Доступність посилання

23 Липень 2017, Київ 03:34

Дванадцять років школи і три бакалаврату, добровільна сертифікація вчителів та новий стандарт початкової школи – такі нововведення чекають на українських школярів, якщо Верховна Рада ухвалить проект закону про освіту. Це буде спроба парламенту остаточно затвердити реформу, яку називають одним із ключових пріоритетів уряду до 2020 року, підтриманого також Нацрадою реформ при президентові України. Експерти вважають проект нового закону про освіту проривом, однак наголошують, що існує низка підводних каменів, що можуть загальмувати ухвалення рішення щодо освітньої реформи.

​Хоча освітня реформа вважається пріоритетною для уряду, у Верховній Раді відповідний законопроект ще чекає свого ухвалення. На думку народного депутата та члена парламентського комітету з питань науки та освіти Ірини Констанкевич, цього може і не статися. Хоча голосуванню, каже вона, передували дев’ять місяців роботи над законопроектом. За словами депутата, було внесено понад тисячу правок, працювало велике експертне середовище. Однак, попри таку увагу до змісту законопроекту, профінансувати його втілення влада може бути не готова.

«Минулого тижня прем’єр-міністр висловив міркування про відсутність коштів на фінансове забезпечення реформи, – каже Констанкевич, називаючи брак фінансування чи не найбільшою загрозою для впровадження змін. – Без коштів реформа лишиться в паперовому варіанті».

За словами депутата, напередодні бюджетний комітет, розглядаючи перерозподіл коштів за перевиконанням бюджету в першому півріччі, виділив фінансування лише на виплату боргів навчальних закладів за комунальні витрати.

Освіта знову лишається маргінальною в питаннях фінансування

«Освіта знову лишається маргінальною в питаннях фінансування», – констатує вона. При цьому реформа передбачає підготовку нових програм, підручників, перекваліфікацію вчителів, оновлення матеріально-технічної бази для забезпечення діяльності освітніх округів та опорних шкіл, ремонт сільських доріг, а також комп’ютерне забезпечення та підведення інтернету в сільську місцевість. Не називаючи конкретних цифр, Констанкевич припускає, що загалом реформа може обійтись у декілька десятків мільярдів гривень.

Академік та колишній міністр освіти і науки Володимир Кремень зазначає, що основна проблема – не в браку фінансування, а в неефективному його використанні.

Я не можу змиритись із тим, що в обласному чи навіть районному центрі часто на паралельних вулицях – три-п’ять університетів по дві тисячі студентів

«Освіта в Україні у відсотках ВВП фінансується на рівні європейських та світових показників, – зазначає він. – Але мусимо чесно подивитися, як ми використовуємо кошти в освіті. Я не можу змиритись із тим, що в обласному чи навіть районному центрі часто на паралельних вулицях – три-п’ять університетів по дві тисячі студентів, де немає достатньо ефективної підготовки студентів, маленькі кафедри, викладач читає 10 дисциплін».

Вчитися не пізно

У разі ухвалення нового закону про освіту в цілому, школярі із 11-річного терміну навчання перейдуть на 12-річний. В МОН пояснюють таке нововведення тим, що школяр ще не до кінця свідомий свого вибору майбутньої професії чи напрямку. Саме цей останній, 12-й рік є ключовим для майбутнього абітурієнта, щоб визначитися із власним вибором, вважають автори законопроекту.

На жаль, в законопроекті не передбачено суворих заходів контролю за підвищенням рівня професійної майстерності вчителів

Перехід на дванадцятирічне навчання є важливим для студента, зауважує віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун. Однак ключовим питанням залишається, – чим наповнити цей період.

«На жаль, в законопроекті не передбачено суворих заходів контролю за підвищенням рівня професійної майстерності вчителів, – нарікає вона. – Коли законопроект готувався та обговорювався півтора року тому, обговорювалася, як можливе рішення, обов’язкова сертифікація вчителів».

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич каже, що законопроект передбачає зовнішню сертифікацію, але наразі добровільну: якщо вона себе виправдає, то згодом її зроблять обо’язковою.

Лілія Гриневич
Лілія Гриневич

«Зовнішня незалежна сертифікація вчителів може подолати корупційну схему атестацій», – впевнена міністр.

Володимир Кремень наголошує, що реформа є прямим продовженням тих змін, які були запропоновані на другому з’їзді освітян ще в 2001 році. Він нагадує, що перехід на дванадцятирічне навчання міг бути здійснений вже давно, але був заблокований на парламентських слуханнях в 2010 році.

Крім того, Кремень звертає увагу на необхідність якісно змінити навчальний процес, адже в умовах сучасного світу неможливо дати дитині набір знань, який повністю підготує її до життя.

Потрібно, щоб людина навчилась навчатися, отримувати інформацію, використовувати знання в практичній діяльності

«Знання потрібні як основа компетенції, – впевнений він. – Потрібно, щоб людина навчилась навчатися, отримувати інформацію, використовувати знання в практичній діяльності». Екс-міністр вважає галузь освіти доволі консервативною, а її реформування – життєво важливим для України.

«Українська нація теж надмірно консервативна, і, лише змінивши освіту, ми можемо реформувати націю», – каже він.

Говорячи про недоліки ініціативи, колишній міністр звертає увагу на пункт про вищі навчальні заклади першого та другого рівня акредитації: законопроект не пропонує змінювати порядок їх фінансування. «Тут є певна штучність, компроміс, який не буде життєздатним на перспективу», – каже він.

Також Кремень наголошує на необхідності оптимізувати кількість шкіл: якщо початкова школа мусить бути в кожному селі, то вищі профільні – там, де для цього достатньо дітей.

Однією із переваг законопроекту можна назвати свободу вибору й творчості, зазначає експерт з освіти Віктор Громовий. Однак він вважає недоліком те, що цей законопроект пропонується лише зараз, а не у 2014 році, коли його можна було ухвалити на революційній хвилі.

Ми пішли шляхом створення компромісного варіанту і четвертий рік досягаємо компромісу. Ця компромісність, на мій погляд – основний мінус

«Ми пішли шляхом створення компромісного варіанту і четвертий рік досягаємо компромісу, – каже експерт. – Ця компромісність, на мій погляд – основний мінус».

Якщо депутати за реформу проголосують, основним важелем її втілення, окрім фінансування, буде ставлення самих вчителів, каже міністр Гриневич: «Мабуть, найбільший виклик всієї реформи – це якщо вчителі не будуть зразком поведінки, – каже вона. – Нам потрібні агенти змін, треба виявити, чи вчителі розуміють, про що реформа».

Кремень також вважає, що все залежить від вчителів: «Певний відсоток людей підтримують цю зміну, і потрібно працювати таким чином, щоб цей сегмент постійно розширювався. Я не бачу загрози організованого супротиву».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG