Доступність посилання

ТОП новини
24 Жовтень 2018, Київ 03:25

Феномен Святослава Вакарчука (огляд преси)


Співак Святослав Вакарчук під час концерту в Києві, 21 червня 2014 року

Про те, як Святослав Вакарчук опинився в топ-3 кандидатів у президенти, аналізує «Український тиждень». У публікації «Феномен Вакарчука» видання пише, що ситуація курйозна не лише тому, що Вакарчук не політик. Зрештою, артисти, спортсмени та шоумени дуже часто перетворюються на успішних політиків у всьому світі. Але з Вакарчуком інша справа. Він узагалі не позиціонує себе як політик. Творчість Вакарчука завжди була підкреслено аполітичною. Певний сплеск політичної активності співака спостерігався в середині 2000-х, коли Вакарчук спочатку підтримав Майдан, а потім пройшов до Верховної Ради за списками «Нашої України». Але парламентська робота музиканта не захопила. Вже за рік він сам відмовився від мандата. Хай там як, а всерйоз говорити про висунення популярного музиканта в президенти поки що зарано, зазначає видання. Натомість результати соцопитування змушують задуматися. Високий рейтинг Святослава Вакарчука свідчить про те, що українське суспільство втомилося від традиційних політиків і дедалі менше довіряє їм. Вакарчук – вибір тих, хто хотів би проголосувати проти всіх. Це голос проти системи, наголошує тижневик.

Тижневик «Новое время» також погоджується, що Вакарчук – один із кандидатів для виборців, які не хочуть голосувати за нинішніх політиків. Можливо, співак ще сам для себе не вирішив, чи піде він на вибори. Але прихована боротьба за нього вже йде, – резюмує експерт тижневика.

У цьому ж числі «Новое время» стверджує, що останні події в Росії свідчать лише про одне: напередодні президентських виборів Володимир Путін вирішив нагадати, що головним в країні може бути тільки він. Видання нагадує, що Ігор Сечин, глава нафтового гіганта «Роснефть» і друга за впливовістю людина в Росії, виявився втягнутий в гучні юридичні розбирання. Дописувач стверджує, що Володимир Путін знову використовує залу суду, щоб показати кремлівській еліті, хто в країні головний. Докладніше йдеться в матеріалі «Прибрати свідків».

«Український тиждень» розповідає про акцію Українського кіберальянсу, метою якої стало виявлення проблем у системах захисту даних державних структур. Відкриті для всього інтернету системні диски із закритою інформацією, прості паролі до системних акаунтів, а то й узагалі відсутність їх – це лише незначна частина знахідок Кіберальянсу. Наслідки, до яких могли призвести ці дірки в захисті інформації, найрізноманітніші – від витоку даних про бійців АТО (що вже сталося) до дистанційного управління регіональними водоканалами. Як «відповідальні особи» реагували на виявлення таких проблем, чи помічені були сліди російських хакерів,тижневик розповідає в публікації «Український кіберальянс: «Держструктурам не варто лишати двері для хакерів прочиненими».

Заколот в угрупованні «ЛНР» до видимих зрушень на Донбасі не призвів, але події в Луганську означають більше, ніж заміна російських маріонеток, переконує «Український тиждень». За усуненням Ігоря Плотницького криються масштабніші процеси, які можуть зіграти (і вже грають) на користь України. Насамперед заколот свідчить про те, що Москва має певні проблеми з керованістю угрупованням, яку успішно нарощувала з 2015 року. Докладніше про ситуацію в тимчасово окупованому Луганську йдеться в матеріалі «За фасадом перевороту».

«П'ять причин паралічу держави у розслідуванні злочинів» – у статті під таким заголовком «Дзеркало тижня» аналізує роботу силових структур. Тижневик стверджує, що фінанси, діяльність службовців і виконання кримінальних покарань залишилися без належного контролю з боку органів розслідування. 2017 рік може стати руйнівним для всієї системи українських органів досудового розслідування. Автор статті переконаний, що парламент ухвалив низку необдуманих рішень, які створили і далі поглиблюватимуть проблеми в діяльності органів правопорядку, фактично паралізуючи їхню роботу. Небезпека для звичайних українців у тому, що зазначені проблеми державних органів одномоментно стають проблемами для тих, хто звертається по захист до держави від злочинних посягань на їхнє життя, свободу чи власність. І є велика ймовірність того, що потерпілі особи, які не отримають захисту від держави, дедалі частіше робитимуть спроби вирішити свої проблеми не залучаючи держави зовсім, зокрема вдаючись до самосуду, попереджає тижневик.

Тижневик «Фокус» вже вдруге оцінює роботу уряду Володимира Гройсмана і вдруге ставить йому тверду трійку, або 7 балів за 12-бальною шкалою. Щоправда, у 2016 році, через півроку після призначення Гройсмана прем'єром, основу уряду становили «середнячки». А ось за півтора року роботи в Кабміні вдалося виділити явних лідерів і аутсайдерів. Хто всі ці люди – видання розповідає в публікації «І знову трійка».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG