Наскільки одягненою чи роздягненою має бути жінка на пляжі? Тим, хто бачив мінімалістські купальники на пляжах Ріо, чи повну відсутність купальників на багатьох пляжах Європи, може здаватися, що в цьому питанні йдеться про суспільну мораль, але насправді йдеться про релігію і свободу. Принаймні так його розуміють у Франції, чиї політики продовжують наполягати, що на французьких пляжах не місце мусульманським жінкам, які не хочуть оголювати своє тіло. Їхні опоненти зауважують, що це не справа держави диктувати жінкам, як вони мають одягатися, а тим більше – роздягатися.
Заборону жінкам носити так звані «буркіні», тобто мусульманські купальні костюми, що закривають усе тіло, крім кистей рук, стоп та обличчя, підтримало 31 французьке місто. У деяких із них озброєна поліція навіть почала патрулювати пляжі, щоб стежити за дотриманням заборони. Фотографія поліцейських, які вимагають від жінки, щоб вона зняла з себе «заборонений» одяг, уже поширилася інтернетом та світовими медіа.
Проте французька влада в особі прем’єр-міністра країни Мануеля Вальса вважає, що мусульманський купальник – символ закріпачення жінки.
«Шарф чи не шарф, це паранджа. І для мене це так само неприйнятно, як, скажімо, якби жінка прийшла в публічне місце роздягненою», – заявив прем’єр-міністр країни в інтерв’ю французьким медіа. А тому заборона на його носіння на французьких пляжах діятиме, навіть незважаючи на те, що справу подали до Верховного суду.
Міністр освіти Франції Наджат Валло-Белкачем заявила, що це мало не расистський акт і точно суперечить французьким цінностям, адже в їхній основі лежить свобода людини.
Критикують французького прем’єра не лише всередині країни, але й за кордоном. Мер Лондона, мусульманин Садік Хан говорить, що влада не має диктувати жінкам, як вони мають одягатися. На його думку, європейцям треба ще багато пройти, щоб навчитися поважати культурні різниці.
Мер міста Париж Анн Ідальґо вважає, що все це лише «медіа-історія», і для Франції є набагато важливіші речі.
Франція була першою європейською країною, яка заборонила носіння бурок у публічних місцях. Далі подібні заборони з’явилися у низці європейських країн. Деякі оглядачі вважають, що замість того, щоб відлякати екстремістів, такі дії можуть викликати в них ще більшу озлобленість, і побоюються повторення терористичних актів. Подібних до того, що нещодавно стався у приморському французькому місті Ніцці, коли загинуло понад 80 осіб.
