Вашингтон не має наміру поступатися й дозволяти Росії чинити все, що заманеться, пише одне з популярних новинних видань Балтії. Тим часом у німецькій газеті Die Zeit нагадують про «забуту війну Донбасу» й приходять до висновку, що українсько-російська війна повинна знову стати головним питанням міжнародної політики. А французька Le Figaro звертає увагу на оптимізм президента Росії Володимира Путіна щодо суперечливого «Північного потоку-2».
«США не дозволять Росії чинити все, що їй заманеться», цитує голову зовнішньополітичного відомства Литви Лінаса Лінкявічуса популярний литовський новинний портал DELFI. Оцінюючи нинішнє загострення між Вашингтоном та Москвою, чільний дипломат констатує: лозунги й заклики на нинішню російську владу не впливають. На думку міністра, повітряна атака Сполучених Штатів у Сирії, під час якої, можливо, загинули кілька сотень найманців із Росії, а також формування ядерної політики США свідчать, що Вашингтон не має наміру поступатися.
«Гадаю, удар, який здійснили на початку місяця, коли загинули кілька сотень російських найманців, – це сильний сигнал і попередження тій же Росії, що їй не дадуть чинити все, що хочеться й де хочеться», – каже дипломат.
Лінкявічус переконаний, що у Вашингтоні усвідомили: Росія розуміє тільки аргументи сили: «Ця країна, зокрема, її керівництво, йде, доки його не зупинять. І не має значення, це Україна, Сирія чи деінде у світі».
Коментар литовського міністра закордонних справ зроблений на тлі інформації щодо загибелі в результаті авіаудару США кількох сотень військових, які воювали на боці режиму Башара Асада. Про те, що серед них були й найманці «ЧВК Вагнер» із Росії, одним із перших повідомив у соцмережі Ігор Гіркін (Стрєлков), який посилається на власні джерела.
«Забута війна Донбасу» – називає свою редакційну статтю в німецькій газеті Die Zeit її зовнішньополітичний оглядач Міхаель Туманн.
Автор констатує: ось уже тривалий час мир не панує на сході України. Однак ця тема зникла з міжнародного порядку денного, а це помилка, пов’язана, зокрема, й з президентом України Петром Порошенком.
Навіть на Мюнхенській конференції раніше виступи українського президента збирали повну залу, а нині війною, яка далі триває на сході України, цікавляться лише експерти.
«Це не лише сумно для України, але й небезпечно для неї та цілої Європи», – пише автор, виділяючи в нинішній ситуації три пункти.
Перший – проект розміщення «блакитних касок» на Донбасі, жваво підтримуваний німцями, американцями та українцями, однак, Росія щодо цієї ідеї не висловлює конкретики. Причина – майбутні президентські вибори в Росії, після переобрання Путіна на яких у березні США очікують зрушень і в «українському питанні».
З іншого боку, мав би активніше діяти й «нормандський формат», однак запланована зустріч у Мюнхені була скасована, бо німецький міністр Зіґмар Ґабріель несподівано повернувся з Мюнхена до Берліна, і нова дата зустрічі ще не визначена.
«Останній пункт – у самій Україні, – пише автор. – Реформи на папері видаються цілком добрими: з’являється все більше установ, що мають боротися з корупцією та зловживанням владою. Але ці реформи не можуть «прорватися» через олігархічну систему, а позиція Порошенка в цьому питанні не є ясною».
Висновок, до якого приходить Міхаель Туманн, такий: російсько-український конфлікт ні заморожений, ні на шляху до вирішення, і «коли завершаться вибори в Росії, а в Німеччині з’явиться новий уряд, Донбас повинен знову стати одним із головних питань міжнародного порядку денного».
Президент Росії Володимир Путін переконаний, що суперечливий газопровід «Північний потік-2», який планують прокласти в обхід України і який неоднозначно сприймають у ЄС, таки буде побудований, пише французька газета Le Figaro. «Думаю, що вони («Газпром») будуть реалізовувати й інші великі проекти, зокрема й «Північний потік-2», «Турецький потік» іде повним ходом. «Північний потік-2», думаю, буде реалізований», – цитує видання слова російського президента на зустрічі з головою російської металургійної компанії «Северсталь», яка постачає «Газпрому» свої труби.
Le Figaro в матеріалі «Путін – оптиміст щодо «Північного потоку-2» зазначає, що проект «Північний потік-2», який усередині ЄС критикують держави Східної Європи і який відстоює Берлін, має на меті до кінця 2019 року подвоїти потенціал свого «старшого брата», газопроводу «Північний потік-1», і дати можливість постачати більше російського газу через Балтійське море прямо до Німеччини, оминаючи Україну. При цьому «Газпром» виправдовує його будівництво очікуваним зростанням європейського попиту найближчими роками.
Однак минулого тижня канцлер Німеччини та прем’єр-міністр Польщі висловили свої розбіжності щодо «Північного потоку-2». Видання наводить деталі дискусії: Анґела Меркель називала його «безпечним» економічним проектом, який допоможе «диверсифікувати джерела постачання», а Матеуш Моравецький, польський прем’єр-міністр від консервативно-націоналістичної партії, іншої думки: «Я не згоден з тим, що це диверсифікація, бо газ, про який іде мова, походить з одного й того ж джерела, а саме з Росії».
Якщо «Північний потік-2» буде побудований, а транзит російського газу через Україну буде відрізаний, то, вважає Моравецький, «тоді Росія зможе «напасти на всю Україну».
