Доступність посилання

ТОП новини

Вихідних в Україні вдвічі менше, ніж у Гонконзі – економіст


Проблема не в кількості неробочих днів, а в трудовій дисципліні і дуже довгій відпустці, вважає експерт

Київ – Викреслювання травневих свят зі списку неробочих днів не врятує олігархів від соціального вибуху, говорять ліві активісти. Працювати, а не відпочивати 1 і 2 травня (День міжнародної солідарності трудящих), а також 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) запропонувала низка народних депутатів. Ініціативу підтримує Український інститут національної пам’яті, але економісти кажуть, що проблема не в кількості вихідних днів, а в трудовій дисципліні.

Вихідних в Україні вдвічі менше, ніж в Гонконзі – економіст
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:16 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Із законодавчою ініціативою виступили народні депутати Олег Медуниця, Сергій Висоцький, Вадим Денисенко, Олександр Бригинець та інші – загалом 10 парламентаріїв із фракцій «Народний Фронт», «Блок Петра Порошенка» і «Самопоміч».

«В Україні продовжують відзначатися певні свята, позитивний зміст яких був спаплюжений через проросійську пропаганду. Саму тому існує необхідність скорочення переліку святкових днів. День міжнародної солідарності трудящих використовується певними політичними силами для дискредитації української державності, проведення проросійських акцій, прославляння комуністичного радянського режиму», – пояснюють народні депутати.

Вони також вказують на проблему нераціональної кількості вихідних днів. Саме тому, крім перетворення 1, 2 і 9 травня на робочі дні, закон пропонує скасувати практику перенесення неробочого дня, якщо свято припадає на вихідний.

Законодавчу ініціативу підтримує Український інститут національної пам'яті. Його голова Володимир В’ятрович в коментарі Радіо Свобода розповів, що це скасування свят – лише початок. Наразі інститут готує календар державних свят і відповідний законопроект – хочуть упорядкувати еклектику українських святкувань.

Ми пропонуємо запровадити, наприклад, День національного гімну і День національного герба.
Володимир В’ятрович

«Ми пропонуємо запровадити, наприклад, День національного гімну і День національного герба. Також просили б перенести День прапора з 23 серпня на 24 липня. Нинішня дата не має нічого спільного з історією прапора, а в липні він був вперше піднятий у 1990 році над Києвом», – розповів В’ятрович. Він наголосив, що нові свята не будуть неробочими днями.

Туризм переформатується на інші дати – експерт

Не бачить нічого поганого у можливій відміні свят і президент Асоціації лідерів туристичного бізнесу України Олександр Новіковський.

Згідно зі статистикою, є традиційне збільшення виїжджаючих за кордон на ці свята. Але я вважаю, що туризм просто переорієнтується на інші дати
Олександр Новіковський

«Зараз сказати, що якось це буде впливати на туризм, дуже складно. Думаю, що люди просто перелаштуються і будуть їхати тоді, коли їм зручно. Згідно зі статистикою, є традиційне збільшення тих, хто виїжджає за кордон, на ці свята. Але я вважаю, що туризм просто переорієнтується на інші дати», – заявив Новіковський.

В Україні існує багато неформальних звичок як використовувати робочий час не за призначенням. Це набагато більша проблема, ніж формальна кількість вихідних
Олександр Жолудь

Проблема не у святкових днях, а в трудовій дисципліні, вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Вихідних в Україні приблизно стільки ж, скільки в США чи країнах Європи і вдвічі менше, аніж у Гонконзі, але працівники марнують багато робочого часу в дні, дотичні до вихідних.

«Перед довгими вихідними робочий день скорочують, а в останній робочий день ще й зазвичай святкують. Перший день після низки свят також може бути неповним. В Україні існує багато неформальних звичок, як використовувати робочий час не за призначенням. Це набагато більша проблема, ніж формальна кількість вихідних», – заявив Жолудь в ефірі Радіо Свобода.

Більшість народних депутатів – популісти, говорить економіст

Економіст нагадав також, що Україна має набагато довші, аніж у США і багатьох інших країнах, відпустки. Якщо додати гарантовану законом відпустку до кількості вихідних, тоді Україна дійсно виходить у лідери за кількістю неробочих днів на рік. Але скорочувати відпустки народні депутати не будуть, впевнений Жолудь, більшість із них – популісти і не підуть на непопулярні заходи.

«Бізнеси, які зав’язані на відпочинку, а це й готелі, і ресторани, і музеї, і кінотеатри, мають більше клієнтів на вихідних. Відповідно для них зменшення кількості вихідних, тим більш кількох одразу, буде мінусом. Деякі виробництва взагалі цього не відчують – вони і так працюють безперервно», – переконаний економіст.

Називає некоректним і марним відміну відпочинку на травневі свята «лівий» активіст, голова громадської організації Інститут «Республіка» Володимир Чемерис.

Перше травня відзначається практично в усьому світі як День міжнародної солідарності трудящих. Він виник у США в ході боротьби робітників за свої соціальні права
Володимир Чемерис

«Перше травня відзначається практично в усьому світі як День міжнародної солідарності трудящих. Він виник у США в ході боротьби робітників за свої соціальні права. На жаль, зараз в Україні знищуються будь-які згадки про боротьбу різних соціальних груп і класів за соціальні права. Говориться, що необхідні виключно ринкові реформи, в ході яких абсолютна більшість українців зубожіє», – заявив Чемерис.

На його думку, авторам закону хотілося б, щоб прості люди більше працювали і менше отримували, але подібні заходи не зможуть врятувати олігархів від соціального вибуху.

«Вибух не залежить від того, заборонять чи не заборонять свята, які нагадують робітникам, селянам та іншим експлуатованим групам про солідарність. Ці люди підіймаються на свою боротьбу – і волинські шахтарі, і робітники заводу «Південмаш», і лікарі з Сумщини», – розповів Чемерис.

Наразі закон розглядається в парламентських комітетах, він має пройти обговорення у шести з них, зокрема з питань соціальної політики і з питань бюджету.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG