Доступність посилання

ТОП новини
15 Серпень 2018, Київ 12:26

Єврейський світ Галичини – вперше за 85 років у Львові представили найбільшу колекцію юдаїки


Виставка «Реліквії єврейського світу Галичини» у Львівському музеї етнографії

Єврейські старожитності XVII – початку ХХ століть представлено у Львівському музеї етнографії на виставці «Реліквії єврейського світу Галичини». Востаннє ці предмети презентували у місті Лева у 1933 році. До Другої світової війни більшість цих експонатів належали колекціонерові, юристові, етнографові Максиміліану Гольдштайну, який збирав пам’ятки XVIII століття. А врятувати збірку в роки німецької окупації вдалось завдяки відомим українським діячам.

Понад 400 експонатів ледь помістились у п’ятьох залах Музею етнографії. Споглядаючи предмети, посуд, одяг, фотографії, витинанки, графіку, екслібриси, підсвічники, прикраси на молитовних покривалах, можна уявити життя звичайної єврейської родини в Галичині у період ХVII – початку ХХ століття. Більшість дерев’яних, металевих виробів, а також із тканини змайстрували єврейські ремісники. У кожної єврейської родини був посуд для свята Песах. Серед них спеціальна тарілка для маци і пасхальна тареля.

Миска для води, Східна Галичина, XVIII–XIX століття
Миска для води, Східна Галичина, XVIII–XIX століття

​«Фарфор, фаянс, бронза, срібло. Таких речей у світі обмаль, є дехто, хто зберіг дещо у приватній колекції. Коли євреї святкують Песах, вони весь посуд у хаті закривають і кладуть на горище, щоб не користуватись тим, чого торкалось щось квасне. Для Песаху потрібні інші речі, які можна відкошерувати, тобто зробити дотичними для використання на це свято. На посуді написано – «Свято Песах», «Щасливого свята Песах». Тут також на виставці є унікальна річ. Я такого ніде у світі не бачив. Це могло народитись лише в Галичині: пляшка, а у ній яйце. По перше цікаво, як воно туди потрапило, а по друге – це єврейська писанка з текстом вірша «Гатіква» («Надія»), а це гімн Ізраїлю. Ось так загнати «надію» у пляшку могли зробити в Галичині», – каже співорганізатор виставки, професор із Чикаго, дослідник єврейської культури Йохаган Петровський-Штерн.

Єврейська писанка із текстом «Гатікви», ізраїльського гімну, у пляшці
Єврейська писанка із текстом «Гатікви», ізраїльського гімну, у пляшці

Посуд для Ханукії
Посуд для Ханукії

Посуд для Ханукії
Посуд для Ханукії

До війни у Львові були два єврейські музеї

Колекція чіпів (жіночих головних уборів), ярмулок (чоловічі головні убори), прикрас із позолотою для одягу, картини, предмети для синагоги, миски для ритуального омовіння рук. Багато з цих речей зібрав львівський колекціонер Максиміліан Гольдштейн. У 1910 році він разом із друзями вирішив відкрити єврейський музей у Львові. Але ідеї завадила Перша світова війна.

Лише у 1934 році у місті був відкритий такий музей, але він не базувався на збірці Гольдштейна, який у 1935 році відкрив приватний музей. Його велику колекцію могли вже оглянути відвідувачі. Львів до війни мав два єврейські музеї. А ось виставка експонатів єврейської культури відбулась у Львівському музеї художньої промисловості у 1933 році. Тоді представили колекції Максиміліана Гольдштейна, лікаря Марка Райхенштейна, а також були експонати з синагог Галичини.

30 серпня 1941 року, у час німецької окупації, Максиміліан Гольдштейн, розуміючи небезпеку, передав Музею художнього промислу власну колекцію юдаїки. А у грудні 1941 року Максиміліан Гольдштейн із дружиною Нусею-Фанні та молодшою донькою Іреною змушено переселився у гетто. У 1942 році родина «зникла безвісти», невідома і доля старшої доньки – Лілії. Є припущення, що Гольдштейнів вбили у гетто або в Янівському концтаборі.

Посуд для Ханукії
Посуд для Ханукії

Верстат для виготовлення мережива іспанської роботи
Верстат для виготовлення мережива іспанської роботи

Пюпітр для молитви
Пюпітр для молитви

Колекціонер загинув, а його велика збірка збереглася завдяки відомим львівським діячам – Іларіонові Свєнціцькому, Ярославові Пастернаку, Олександрові Чоловському, які розуміли цінність збірки єврейського колекціонера Максиміліана Гольдштейна для наступних поколінь.

Портрет колекціонера Максиміліана Гольдштейна
Портрет колекціонера Максиміліана Гольдштейна

«Колекція на виставці у Львові не має рівних у світі. Вона показує життя єврейського народу: як живе єврейський ремісник, різьбяр, знайомить із предметами для ритуального вжитку на кожен день. Окремі речі презентувались за кордоном, але у такому обсязі вперше від 1933 року. Ця збірка збереглась, як частина колекції художньо-промислового музею, який радянська влада закрила і на його базі створила у 1951 році Музей етнографії», – говорить Йохаган Петровський-Штерн.

Чіпці (головні жіночі убори)
Чіпці (головні жіночі убори)

Над виставкою «Реліквії єврейського світу Галичини» її упорядники працювали протягом року. До фінансування долучився Центр єврейських студій Університету Норсвестерн із Чикаго.

Таріль на свято Песах
Таріль на свято Песах

«Єврейська громада в галицьких містах у 1920-х роках домінувала. Вона мала цікаві контакти, на культуру євреїв впливали інші національності. 15 років тому була виставка єврейського мистецтва, але не у такому масштабі, як ми презентуємо сьогодні. Експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, життя галицьких євреїв», – зазначає керівник Музею етнографії Андрій Клімашевський.

Не лише Музей етнографії, але й інші мистецькі установи Львова, приватні колекціонери мають збірки єврейської культури. Тому у Львові почали працювати над реалізацією створення єврейського музею.

Єврейська родина. Львів. 1905 року
Єврейська родина. Львів. 1905 року

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG