Київ – У Верховній Раді п’ятеро нових депутатів склали присягу, ухвалили закон про зміни в законодавство щодо охорони здоров’я, а також не включили до порядку денного законопроект про діяльність прокуратури. Та найактивніше у стінах парламенту обговорювали питання про те, чи повинен генеральний прокурор мати юридичну освіту. Народні депутати намагалися трактували два законопроекти, у яких окреслюються вимоги на посаду генерального прокурора України.
В Євросоюзі очікують якнайшвидшого призначення генерального прокурора в Україні. Єврокомісар із питань розширення і європейської політики сусідства Йоганнес Ган, який перебуває із дводенним візитом у Києві, заявив про те, що генпрокурор повинен мати досвід і юридичну освіту.
Населення має отримати чіткі сигнали, що є відданість реформам, і генпрокурор повинен мати юридичну освітуЙоганнес Ган
«Впродовж перших 100 днів уряд України і Верховна Рада мають призначити, і президент має це підтримати, нового генерального прокурора, який має бути орієнтований на реформи. Населення має отримати чіткі сигнали, що є відданість реформам, і генпрокурор повинен мати юридичну освіту», – зазначив Йоганнес Ган.
«Вища» чи «юридична» освіта
Нині стаття 40 закону «Про прокуратуру» передбачає, що на посаду генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, а також має стаж роботи в сфері права не менше від 10 років.
До Верховної Ради внесли два законопроекти, які пропонують змінити чинний закон «Про прокуратуру». Один передбачає, що претендент на крісло генпрокурора повинен мати вищу освіту й стаж роботи у галузі права не менше від 5 років. Другий до цього пропонує додати ще й досвід роботи у законодавчому та правоохоронному органі.
У середу комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу та в цілому саме першу пропозицію. У комітеті також погодились зменшити необхідний стаж роботи до трьох років.
Обидва законопроекти відрізняються від чинного закону тим, що не містять серед вимог до кандидата обов’язкову юридичну освіту.
У кулуарах народні депутати відверто заявляють – останній законопроект зроблений спеціально, щоб Юрій Луценко зміг претендувати на посаду генерального прокурора. Про це, зокрема, каже народний депутат Сергій Міщенко, який нещодавно увійшов до фракції «Блок Петра Порошенка».
Всередині «БПП» є протиріччя – Геращенко
Появу двох альтернативних законопроектів, зокрема й невигідного для Юрія Луценка, одним із авторів якого є член фракції «БПП», свідчить про те, що всередині «Блоку Петра Порошенка» існують протиріччя. Про це заявляє член фракції «Народний фронт» Антон Геращенко.
«В Україні президенту важко знайти кандидатуру, яка не викликала б суперечностей у парламенті. «Народний фронт» визначився, що готовий підтримати Юрія Луценка за умови, якщо він буде обмежений законом у використанні своєї посади з метою політичних переслідувань», – зауважив Антон Геращенко.
За його словами, схвалений комітетом законопроект не дозволить Юрію Луценку стати генеральним прокурором, бо передбачає три роки досвіду в області права, у той час, коли він ніколи не був юристом.
Штучним бар’єром, який не дозволяє новим кадрам реформувати систему Генеральної прокуратури назвав норму чинного закону «Про прокуратуру» член фракції «Блок Петра Порошенка» Іван Вінник.
«Нам потрібна будь-яка особа, яка має досвід роботи в правоохоронній системі, системі кримінальної юстиції, тощо, навіть на рівні законодавчого органу – Верховної Ради. Така людина вже має необхідний профільний досвід, для того, щоб отримати можливість працювати в системі Генеральної прокуратури. Нам потрібен менеджер», – каже Іван Вінник.
Народний депутат не є спеціалістом в області права – юрист
Генеральний прокурор – це головний правник країни, каже доктор юридичних наук й директор «Інституту політичної кризи» Степан Гавриш.
«На відміну від міністра внутрішніх справ, він не може бути політиком по природі своєї професії, відповідаючи не просто за забезпечення правопорядку в країні, а виступаючи як державний адвокат і людина, яка представляє юридичні інтереси країни», – зазначає Гавриш.
За словами юриста, людина без відповідної освіти буде діяти емоційно на такій посаді й шукати уявних ворогів. Крім того, є побоювання, що «генеральний прокурор-політик» буде шукати політичної доцільності у своїй роботі там, де має бути слідування закону, каже Степан Гавриш.
Людина без відповідної освіти буде діяти емоційно на такій посаді й шукати уявних ворогівСтепан Гавриш
«Працювати в області права означає працювати юрисконсультом, слідчим, суддею, але ні в якому разі не міністром і не народним депутатом. Народний депутат не є спеціалістом в області права, він може мати будь-яку освіту та ініціювати закони в будь-якій сфері», – стверджує експерт.
Степан Гавриш також зазначає, що дискусія, чий законопроект кращий, принижує українське суспільство та принижує владу в очах європейської спільноти.
