Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 13:43

Права жінок: як держава може «полагодити» дискримінацію?


Марш за права жінок у Києві, 8 березня 2017 року

Україна підписала Конвенцію ООН щодо ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок (СEDAW) 38 років тому. Вона передбачає, що стать не повинна впливати на те, які права має людина. Утім, норми цієї Конвенції досі порушуються в Україні. Зокрема, жінки значно менше, аніж чоловіки залучені до політичного життя: виборів, переговорів, формування політики. А на побутовому ж рівні вони частіше стають жертвами домашнього й сексуального насилля. Це увиразнилось на тлі конфлікту на Донбасі, фіксують експерти.

Жінки завжди відігравали важливу роль у формуванні України, проте їхній внесок інколи ігнорують, заявив керівник проекту «Рада за Європу» (програма розвитку ООН в Україні) Джонатан Мерфі.

І хоч останні кілька років жінок на керівних посадах у приватному секторі та державній сфері побільшало, проте більшість із них досі залишаються в тіні, каже він.

«Потрібно почати із законодавства: переглянути вже існуючі закони, чи вони не формують дискримінацію, і напрацьовувати нові, які захищали б права жінок», – говорить він.

Із Мерфі згодна й Мері О’Хейген, головний радник і старший директор Національного демократичного інституту в Україні. Ця організація працює на посилення демократії в усьому світі й організовує в Україні заходи для подолання гендерних стереотипів.

Українці часто просто не розуміють, які бонуси може отримати суспільство, в якому жінки нарівні з чоловіками залучені до економіки, політики та громадської діяльності, вважає О’Хейген.

Виборці інколи за жінок охочіше віддають голос

«Зараз немає тенденцій, якщо такі взагалі були, що виборці менш охоче голосують за жінок-кандидаток, аніж за чоловіків. Навіть навпаки, інколи за жінок охочіше віддають голос. Вони хочуть бути поміченими за свої думки й слова, а не через свій зовнішній вигляд», – говорить Мері О’Хейген.

Які закони потрібні, щоб зменшити рівень дискримінації в Україні?

Окрім діалогу з суспільством, дуже важливо також створити таку законодавчу базу, що гарантувала б жінкам рівні права з чоловіками, каже голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг.

«Під куполом» зараз напрацьовують кілька таких документів, додає голова парламентського підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Ірина Суслова.

Найважливіший із них (№0119) передбачає ратифікацію Стамбульської конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Вона прописує комплексну протидію такому направленому насиллю, і відповідальними за її реалізацію визначаються не лише державні відомства, а також недержавні установи та медіа.

Та ухвалення цього законопроекку активно гальмується деякими парламентарями, каже Суслова. Рада Церков також виступає проти ратифікації цієї конвенції, обурюючись, що «там є норми, які руйнують українську ідентичність». Йдеться, зокрема, про поняття «гендер» і «сексуальна орієнтація».

Важливо також ухвалити законопроект (№6109), який усуває дискримінацію жінок у Збройних силах України, зауважує Ірина Суслова.

«Він урівнює можливості при укладанні контракту та при виході в запас, під час проходження військових зборів та уніфікує міру відповідальності за виконання поставлених завдань», – говорить депутат.

Може збільшити кількість жінок у політиці законопроект (№1456), що передбачає 40% гендерну квоту для першої п’ятірки в списку політичної партії та 30% у кожній наступній десятці.

«При цьому ЦВК зобов’язується не приймати документи до участі у виборах, якщо партія ігнорує ці норми», – додає вона.

Поки Верховна Рада дискутує щодо гендерних законопроектів, Міністерство юстиції намагається запроваджувати ініціативи, щоб долати дискримінацію в правовому полі.

Скажімо, в Україні розгорнули 500 центрів безоплатної правової допомоги і понад дві тисячі точок дистанційного доступу до них, розповідає заступник міністра юстиції Денис Чернишов.

Окрім того, юристів спеціально готують для захисту прав потерпілих від сексуального насильства. Від 2014 року таку кваліфікацію отримали майже чотири тисячі фахівців.

Упродовж останніх двох років по допомогу до правоохоронних органів і спеціальних мобільних груп звернулися 165 тисяч жінок – жертв домашнього насильства. Потерпають від домашнього насильства і діти – зафіксовано майже три мільйони таких випадків.

Краматорськ тестуватимуть на доступність для жінок із обмеженими можливостями

Існує й багато проблем, які не вирішуються на державному рівні.Вони залишаються на розсуд місцевої влади або активістів.

Офіс ООН Жінки в Україні на чолі з Анастасією Дівінською вирішив привернути увагу до прав жінок із обмеженими можливостями – вразливої групи населення. На базі Краматорська запускають відповідний проект: мають намір зробити це місто комфортним для таких людей.

«Це нестерпно, що жінкам доводиться проходити через процедуру, що принижує гідність, просто щоб пройти гінекологічний огляд. Тому що немає прилаштованих для цього крісел, і жінці потрібна допомога двох чоловіків-медбратів. Цього просто не повинно бути в сучасному світі», – говорить Дівінська.

Тож у жовтні в Краматорську інспектуватимуть ключові інфраструктурні об’єкти щодо того, чи можуть ними користуватись жінки з обмеженими можливостями.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG