Доступність посилання

ТОП новини

Позбуваючись «обтяжливих» норм: екополітика США в епоху Трампа


Президент США Дональд Трамп
Президент США Дональд Трамп

Вже колишній господар Білого дому Барак Обама висловив переконання, що зростання ролі сонця та вітру в енергетичному балансі США незворотне, якими б не були подальші дії його наступника Дональда Трампа. Новообраний президент має протилежний погляд на пріоритети для країни у цій сфері і призначає на ключові посади прихильників традиційних джерел енергії. Вони різко засуджували діяльність попередньої адміністрації, яка заохочувала заміщення викопного палива низьковуглецевими технологіями. Тепер Міністерство енергетики, найімовірніше, очолить той, хто раніше виступав за його ліквідацію.

У своїй статті для провідного наукового видання Science Барак Обама написав про впевненість у тому, що тренд із переходу на відновлювані енергоносії спостерігатиметься й надалі і що економічних можливостей для цього побільшає, «не беручи до уваги найближчі політичні перспективи». Його адміністрація виділила близько мільярда доларів на боротьбу з наслідками глобального потепління, існування якого члени команди Трампа ставлять під сумнів і вже встигли викреслити з загальнодержавного порядку денного.

Паризька угода під загрозою

Ще не скінчилася інавгурація, як розроблений адміністрацією Обами Кліматичний план дій, який Дональд Трамп називав «вбивцею робочих місць», зник із сайту Білого дому. Натомість з’явився Енергетичний план «Америка на першому місці», який визначає встановлені старим документом норми як «обтяжливі» для енергоіндустрії країни. Скасування цих норм, переконані автори нового документу, суттєво допоможе американським робітникам, збільшивши фонд заробітної плати на понад 30 мільярдів доларів упродовж наступних сімох років. Для цього адміністрація Трампа має намір сприяти революції у сфері видобутку природного газу й нафти та відродженню вугільної промисловості завдяки так званому чистому вугіллю.

Такі кроки суперечитимуть зобов’язанням, які Америка взяла на себе, підписавши у грудні 2015 року Паризьку угоду. Цей документ обмежує викиди парникових газів (видобуток та споживання викопного палива відповідає за левову частку цих викидів), які, за висновками Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, прискорюють безпрецедентне зростання середньої температури на планеті. Як президент Трамп матиме повноваження її розірвати.

Ще у листопаді 2012 року він заявляв, що «концепцію глобального потепління створили для себе китайці, щоб зробити виробництво у США неконкурентним».

Але після перемоги на виборах, за його ж словами, Трамп переосмислив проблему. На запитання журналіста New York Times про те, чи є зв’язок між людською діяльністю та зміною клімату, новий голова Білого дому відповів, що «певний зв’язок є» і що він поки не визначився, як вчинить із Паризькою угодою.

Рекс Тіллерсон, виконавчий директор компанії ExxonMobil, якого Трамп збирається призначити державним секретарем, вважає, що доказів вчених, які б переконали утримувати потепління в межах двох градусів від показника доіндустріальної епохи, не достатньо.

У 2014 році ExxonMobil разом із з російським державним гігантом «Роснефть» натрапила на 87 мільярдів барелів чорного золото в Карському морі, але їхні амбіції з освоєння цих резервів заморозили введені Заходом санкції проти Кремля. ExxonMobil була змушена розірвати угоду, втративши сотні мільйонів доларів. Але в Тіллерсона залишилися теплі відносини з російським президентом Володимиром Путіним, від якого у 2013 році він отримав Орден дружби. Сам потенційний держсекретар США заявляв, що його бізнес-стосунки ніяк не впливатимуть на його діяльність як державного службовця.

Трамп може ініціювати відновлення розвідки нафти на територіях Аляски і Північного Льодовитого океану, що мають природоохоронний статус, а також відновлення будівництва нафтопроводу з Канади, якому поклав край Обами.

Інші представники президентської раті

Історик Дуґлас Брінклі назвав Обаму «Теодором Рузвельтом ХХІ століття» за те, що той перетворив на заповідник більшу територію, ніж будь хто з його попередників. Конгресмен із Монтани, затятий мисливець і рибалка Райян Зінке, якого Трамп хоче поставити на чолі Міністерства внутрішніх справ США, описує себе як «шанувальника Тедді Рузвельта».

Саме від відомства, яке він може очолити, залежатиме, що буде із федеральними землями, які він, як і Трамп, усупереч побажань більшості республіканців вважає за необхідне залишити у власності держави. Але на відміну від «рузвельтів» XX і ХХІ століть, Зінке хоче використати ці землі, щоб збільшити видобуток природного газу та нафти. Він також є прихильником зняття мораторію на аренду ділянок вугільним компаніям, введеного адміністрацією Обами.

Екс-губернатор Техасу та учасник шоу «Танці з зірками» Рік Пері, на думку Трампа, найкраще підходить на роль голови Міністерства енергетики. І тут важко не зауважити іронію, адже у 2011 році той під час теледебатів намагався назвав Міністерство енергетики одним з трьох, якого б хотів позбутися, утім не міг згадати його назви.

І хоч Трамп заявляв, що його адміністрація послабить екологічні норми, його в цьому підтримує лише 19% населення. Це демонструє останнє дослідження Reuters/Ipsos. Понад 60% американців хотіли б, аби Управління з охорони навколишнього середовища США, на чолі якої Трамп бачить її багаторічного опонента екс-губернатора Техасу Скотта Прюітта, залишило їх такими ж або посилило. Йдеться, зокрема, про те, щоб не розширювати масштаби буріння на державних землях.

У своєму професійному профайлі на LinkedIn Прюітт зазначає, що «був головним позивачем проти Управління з охорони навколишнього середовища США за його активістський порядок денний і відмову дотримуватися закону».

Президент Трамп у своїй передвиборчій програмі не мав пунктів, присвячених проблемам довкілля та природокористування. Але, як вказано на сайті Білого дому, планує перефокусувати Управління з охорони навколишнього середовища США з питань, що мають стосунок до енергетики, на «його головну місію – захист повітря та води».

  • Зображення 16x9

    Ярослава Куцай

    Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG