Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 03:03

Щодня отримую повідомлення, що на мій акаунт здійснюється атака – Оксана Романюк


Київ – Інститут масової інформації звернувся до СБУ з відкритим листом, у якому закликав розслідувати оприлюднення інформації про знімальні групи, які працюють у зоні конфлікту на сході України. Це не перший випадок таких публікацій, але цього разу йшлося про дані, які акредитовані журналісти зазвичай надають військовим перед відрядженням на Донбас.

Причиною звернення «Інституту масової інформації» до Служби безпеки стала публікація на сайті руху «Український вибір», лідером якого є Віктор Медведчук, у лютому цього року матеріалу «Авдеевский рычаг и десант западных СМИ», що містив імена, номери машин та маршрути 16 осіб – журналістів та інших учасників знімальних груп кількох міжнародних медіа.

«Український вибір» того ж дня зробив заяву про те, що йдеться про передрук матеріалу із рубрики «Я – кореспондент» на сайті korrespondent.net у режимі «вільної постановки матеріалів», і видалив публікацію зі свого сайту. Але вона на момент роботи над цією статтею ще зберігалася у кеші, і там не було жодних посилань на інші ресурси. На korrespondent.net також не можна знайти таку публікацію, якщо користуватися звичайним пошуком по сайту.

Радіо Свобода звернулось до СБУ за коментарем, і речниця відомства Олена Гітлянська зазначила, що перевірка проводиться, але говорити про якісь висновки ще рано.

Між тим, оприлюднена інформація включає дані, які журналісти зазвичай надають штабу АТО перед відрядженнями у зону конфлікту. Начальник прес-центру штабу АТО Сергій Клименко зазначив, що не знає, звідки ці дані про журналістів взялись, але запевняє, що після їхньої публікації у штабі вжили певних заходів.

Відтоді, як ми виявили цю проблему, ми змінили всі паролі на скриньці

«Я напевне не можу сказати: це була зламана наша скринька, скринька журналістів чи ще щось було зламане. Може, взагалі ніхто нічого не ламав. Цим займається СБУ, у них, мабуть, триває якесь розслідування. Від себе можу сказати, що відтоді, як ми виявили цю проблему, ми змінили всі паролі на скриньці і після цього, наскільки мені відомо, таких даних більше ніде не з’являлося», – сказав він Радіо Свобода.

Дмитро Золотухін
Дмитро Золотухін

Натомість заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін зауважив в інтерв’ю виданню «Детектор-медіа», що передчасно звинувачувати правоохоронні органи у «зливі», бо згадану інформацію, на його думку, зловмисники могли отримати і з відкритих джерел.

Безперечно, є певні люди, які підтримують терористів, в тому числі – на території, контрольованій українськими збройними силами і українською владою. І не виключено, що ця інформація передається

«Я вас запевняю, що можу «зрисувати» державний номер автомобіля і подивитися, на якому автомобілі пересуваються ті чи інші журналісти. Безперечно, є певні люди, які підтримують терористів, в тому числі – на території, контрольованій українськими збройними силами і українською владою. І не виключено, що ця інформація передається», – вважає чиновник.

Однак виконавчий директор «Інституту масової інформації» Оксана Романюк називає таку версію «позитивною міфологією». Якщо й можна переписати номерні знаки 14 автомобілів, то звідки було брати маршрути пересування по двох областях, запитує вона.

Оксана Романюк
Оксана Романюк

«По-друге, уже у Краматорську ми спілкувалися із журналістами, і вже стало відомо, що це таки злам скриньки. Я думаю, може, пізніше буде про це офіційна інформація. І насправді дуже важливо для владних структур не ховати голову в пісок, а якщо це дійсно злам скриньки, то визнати це і не просто поміняти паролі – цього недостатньо. Є купа засобів захисту, аж до якихось спеціальних шифрувальних систем, оскільки це дійсно чутлива інформація, яка може стосуватися життя, здоров’я людей, тим більше – іноземних журналістів, присутність яких для України є вкрай важливою у цій зоні», – наголошує експерт.

У 2014 році близько 80 журналістів побували в полоні сепаратистів, і були випадки, коли журналістів іноземних ЗМІ брали в заручники і просили за них викуп, пригадує вона. Окрім того, за словами Романюк, зараз відбувається штучне нагнітання агресії навколо журналістів, тож через публікацію особистих даних ці люди могли стати об’єктом нападу.

У 2014 році близько 80 журналістів побували в полоні сепаратистів, і були випадки, коли журналістів іноземних ЗМІ брали в заручники і просили викуп

Протягом останнього року посилились кібератаки, ціллю яких були українські офіційні структури, громадські активісти чи медійники, зауважує представниця «Інституту масової інформації». За її словами, минулого року зламали скриньку антикорупційної організації Transparency International, були атаки на Міністерство фінансів України, багато галасу наробив злам скриньки колишньої працівниці «Інтера» Марії Столярової.

«Я сама буквально із вересня минулого року щодня отримую повідомлення від Google, що на мій акаунт здійснюється атака. І я знаю, що багато журналістів та активістів це отримують. І це дуже цікаво, тому що це збіглося у часі із такими самими атаками на російських незалежних громадських активістів. І ми думаємо, що це може бути пов’язано, але не можемо довести», – каже вона.

Оприлюднення таких даних є перешкоджанням професійній діяльності журналістів – Розкладай

Між тим, у згаданому інтерв’ю Золотухін зазначив, що в Україні немає норм права, які б забороняли сайтам розміщувати таку інформацію.

Але, на думку медіаюриста Ігоря Розкладая, тут потрібно розділяти дії сайту і дії особи, яка надала йому дані журналістів.

Ігор Розкладай
Ігор Розкладай

«Якщо говорити про дії особи, яка надала інформацію, то по суті це можна трактувати як переслідування журналіста і перешкоджання професійній законній діяльності журналіста, тому що викладення цих даних, зокрема, маршрутів із номерами автомобіля, ставить під загрозу будь-яку можливість подальших виїздів цих журналістів в зону АТО, ну, вони просто можуть стати об’єктом полювання. Що ж до відповідальності за дії сайту, то тут складніше: з одного боку, суспільного інтересу у публікації таких даних явно немає, але з іншого боку, «чистих» персональних даних там теж немає. Тобто, скажімо, якщо тільки була злочинна змова між представниками сайту і тією особою, яка надала інформацію, тоді тільки можна говорити про відповідальність окремих осіб», – пояснює він.

Суспільного інтересу у публікації таких даних явно немає, з іншого боку, «чистих» персональних даних там теж немає

На думку Оксани Романюк, дії сайту також можна трактувати як переслідування журналістів, оскільки у статті йшлося не тільки про оприлюднення даних, а й про звинувачення медійників у нагнітанні агресії проти Росії. «Це не був просто список із даними. Це був дуже чіткий меседж негативний щодо журналістів», – наголошує вона.

Що можуть зробити самі журналісти для власної інформаційної безпеки у зоні конфлікту?

Оксана Романюк із «Інституту масової інформації» вважає: «У наших журналістів проблема насправді – на трьох рівнях.

Перший рівень – це фізична безпека пристроїв. Дуже багато випадків, коли викрадають флешки з чутливою інформацією, коли викрадають лептопи. Наприклад, були випадки, коли журналісти приїжджали в Крим, навіть під виглядом звичайних громадян – і все одно їх там обшукувало ФСБ (Росії – ред.), перевіряло інформацію на дисках і так далі. Тому, щоб не потрапити у таку ситуацію, потрібно вміти таку інформацію на пристроях ховати, шифрувати і стежити фізично за засобами зв’язку.

Другий рівень – це фішингові атаки, злами електронної пошти, атаки на акаунти у соцмережах. Все це має бути запаролено на кількох рівнях, і теж повинен бути дуже серйозний підхід до цього.

І третій рівень, з яким ми стикаємось, – це DDOS-атаки на сайти, які мають на меті «завалити» сайт, щоб він певний час не працював. Такі атаки бувають під час виборів в Україні. Останнього разу у нас була така хвиля під час місцевих виборів 2015-го. Зазвичай вони не дуже поширені.

В окремий різновид можна виділити блокування українських сайтів на непідконтрольних Україні територіях Донбасу і у Криму».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG