Доступність посилання

ТОП новини
14 Грудень 2018, Київ 21:05

Між двома Сарґсянами. Чи буде «вірменський майдан» під крилом Росії?


Протести у Вірменії, 22 квітня 2018 року

Масові протести сколихнули Вірменію. На вулицях – десятки тисяч людей. Вони незгодні із тим, що екс-президент країни Серж Сарґсян посів посаду прем'єра, перетворивши перед тим Вірменію на парламентсько-президентську державу. Обурені громадяни блокують дороги, мости, урядові будівлі. Проте Сарґсян іти у відставку не планує. Дехто в Києві, спостерігаючи за подіями у Вірменії, вже охрестив їх «єреванським майданом». Та чи настільки вони схожі? І що робитиме Москва, яка звикла вважати Вірменію – лояльною та підконтрольною державою?

У Вірменії – «оксамитова революція». Так називає масові вуличні протести їхній лідер Нікол Пашинян. Він же – голова опозиційної фракції «Елк» у вірменському парламенті. Активісти хочуть паралізувати роботу уряду прем'єра Сержа Сарґсяна, його партії та усієї державної системи. І усе це планують зробити у мирний спосіб.

Між двома Сарґсянами. Чи буде «вірменський майдан» під крилом Росії?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:44 0:00

«Це не питання лише влади. Тому що Серж Сарґсян – символ корупції у Вірменії», – каже Нікол Пашинян.

Хто проти кого і чому?

Серж Сарґсян був президентом Вірменії два терміни поспіль, тобто протягом десяти років. Незадовго до завершення президентської каденції він провів конституційну реформу. Всю владу в країні передали прем'єр-міністрові. І хоч Сарґсян обіцяв не висуватися на цю посаду – слова не дотримав. Мовляв, як лідер найбільшої у парламенті партії, хоче знову взяти відповідальність за країну – вже, як прем'єр.

«Для мене як для керівника Республіканської партії втеча від особистої відповідальності – неприйнятна. Я цього ніколи не робив, і робити не планую. Ось, у першу чергу, з цієї причини я сьогодні стою на цій трибуні», – сказав у вірменському парламенті Серж Сарґсян перед тим, як його обрали прем’єром.

І коли він втретє посів крісло найвпливовішої людини в країні, громадяни обурились. Десятки тисяч людей другий тиждень виходять на протести, блокують траси, мости та станції метро.

«Серж сам по телебаченню сказав, що більше не балотуватиметься. Чому не долучитись, і чому би не змінити це все?», – сказала одна з учасниць протесту на вулицях Єревана.

Майдан чи ні?

Спершу поліція лише охороняла порядок. Та коли активісти почали блокувати урядові квартали – силовики застосували силу: кийки, сльозогінний газ. Від початку акції поліція вже затримала понад півтори сотні учасників протестів.

Відео із вірменських мітингів для когось виглядає схожим на події українського Майдану. Люди кажуть, що хочуть змінити режим та відчувають себе обманутими Сарґсяном. Він скористався конституційною реформою, щоб залишитись при владі.

Ми ж бачимо ці негативні явища: масштабна корупція
Степан Григорян

«Ми ж бачимо ці негативні явища: масштабна корупція. І для мене важливо в цьому русі, що воно не має «анти» якийсь характер: «анти» якоїсь держави, «анти» якоїсь системи», – каже вірменський політолог Степан Григорян.

Протест у Вірменії має виключно внутрішній аспект. Люди незадоволені політикою, яка була в країні протягом останніх десяти років. І хочуть її змінити.

Ми боремось за наше майбутнє
Вірменська протестувальниця

«Багато хто каже, і ми в тому числі, що ми боремось за наше майбутнє. Проте не менш важливо, як зараз живуть наші батьки. Чому у Вірменії виходить так, що після 40 років життя зупиняється?», – сказала ще одна учасниця протестів.

Фактор Росії

Ключова відмінність між українською Революцією гідності та нинішніми вірменськими протестами – там не обирають між зовнішньополітичним курсом на Захід чи Схід. Після розпаду Радянського Союзу у країні домінує саме російський вплив і більшість громадян, за словами опитаних Радіо Свобода експертів, це влаштовує.

Москва є партнером Єревана по Євразійському економічному союзу. Росія інвестує у країну сотні мільйонів доларів та купує п'яту частину вироблених Вірменією товарів.

Ще важливий нюанс: у вірменському місті Ґюмрі знаходиться російська військова база. Для країни, що 30 років у конфлікті із Азербайджаном через Нагірний Карабах, та має сусідом Туреччину, яку звинувачує у «геноциді вірмен» часів Османської імперії, російські військові – за звичкою – гарантія стабільності.

Ми стежимо за тим, що відбувається у Вірменії
Дмитро Пєсков

«Ми стежимо за тим, що відбувається у Вірменії і, найголовніше, сподіваємося, що усе відбуватиметься у рамках закону», – заявив Дмитро Пєсков, прес-секретар президента Росії Володимира Путіна.

Російські коментатори, що полюбляють конспірологічні теорії, вже натякають – за протестами стоять американці. Мовляв, революцією країну хочуть вигягнути із російської орбіти.

Попри те, що у цілому вірмени до росіян ставляться приязно, вибухи незадоволення уже були. У 2015-ому році тут вийшли на вулиці після того, як російський солдат утік зі зброєю з воєнної бази у місті Ґюмрі й убив сім'ю місцевих жителів – сім людей, двоє з яких діти.

Той же 2015-й, до речі, запам'ятався вірменам і як рік так званого «електро-майдану». Вірмени протестували через різке здорожчання електроенергії. Проте жодного разу мітинги у Вірменії не змінювали владу. І поки що партія прем'єра та й сам Сарґсян не готові до компромісів.

Наприкінці минулого тижня він зустрівся із Пашиняном, проте розмова була дуже короткою. Йти у відставку Сарґсян не планує.

«Якщо щось станеться з протестувальниками, винним буде Пашинян», – заявив новопризначений вірменський прем'єр.

У п'ятницю 22 квітня до протестувальників вийшов президент Вірменії Армен Сарґсян (однофамілець екс-президента і теперішнього прем'єра Сержа Сарґсяна – ред.).

Пізніше того ж дня поліція затримала до двох сотень людей. Серед них і лідери протестів Арарат Мирзоян, Нікол Пашинян та Сасун Мікаелян.

Проте тисячі вірмен залишаються на вулицях Єревана та інших великих міст і сподіваються, що їхня мирна революція усе ж таки змінить країну. Аналітики звертають увагу: цього разу протест інакший. Чи не вперше його рушієм стали молодь і студенти.

Цей матеріал підготовано спеціально для програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна». Дивіться її щонеділі о 18:00 на телеканалі «112 Україна».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG