Брюссель – З моменту впровадження європейських санкцій та – у відповідь –російського ембарго на сільгосппродукцію з ЄС, аграрії з країн співдружності нарікали на чималі втрати й бажали б припинення тиску на Кремль. Як от – в Бельгії, де садівні господарства тиснуть на Брюссель, мовляв, «віддайте нам Росію». Але час минає, ціни на їхню продукцію нормалізуються, компенсації від ЄС надходять регулярно, а спритніші фермери вже зуміли знайти інші ринки та налагодити нові виробництва. Як вихід із скрутного становища, представники України в Бельгії запрошують бельгійських аграріїв звернути увагу на ринок український.
Великий плакат із написом нідерландською: «Політики, віддайте нам назад Росію» від початку літа минулого року висить вздовж однієї з центральних автомагістралей Бельгії на в’їзді до великих фруктових садів, які тут широко культивують. Автори заклику – місцеві фламандські фермери, які скаржаться на те, що через російське ембарго на їхню продукцію вони ось вже третій рік, як втратили великий ринок збуту, а отже, значну частину свого прибутку.
Саме бельгійські яблука та груші значною мірою знаходили свого покупця у Росії, однак після впровадження Євросоюзом санкцій, Москва відреагувала забороною на ввезення цілої низки продуктів сільського господарства з ЄС.
«Суспільство повинне розраховуватися з нашим сектором виробництва. Адже наші яблука та груші використовуються як зброя Європейського союзу проти Росії, але за цю зброю нам ніхто не платить», – пояснює місцевий фермер Кріс Воутерс у чому, на його думку, полягає несправедливість ситуації.
Мільйонні компенсації фермерам надходять від ЄС
Власне фермер-садівник, скаржачись, не згадує того, що Європейська комісія ось вже два роки поспіль продовжує виплачувати сотні мільйонів євро компенсацій аграріям та фермерам, щоб дати їм можливість для пошуку нових ринків. І подальшу грошову допомогу надаватимуть аж до кінця цього року, повідомили у євроустанові.
Тим часом, як частина місцевих фермерів намагається переорієнтуватися на нові ринки, зокрема в Південній Америці та Азії, інша частина зосереджується на виробництві соків, джемів чи так званому «солідарному сільгоспвиробництві», об’єднуючись у щось на зразок кооперативів чи колгоспів, та продаючи власну продукцію на вулицях найближчих міст і сіл.
Не сидять, склавши руки, й бельгійські громадські організації. Кампанії з популяризації фруктів та овочів, вирощених на бельгійських землях, проводить, зокрема, Валонське агенство з популяризації якісної продукції сільського господарства, розповідає його представниця Ванесса Понсле.
«Зокрема, в рамках європейської програми, ми вже кілька років розповсюджуємо місцеві фрукти й овочі по школах, – каже вона. – На державних святкуваннях, на виставках, ярмарках та фестивалях ми проводимо акції з підтримки наших аграріїв, запрошуючи людей споживати більше цих продуктів».
Шансів відмінити санкції популісти Бельгії майже не мають – дипломат
Альдо Каркасі – бельгійський політик-популіст із невеличкої маргінальної партії – влітку, буцімто, захищаючи аграріїв, висунув резолюцію щодо зняття санкцій з Росії. Пропозицію вже кілька разів відкладали, і як припускають, вона може так і залишитися нерозглянутою, адже позиція Бельгії доволі чітка: санкції триватимуть, доки не будуть виконані умови «Мінська», пояснює посол України в Бельгії Микола Точицький.
«Шансів, що вона буде розглянута позитивно, мало – можна сказати, взагалі немає, – каже дипломат. – Однак, це використовується, як черговий інформаційний привід з боку нашого сусіда-агресора, що, мовляв, от є такі тенденції в бельгійському парламенті».
Український посол додає, що бельгійські партнери з-поміж парламентської більшості запевнили, що, «якщо це питання найближчим часом і буде розглянуте, то навряд чи буде у нього додаткова підтримка».
Бельгійських аграріїв запрошують в Україну й закликають поважати цінності ЄС
Тим часом, згідно з європейськими статистичними даними, якраз Франція та Бельгія, де аграрії найбільше скаржаться на страждання від санкцій, насправді, потерпіли від них найменше. Найбільше збитків від російського ембарго, якраз мають держави-союзниці України, а саме – країни Балтії та Польща. Микола Точицький наголошує на тому, що бельгійським господарникам варто було б пильніше придивитися до українського ринку.
«Україна – не менший ринок і, маючи угоду про вільну торгівлю з Бельгією, ми їх запрошуємо. До речі, близько 160 бельгійських фірм працюють на території України і переважна більшість із них – це аграрії, які цілком задоволені співпрацею з Україною. Це лише невеличка частка того, що ми можемо запропонувати, тож нехай йдуть далі. Ми готові співпрацювати й надавати ринок український для бельгійського аграрного бізнесу», – каже посол.
Зрештою, дипломат запитує бельгійських аграріїв: «якщо ми говоримо про Європу цінностей, то давайте визначатися, що є більш визначальним: цінності чи умовні популістські заклики на кшталт «віддайте нам Росію?».
