Доступність посилання

27 Червень 2017, Київ 05:32

12 років у школі: ще не ухвалили, але в Україні вже є приклади такої системи навчання


Кабінет міністрів планує запровадити 12-річне навчання у школі. Уряд затвердив нову концепцію освіти, яка за твердженням міністра освіти Лілії Гриневич має повністю змінити підхід до шкільного навчання. По закінченню школи діти матимуть не лише атестат, а й диплом з профільного та професійного навчання. Це, за словами міністра, дасть можливість випускникові або відразу працювати, або продовжувати подальше професійне навчання у виші. Втім, аби концепція втілилася у життя, у Верховній Раді мають ухвалити новий законопроект про освіту, який готується до другого читання. Розбіжності в думках щодо 12-річки в школах є як у батьків і вчителів, так і в народних депутатів. Зокрема і в парламентському комітеті з питань науки і освіти обіцяють тривалу дискусію і не погоджуються з новою концепцією реформаторів освіти.

Концепція нової української школи передбачає не лише збільшення тривалості навчання з 11 до 12 років, а й реформування самої системи викладання та навчання. Орієнтація здійснюється на «перехід від школи знань до школи компетентностей», як зазначає міністр освіти Лілія Гриневич. По закінченню школи учні мають випускатися з певними професійними навичками і відповідним документом, який надає можливість як працювати, так і продовжувати навчання у вишах для підвищення кваліфікації.

При цьому, якщо буде запроваджена така система, то може бути зменшена кількість років навчання на бакалавраті по деяких спеціальностях – з 4 до 3 років, зауважує міністр освіти.

В чому полягають основні зміни в системі навчання

Початкова освіта, згідно з концепцією, займає 4 роки і поділяється на два цикли:
1-2 класи – адаптаційно-ігровий цикл, має допомогти учневі звикнути до шкільного життя;
3-4 класи – основний цикл, в учнів має формуватися почуття відповідальності й самостійність.

Навчання починатиметься, як правило, з шести років. Діти з особливими потребами зможуть вступати до школи у віці фізичної готовності.

«У початковій школі (як і в гімназії та ліцеї) не буде «одногодинних» курсів або предметів. В одному класі не буде більше ніж 8 обов’язкових предметів», – зазначається в програмі реформування.

Середня освіта розрахована на 5 років:
5-6 класи – адаптаційний цикл, має пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою;
7-9 класи – базове предметне навчання, сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей.

«Особливу увагу в освітньому процесі буде приділено вивченню державної мови. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім'ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей», – йдеться в концепції.

Профільна освіта – це 10-12 класи. Старшокласники зможуть обрати одне з двох спрямувань:
– академічне, із поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті;
– професійне, яке поряд зі здобуттям повної загальної середньої освіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти)

Інформація з концептуальних засад реформування середньої школи, підготовлених Міністерством освіти і науки спільно з громадськими організаціями
Інформація з концептуальних засад реформування середньої школи, підготовлених Міністерством освіти і науки спільно з громадськими організаціями

«На території Європи 11-річка зберіглася у трьох країнах: Росії, Білорусі й Україні. Ці країни прив’язані до «пуповини» старої, знаннєвої школи 20-го століття, яка сьогодні перебуває насправді в глибокій кризі», – зауважила на засіданні уряду Лілія Гриневич.

За планом запуститися програма має у 2018-2019 навчальних роках і повна реалізація очікується у 2029-2030 роках.

У Верховній Раді обіцяють ґрунтовні дискусії з питання 12-річки

Ініціатива з 12-річним шкільним навчанням може бути застосована лише після схвалення Верховною Радою. Наразі до другого читання в парламенті готується законопроект про освіту, і щодо збільшення тривалості навчання назріває гаряча дискусія.

Олександр Співаковський, депутат від «Блоку Петра Порошенка», перший заступник голови комітету з питань науки і освіти, вважає, що збільшення кількості років навчання є недоречним. Він наголошує на тому, що в Україні школярі отримують гідну освіту, і у випадку з реформуванням мова може йти хіба що про програму, а не про систему. Запропоновані зміни в рамках концепції здебільшого вважає руйнуванням існуючої системи освіти.

«Руйнувати нашу систему – це не шлях для розвитку. Не потрібно на школу наговорювати. У нас потужна армія вчителів. Навіщо 1-2 класам нічого не робити, а готуватись до шкільного життя? Згоден, потрібно до 30% предметів викинути, в тих предметах, які залишились ми повинні викинути 30%, бо це можна знайти в інтернеті і так далі. Але це не шлях до того, що тепер таблиця множення має бути в 4-му класі, що не повинно бути скорочитання, що нам не потрібні домашні завдання, що вчитель не має ресурсу для того, щоб впливати і формувати стійку мотивацію через оцінки, батьки взагалі не будуть знати, що відбувається, бо немає інструменту для вимірювання і так далі. Це інтелектуальне роззброєння України», – зазначає в коментарі Радіо Свобода депутат Співаковський.

Щодо дванадцятого року навчання, депутат пропонує в законі передбачити таку можливість для навчальних закладів, але вона має бути опцією, а не примусовою вимогою, чи у форматі ПТУ, коледжу, ліцею, тобто в учня та батьків має бути вибір.

Система ЗНО залишиться, але буде змінена

Оксана Макаренко, радник міністра освіти та науки, пояснює, що школі необхідно виховувати особистості з емоційними знаннями, навичками та вміннями, а не з суто теоретичними знаннями. Так само, зауважує радник міністра, необхідно вивільнити час учнів від навали домашнього завдання по всіх предметах, адже часто і батьки вимушені витрачати чимало часу на допомогу дітям із цими завданнями.

«Передбачається, що вже у 2018 році запускається молодша школа. Тому ми так поспішаємо з цим законопроектом. Треба всі програми підготувати, розробити. Вже працює група над розробкою стандартів, над інтерактивною платформою, щоб з’явився новий цікавий освітній контент для дітей. Так, це велика робота: 450 тисяч вчителів перенавчити відразу буде важко, але в принципі це можливо», – пояснює радник міністра.

Система тестування ЗНО залишається в програмі реформування, але вона буде мінятися, каже Оксана Макаренко, адже мінятимуться і результати навчання.

«Після 9-го класу буде ЗНО, яке допоможе дитині визначитися, куди вона далі йде: в академічний ліцей, щоб далі здобувати академічну освіту і вступати у ВНЗ, чи у професійне училище здобувати професію і виходити на ринок праці вже в повнолітньому віці», – зауважує радник міністра освіти.

В Україні вже намагалися перейти на 12-річну систему навчання у 2002 році, але згодом скасували таке рішення. Теперішня ініціатива так само має подібний політичний ризик – у разі зміни уряду на інший, з кардинально протилежними поглядами на реформи та ідеологію, зазначає Оксана Макаренко. Через це важливий консенсус між всіма сторонами, зазначає радник міністра і додає, що над затвердженою Кабміном концепцією працювали близько 3-х років як представники Академії педагогічних наук, так і батьківської спільноти.

В Україні вже є приклади 12-річного навчання

Протягом 15 років школа-комплекс працює за 12-річною системою в місті Южному Одеської області. Навчально-виховний комплекс поєднує в собі загальноосвітню середню школу і професійно-технічне училище. Після 9 класу учні можуть продовжити навчання у ПТУ і по закінченні отримати атестат та диплом із професією або слюсаря з ремонту автомобілів, або секретаря керівника, або оператора комп’ютерного набору.

Випускники 12-річки з міста Южного
Випускники 12-річки з міста Южного

Тож директор НВК (ЗОСШ №2-центр-ПТУ) Ігор Синячов, стверджує, що запропонована концепція нової української школи є позитивним кроком, адже в такому разі випускники шкіл матимуть професію і зможуть приступати до праці.

«Навчально-виховний комплекс, в якому я є директором, якраз і впроваджує цю систему профільного і професійного навчання в місті Южному. І ми маємо вже ті результати, зважаючи на те, як працюють діти, як виконують завдання не лише навчальні, але й професійні. Так що це дуже добре і це необхідно. У нас вважалося, що дитина закінчила 11 класів і пішла в інститут, щоб мати професію. А зараз розширюється це поняття, щоб всі учні, які закінчують школу, мали професію, але різного рівня», – зауважує Ігор Синячов.

Після впровадження освітньої реформи в дію, в школі з’являться нові додаткові спеціальності, зазначає директор.

Ігор Синячов вважає, що впровадження системи не потребує значних додаткових фінансових вкладень. На думку директора школи-комплексу, в школах не мають чекати розробок підручників чи ще якихось матеріалів згори, а насправді вчителі мають вивчати теми та готувати певні розробки-посібники для дітей, аби на уроках учні працювали. При цьому має проходити методична підготовка на всіх рівнях – центральному, в педагогічних вишах та на рівні шкіл, додає Ігор Синячов.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG