Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 19:42

Військова пропаганда Кремля: як «капають на мозок» юним кримчанам


Ілюстративне фото

Інна Аннітова

Дітлахи в анексованому Сімферополі кланяються пам'ятнику «ввічливим людям», юні севастопольці беруть у руки автомати і співають пісні про війну ‒ такими були святкові виступи на вулицях кримських міст в день річниці «приєднання Криму до Росії». Тепер у окупованому Криму свята для дітей і дорослих готують з особливим змістом ‒ військово-патріотичним.

Про те, якими методами росіяни прищеплюють маленьким кримчанам любов до «нової батьківщини», говорили в програмі «Крим.Реалії».

Росія своїми діями готує жителів Криму в солдати для того, щоб вони стикалися з ризиком для свого життя, свого здоров'я. Тобто таким чином вони створюють гарматне м'ясо, щоб не своїх людей на війну відправляти
Ірина Сєдова

«Росія своїми діями готує жителів Криму в солдати для того, щоб вони стикалися з ризиком для свого життя, свого здоров'я. Тобто таким чином вони створюють гарматне м'ясо, щоб не своїх людей на війну відправляти, а ось... окупували територію, і цих людей вербуємо й відсилаємо на війну», ‒ говорить представник Кримської правозахисної групи, керчанка Ірина Сєдова.

Кандидат психологічних наук, соціальний психолог-конфліктолог у Криму Ірина Брунова-Калісецька додає, що метою російської пропаганди, зокрема й щодо дітей, виступає виховання почуття впевненості, що «навколо Росії ‒ вороги».

«Це поєднується з міфом про «Велику вітчизняну війну». Вони використовують прийнятні для цього віку форми й методи. І не тільки радянські форми активності, але й досить сучасні, які залучають дітей і відповідають їхньому віку. Боюся, що у більшості населення буде ситуація як в Радянському Союзі ‒ подвійне життя: публічно ми говоримо одне, а в родині і з близькими ‒ це буде внутрішня еміграція», ‒ вважає Ірина Брунова-Калісецька.

Зона російського патріотизму в Криму

Одним із яскравих прикладів пропаганди з присмаком сучасності може служити активність популярного серед молоді, романтизованого образу байкерів. Пропутінські «Нічні вовки» відомі своїми заходами в Криму ‒ фестивалі, виступи, концерти, публічна підтримка російського президента Володимира Путіна. Тепер до форми розважальних заходів активісти мотоклубу мають намір долучити спорт і патріотичне виховання.

Про створення в Криму «неформального «Артека» ‒ парку «Патіот» ‒ лідер російських байкерів Олександр «Хірург» Залдостанов заговорив на початку 2017 року. Заручившись підтримкою Міністерства оборони Росії, чоловіки на мотоциклах у шкіряних жилетах і банданах почали просувати ідею «патріотичного виховання».

Місцем була обрана територія під горою Гасфорта неподалік від Севастополя, яку давно облюбували байкери. За право розпоряджатися цим місцем байкери не один рік сперечаються з Балаклавським рудоуправлінням.

Згідно з концепцією, на ділянці планували збудувати «Музей подвигу дітей-Героїв», десантно-тренувальну вишку, аеродинамічну трубу, театрально-репетиційний і кіноконцертний зали, наметові містечка, готелі, містечко для заняття підводним плаванням і водолазною справою, школу водіння і православний храм.

Вид на територію під горою Гасфорта
Вид на територію під горою Гасфорта

Однак проти розміщення парку біля гори Гасфорта виступили жителі найближчих сіл і Балаклави: екологи, архітектори, краєзнавці, представники підконтрольної Росії міської ради Севастополя.

Після низки спроб байкери залишили в спокої це місце.

Підготовка до байк-шоу «Нічних вовків» під горою Гасфорта
Підготовка до байк-шоу «Нічних вовків» під горою Гасфорта

«Це, звичайно, досягнення місцевих жителів. Дуже багато нарікань викликало й місце розташування цього передбачуваного парку біля гори Гасфорта ‒ там, де фактично заповідна зона. Багато нарікань викликало й те, що свій парк військові хочуть розташувати біля резервного водосховища, відповідно, місто може залишитися в критичний момент без води. І військові просто не очікували такої відсічі й такого обурення з боку жителів», ‒ розповіла Крим.Реалії еколог з Севастополя Маргарита Литвиненко.

Парк без дерев, але з патріотами

Відмови не зменшили запал байкерів ‒ новою зоною російського патріотизму була оголошена історична пам'ятка фортеця Керч (форт Тотлебен). Відкриття «військово-патріотичного парку російських Збройних Сил» схвалила і так звана «Громадська рада Керчі». А підконтрольна Росії «голова» міста Лариса Щербула, вирішила, що підміна історії сучасними цілями «сприятиме вихованню громадянської позиції, формуванню привабливого вигляду служби в Збройних Силах, а також буде розвивати почуття любові і поваги до батьківщини».

У парку «Патріот» дерев не буде. Проект передбачає виставку зброї, історичну експозицію та центр військової підготовки, зокрема й для юних відвідувачів.

Деякі жителі Керчі вважають, що в місті-герої такий об'єкт цілком доречний, а сам Залдостанов продовжує наполягати на необхідності створення проекту.

Проект парку «Патріот» на сайті підконтрольної Росії міськради Керчі
Проект парку «Патріот» на сайті підконтрольної Росії міськради Керчі

Не найкращу перспективу для міста бачить журналіст з Керчі Сергій Мокрушин. Він вважає, що місто одним парком не врятувати.

У Керчі буде та ж роль, що до 2014 року була в Джанкоя, ‒ це вокзал
Сергій Мокрушин

«Ми зараз вже бачимо, що Керч не розвивається як місто через те, що через нього пішов трафік з Росії до Криму. У Керчі буде та ж роль, що до 2014 року була в Джанкоя, ‒ це вокзал. Вокзал, можливо, якийсь транспортний вузол, в якому, проте, люди затримуватися не будуть, тому що в Керчі є мало об'єктів, які б підтримувалися на гідному рівні, які можуть зацікавити людей», ‒ каже Мокрушин.

Окремі жителі Керчі говорять про збереження історичного об'єкта в нинішньому стані, мовляв, новомодним паркам тут не місце.

Щеплення для дитячих умів

Такі зерна мілітаризації можуть перетворитися в реальну мобілізацію, кажуть психологи, при цьому про терміни метаморфоз говорити не доводиться.

«Це може статися вже завтра, а може ‒ і ніколи», ‒ говорить соціальний психолог Ірина Брунова-Калісецька.

Кримські правозахисники вже сьогодні закликають українських дипломатів виявляти позицію й захищати кримських дітей від російської мілітаризації. Україна, на думку юристів, має на всіх міжнародних майданчиках говорити про ситуацію й вимагати від Росії неухильного дотримання міжнародних норм.

«Конвенція ООН (про права дитини, яку Росія ратифікувала 23 серпня 1993 року ‒ ред.) говорить, що дитина має виховуватися в атмосфері миру, терпимості й дружби між усіма народами, етнічними, національними та релігійними групами. Якщо вони дітей вчать воювати, вчать тримати зброю, пропагують службу в армії... Навіщо потрібна армія ‒ щоб збройними конфліктами вирішувати проблеми країни, тобто вони ж відразу дітей і агітують, що Україна ‒ погана. Таким чином, вони (російська влада ‒ ред.) виховують у всіх цих своїх пропагандистських заходах ненависть до України, що теж заборонено цієї ж нормою», ‒ підкреслює правозахисниця Ірина Сєдова.

Вже на цій підставі, на думку правозахисних організацій, Україна має вимагати від світової спільноти посилення тиску на Росію за допомогою санкцій і обмежувальних заходів.

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG