Доступність посилання

ТОП новини

Німецькі медіа починають усвідомлювати російську загрозу – експерт


Чому Німеччина відкрила двері біженцям? Канцлер Анґела Меркель сьогодні платить за це рішення падінням свого рейтингу та політичним розколом із союзниками, але нині мало, хто пам’ятає, як на початку кризи з сирійськими біженцями німецькі ЗМІ вимагали людяності та швидких дій від свого уряду. Це вони бомбардували громадську думку, канцлера Аенґелу Меркель та інших політиків кадрами біженців, що сотнями тонули в Середземному морі, які пробивалися через поліцейські шеренги з малими дітьми на руках і ночували в полі просто неба без води і їжі, доки до них не кинулися волонтери. Щоправда, потім їм довелося дещо переглянути свої підходи, але не інстинкти. Про те, чому німецькі ЗМІ поводяться інакше, ніж їхні колеги у Центральній Європі, які, навпаки, нагнітали паніку, говоримо з німецьким експертом, одним із керівників недержавної організації Центр Вілфріда Мартінса Роландом Фройденштайном.

Німецькі медіа починають усвідомлювати російську загрозу – експерт
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:01 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

– Перш за все, вам потрібно зрозуміти німецьку систему засобів масової інформації, де радіо та телебачення керуються великою мірою державою, і вся система є під постійним наглядом різних установ, громадських та державних організацій. Крім того, більшість німців на той момент висловлювалися за рішення Анґели Меркель та її політики. У Бундестазі не було жодної опозиції її політиці, хіба що незначна з боку її власної партії та партнерів з ХДС-ХСС. Більшість німецьких політичних партій це рішення підтримали, бо так ситуацію представляли німецькі засоби масової інформації. І там плюралізму з цього питання також не спостерігалося.

Роланд Фройденштайн
Роланд Фройденштайн

У газетах ситуація була дещо іншою, бо преса у Німеччині є повністю приватною. Тож там критика Анґели Меркель була вже раніше, хоча і там ставлення до біженців залишалося дуже позитивним аж до історії з Кельном (там сталися напади на жінок в новорічну ніч минулого року – ред.), коли преса стала більш критичною сама до себе і до власної політичної коректності.

– Після цього було ще одне випробування для німецької преси, коли російська пропаганда почала використовувати історію з «нашою Лізою», щоб розкрутити антиіммігрантські настрої. Які уроки винесли німецькі ЗМІ з цієї історії?

– Гадаю, що історія з «нашою Лізою» мала би стати часом прозріння щодо російських маніпуляцій та пропаганди, і того, яку загрозу несе президент Володимир Путін нашій власній демократії. Частково це сталося. Деякі ЗМІ змінили своє ставлення до Путіна, хоча цей процес почався дещо раніше. І звинуватити німецькі медіа у проросійськості вже не можна.

Мені б хотілося, щоб це допомогло також змінити і позиції деяких наших політиків. Я маю на увазі нашого міністра закордонних справ, Франка-Вальтера Штайнмаєра. Тож я боюся, що випадок з «нашою Лізою» не мав якогось довгострокового ефекту, принаймні на нього. Бо він далі вірить у можливість та необхідність повернення до співпраці з Росією.

Росія втручається цілком новими методами і намагається підірвати нашу демократію

Але на рівні німецької громадськості та преси месидж «нашої Лізи» зрозуміли. Тоді стало зрозуміло, що Росія втручається цілком новими методами і намагається підірвати нашу демократію. Також шоком було використання етнічних росіян і вихідців з Росії, які стали громадянами Німеччини. Тож це стало приводом пильніше придивитися до цієї групи і їхніх політичних та світоглядних поглядів. Але статистика показала, що лише невеличка частина цієї групи піддалася на російську пропаганду і дала себе використати в такий спосіб.

– Чим Ви можете пояснити, що у порівнянні з іншими європейськими журналістами, німецькі проявляють мало зацікавлення тим, що відбувається на сході України, навіть у розпал бойових дій? І те, що пізніше, ніж інші медіа, німецькі починають усвідомлювати, що неможливий баланс між інформацією та пропагандою, і жодної об’єктивності це не дає?

– Я б посперечався з Вами щодо браку увагу до України. Це вже давно не так. Можливо, це було так 10-20 років тому, коли інтерес до України в німецьких публічних дебатах був майже нульовим. І це було помилкою. Але мені здається, що з часу Євромайдану, анексії Криму та війни на сході, увага німецьких ЗМІ до України була доволі інтенсивною.

Західні медіа вважають, що історія має дві сторони, кожна сторона представляє свою версію подій, а правда є десь посередині

Мені здається, що друга частина Вашого запитання є важливішою, чому вона намагалася бути такою «псевдооб’єктивною»? Це є складніше питання, бо західні медіа, і не лише німецькі, вважають, що історія має дві сторони, кожна сторона представляє свою версію подій, а правда є десь посередині. І читач чи споживач інформації має сам вирішити, якій стороні він більше довіряє після того, як йому представили дві частини історії.

Але коли йдеться про Путіна, то це є цілком хибний підхід, і впродовж довгого часу західні медіа цього не усвідомлювали. Тому, думаю, нам потрібно шукати нові методи «суб’єктивності», щоб могти протистояти агресивній Росії.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG