Доступність посилання

23 Серпень 2017, Київ 07:30

Українці були серед жертв комуністичних репресій у Чехословаччині


Прага – Для багатьох країн в Європі травень є традиційно місяцем спогадів та святкувань з нагоди завершення Другої світової війни і перемоги над нацистською Німеччиною. Однак, на свідомості Радянської армії, яку прийнято вважати визволителем, лежить чимало злочинів. Святкові дні травня 1945-го увійшли в історію як період нечуваних політичних репресій і кривавих подій у країнах Центральної Європи, які потрапили у зону радянського впливу після війни. У Празі 11 травня 72 роки тому війська НКВС провели жорстокі репресії проти чеських громадян.

Серед захоплених і відвезених до сибірських в’язниць і концентраційних таборів була і частина української інтелігенції, яка жила у міжвоєнній Чехословаччині. Серед тих, кого НКВС заарештував у Празі одразу після вступу до неї радянських військ були, зокрема, президент Карпатської України, письменник і педагог Августин Волошин, поет і перекладач Максим Славінський, також президент Гуцульської республіки Степан Клочурак та багато інших.

Днями члени чеської, української і російської громад зібралися на Ольшанскому цвинтарі у Празі, щоб вшанувати память українських, білоруських і російських емігрантів, яких у перші місяці після перемоги 1945 року відділ боротьби з дезертирством, шпигунами і диверсантами – «СМЕРШ» – вислав з території тогочасної Чехословаччини до радянських концтаборів.

Більшість репресованих загинули або зникли безвісті, та лише невеликій частині з них після довгих років дозволили повернутися до своїх родин у Чехословаччину, де з 1948 року Кремль встановив комуністичний режим.

Репресована інтелігенція

Серед перших репресованих з української інтелігенції став 78-річний Максим Славінський (1868–1945) – поет і перекладач, державний діяч, голова дипломатичної місії УНР у Чехословаччині, добрий знайомий президента Чехословаччини Томаша Масарика, товариш Михайла Коцюбинського та приятель Лесі Українки. До ГУЛАГу він не доїхав, загинув від тортур у київській Лук’янівській тюрмі.

У травні 1945 року у Празі НКВС також арештував Августина Волошина – державного і громадського діяча, президента Карпатської України. І він не доїхав до Сибіру, помер від катувань у липні 1945-го в московській Бутирській тюрмі.

Ще одним активним членом української громади у Празі та борцем за незалежність України, якого арештував у травні «СМЕРШ» був Степан Клочурак (1895–1980). Разом з чехами у 1945 він взяв участь у празькому національному повстанні проти нацизму. Після 12 років в радянських концтаборах він все-таки повернувся до Праги.

Cин репресованого правника і публіциста Миколи Бистрова (арештований 20 травня 45-го, повернувся із сибірського заслання в 1955 року), нащадок російських емігрантів, письменник і видавець Володимир Бистров (1935–2010) вивчав історію політичних репресій у Чехословаччині. З його ініціативи в 1993 році у Празі з’явилося товариство «Вони були першими». Адже факти говорять, що саме українці, росіяни і білоруси стали першими жертвами політичних репресій з боку радянських каральних органів у повоєнній Чехословаччині.

Згадати репресії, щоб не було повторення

До покладання квітів на Ольшанському цвинтарі Праги, біля меморіальної дошки «Вони були першими», встановленої товариством Володимира Бистрова, приєднався чеський депутат Європарламенту Яромір Штетіна.

Він проспівав уривок з російської народної пісні «Степь да степь кругом», яка, каже він, асоціюється у нього зі страшними умовами, у яких у 1945 році людей депортували до радянського ГУЛАГу.

Сьогодні історія може повторитись, тому що у Росії є нове інакомислення. Будуються нові в’язниці для тих, чия думка відрізняється від думок правлячої влади

«Боюся, що сьогодні історія може повторитись, тому що у Росії є нове інакомислення. Будуються нові в’язниці для тих, чия думка відрізняється від думок правлячої влади. Тому ми не можемо забувати про тих, хто був першими», – сказав у своєму виступі євродепутат Штетіна.

У своїх виступах під час меморіальних заходів празькі активісти наголошували, що у сучасних умовах, коли російський президент Володимир Путін вважає, що найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття був розпад Радянського Союзу, важливою є пам’ять про радянські репресії.

Ініціатор зустрічі та голова суспільства «Російська традиція» Ігор Золотарьов нагадав учасникам акції, що днями у Празі була відкрита меморіальна дошка представнику «білого руху», генералу Сергію Войцеховському, який серед інших полонених був незаконно арештований і вивезений до радянського ГУЛАГу.

«Мені дуже радісно що є серед нас і громадянські активісти і представники чеських офіційних установ, які пригадують ці події: десь вивішують дошки, десь відбуваються лекції. На жаль, час має таку властивість, що деякі події повторюються чи мають тенденцію до повторення. І сьогодні ми бачимо прагнення Кремля пристосовувати події, які відбуваються тут і в інших країнах, своїй філософії», – зазначає Золотарьов.

Після прочитання невеликого уривка з книги Олександра Солженіцина «Архіпелаг ГУЛАГ» організатори меморіального заходу закликали усіх не допустити у майбутньому подібних жертв, коли Кремль жорстко репресував інтелігенцію та вільнодумців у країнах Центральної та Східної Європи.

Демократичний характер життя не вічний. Якщо постійно не робити кроків у цьому напрямку, є сили, які ці тенденції можуть повернути назад до того життя, що існував під час Радянського Союзу

«Думаю, що демократичний характер життя не вічний. Якщо постійно не робити якихось кроків у цьому напрямку, є сили, які всі ці тенденції можуть повернути назад до того типу життя, що існував під час Радянського Союзу, – зауважує Золотарьов. – І те, що ми можемо зробити – це згадувати цих жертв і ті події, а також намагатися повчитися на них і не допустити їх повторення».

У 2017–2018 роках минає 80-річниця Великого терору – апогею сталінського репресивного режиму. Протягом 1937–1938 років були знищені сотні тисяч громадян, зокрема й ті, хто попервах сам виносив смертні вироки. «За різними підрахунками, кількість заарештованих за цей період становила півтора мільйона. Вбили 680 – 720 тисяч осіб», – зазначив у розмові з Радіо Свобода історик Юрій Шаповал.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG