Газета «День» переконує, що боротися треба не з Міхеїлом Саакашвілі, а з тими, хто хоче повернутися до влади на його плечах. Боятися треба не режиму Порошенка, а того, що опозиція до нього перетворюється на маргінальний популістський рух «ображених». Видання наголошує, що Україні необхідна інша альтернативна постколоніальна філософія. Але формуватися вона має не на майданах. Державі потрібен широкий рух справжніх громадян, які зацікавлені в її збереженні як в єдиній умові власного виживання. Видання пише, що в різний час Саакашвілі «розкривав правду» про Арсенія Яценюка або Ігоря Коломойського, але навіть після проголошення себе борцем з усією українською олігархією в його промовах не було імен Пінчука, Медведчука, Бойка, Новінського та інших. Адже в списку «бариг» має бути не тільки ім’я чинного президента, зазначає газета у статті «Про постколоніальну філософію».
Останнім часом в Україні знову з’явилися «смотрящі», які щезли після Майдану. Тепер вони є при кожному міністерстві, переконує експерт тижневика «Країна». Найбільше корупції там, де її важко побачити, або документально довести, там, де є гриф секретності: оборонна галузь, податкова, митниця і особливо правоохоронна система. Адже саме вона, як переконує експерт, генерує величезний потік кешу. Закриття справи національного масштабу може коштувати до 200 мільйонів доларів. Найефективніша боротьба з корупцією – запровадження правил, які не дають жити схемам. Наприклад, коли ціна на газ буде однаковою для всіх і на різниці стане неможливо красти. Але якщо нікого з високих чинів не карають, то не допоможуть і найкращі закони, наголошує тижневик.
Тижневик «Країна» нагадує, що житлові будинки в Україні для потреб Верховної Ради будували до 2007 року. Чи було це лише службове житло, і хто з депутатів чи працівників Верховної Ради там жив і нині мешкає – такої інформації офіційно ніколи не оприлюднювали. За той час у Києві збудували 11 багатоповерхівок на 1389 квартир. Коли це житло будували, то планували як службове – тимчасове. Щоб депутати не жили в готелі. І, як правило, під час кожної каденції обранці ухвалювали рішення, яке давало право приватизувати квартири. Тому Верховна Рада не дуже хоче розголошувати цю інформацію. Багато депутатів брали кілька квартир – у різні скликання. Потім приватизовані продавали. Відбувалися не досить порядні оборудки. Житло, на яке витрачалися величезні бюджетні кошти, потім перепродавалося. Ті, хто отримав помешкання, давно не депутати і в тих квартирах не живуть. А повернути їх у державну власність уже не можна. Очевидно, що подібного не можна допускати в майбутньому, наголошує тижневик.
Про перспективи та можливості 2018 року у сфері оборонно-промислового кодексу, про військовий бюджет, напрямки реформування структури оборонпрому, розповідає газета «Голос України». Видання нагадує, що на четвертому році війни в державі досі немає ані профільного віце-прем'єра, ані держструктури, яка виконувала б функції координації та формування політики оборонно-промислового комплексу. Видання зазначає, що сьогодні в «оборонці» крутяться дуже великі гроші. І тривалий час державні чиновники підтримували монополію в цьому секторі, тому що ділитися фінансовими потоками ніхто не хотів. Про те, яка ситуація зараз, розповідає газета «Голос України».
Гендиректор держконцерну «Укроборонпром» Роман Романов подав у відставку. Газета «Україна молода» зауважує, що та поспішність, з якою президент Петро Порошенко завізував уже на другий день його заяву, свідчить про те, що Романов став черговою ритуальною жертвою у великій політиці. Саме через «Укроборонпром» ішли бюджетні кошти на армію, які в умовах війни становили 5,2% ВВП. Видання нагадує, що з перших днів війни «Укроборонпром» неодноразово опинявся в центрі багатьох корупційних скандалів, зокрема, пов'язаних з оборудками із завищенням ціни закупівель та іншими схемами відмивання бюджетних грошей на десятки мільйонів гривень.
Однією причиною відставки Романова могло стати його протистояння з очільником РНБО Олександром Турчиновим. Саме РНБО першою заявила, що «Укроборонпром» неналежним чином використовує кошти і що його підприємства несвоєчасно отримують фінансування під державні замовлення. Також багато хто з експертів схиляється до думки, що на це міг вплинути нещодавній візит до Америки міністра оборони України Степана Полторака. Адже американці, якщо дають зброю, то мають бути впевненими, що вона потім не з’явиться у третіх сторін. От і довелося продемонструвати черговий результат «боротьби з корупцією», наголошує газета «Україна молода» в публікації «Тримаємо оборону?».
