах і порушення закону кандидатами на посаду прокоментував заступник голови конкурсної комісії, керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко.
«З моменту, коли комісія рекомендувала, і до моменту призначення людина проходить спеціальну перевірку, передбачену законом: в перебігу цієї комісії з’ясовують, чи притягалась чи не притягалась вона до відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, чи є проти неї обмеження, пов’язані з охороною державної таємниці, чи знову ж таки дипломи, медичні показники. Конкурсна комісія не уповноважена взагалі проводити аналогічну перевірку на етапі прийому документів. На чому побудований конкурс? Ми спочатку приймаємо документи, потім поміж тих, хто подав документи, обираємо, як ми вважаємо, достойних, і коли ми обираємо найдостойнішого – врешті-решт починаємо по ньому перевірку. Ми можемо бути задоволені або незадоволені тими, хто подався на конкурс, це 14 претендентів. Але це не проблема конкурсної комісії, це проблема в принципі столиці – якщо в столиці немає людей із вищою архітектурною освітою, які спроможні бути головним архітектором, чи вони не хочуть брати участь у конкурсі», – каже Володимир Бондаренко.
Також він прокоментував кандидатуру архітектора Юрія Сляренка.
«Після того, як є певні матеріали стосовно пана Скляренка на анексованій території, то я особисто не зможу голосувати за пана Скляренка під час фінального голосування, коли ми будемо обирати одну людину. І точно так само й більшість членів комісії. Але чи є це підставою для ревізії результатів фіналу, на мою думку, знову ж таки – не є. Бо коли комісія голосувала за визнання фіналістів, у неї цієї інформації не було», – зауважує Бондаренко.
За його словами, комісія намагатиметься вирішити усі питання, що виникли у зв’язку із процедурою і обраними кандидатами. На його думку, після оголошення результатів почався певний тиск на членів конкурсної комісії.
«У нас було засідання конкурсної комісії, де ми голосували за п’ятірку фіналістів, чотири з половиною години обговорювали, проголосували зміну процедури, обґрунтовану зміну процедури, ніхто не піднявся і із конкурсної комісії не вийшов, навпаки, всі голосували за цією процедурою. Кожен із членів комісії, який навіть сьогодні жорстко критикує зміну процедури, він голосував за цією процедурою. Ми проголосували, підрахували результат і одноголосно затвердили його. Після засідання ніхто із членів комісії не висловив своє обурення і не запропонував скасувати результат. Далі – публікується результат і починається тиск на членів конкурсної комісії», – зазначає Володимир Бондаренко.
Мер Києва Віталій Кличко закликав комісію дійти консенсусу та нарешті обрати головного архітектора міста. Мер попередив, що в іншому випадку буде вимушений перервати конкурс та констатувати, що комісія не впоралася із завданням, покладеним на неї киянами. Станом на сьогодні у КМДА ще не призначили наступне засідання комісії, на якому буде обговорено подальшу долю конкурсу «Головний архітектор міста 2016», повідомив Радіо Свобода начальник відділу інформаційного забезпечення КМДА Вадим Носач.
Матеріал підготовлений для програми «Молодь Плюс»
