Доступність посилання

ТОП новини
15 Серпень 2018, Київ 02:29

Хто збив «Боїнг» і що буде з Кримом? Путін розповів у великому інтерв'ю телеканалу ORF


Президент Росії Володимир Путін

Напередодні візиту до Австрії президент Росії Володимир Путін дав велике інтерв'ю австрійському телеканалу ORF, де висловив, зокрема, свою позицію щодо українського Криму, який Росія анексувала у 2014 році (міжнародні організації визнали її незаконною і засудили дії Росії), катастрофи пасажирського літака рейсу MH17 (Нідерланди та Австралія офіційно в цьому звинуватили Росію) та минулих виборів президента Росії. Частина його заяв суперечить даним статистики або заявам міжнародних спостерігачів і експертів.

Офіційно Путін їде до Австрії з нагоди 50-річчя підписання контракту на поставку газу між Австрією і Радянським Союзом (угода датується 1 червня 1968 року). Однак в першу чергу президент Росії хоче встановити особисті зв'язки з новим урядом країни, в складі якого консерватори і ультраправі: Австрійська народна партія та Австрійська партія свободи. Раніше лідер Партії свободи Гайнц-Крістіан Штрахе виступив за скасування санкцій Євросоюзу проти Росії.

Повністю інтерв'ю покажуть вдень у вівторок, однак телеканал уже опублікував переказ того, про що говорив російський президент.

Хто збив «Боїнг»

Путіну поставили запитання, чи причетна Росія до катастрофи пасажирського літака рейсу MH17 в липні 2014 роки над східною Україною, особливо в світлі нових доказів, які два тижні тому представила в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT). За підсумками цієї доповіді Австралія, Нідерланди, НАТО і Рада Європи закликали Росію взяти на себе відповідальність за катастрофу.

Але президент Росії, як і раніше, заявив, що Росія до смерті 298 осіб непричетна.

«Обидві сторони конфлікту використовують зброю, яка була вироблена в Радянському Союзі або в Росії», – заявив він у відповідь на дані JIT про те, що випущена ракета була вироблена в Підмосков'ї у 1986 році на Долгопрудненському науково-виробничому підприємстві, а «Бук», з якого стріляли, належав 53-й бригаді військ протиповітряної оборони Росії, базованій у Курську.

Слідчі: MH17 було збито «Буком» з російської бригади (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:31 0:00

Він окремо підкреслив, що до розслідування катастрофи «не було допущено ніяких російських експертів», а «наші аргументи не беруться до уваги». Ті ж аргументи Кремль використовує і для того, щоб показати свою непричетність до отруєння Сергія і Юлії Скрипалів нервово-паралітичною речовиною «Новачок».

Крим

Путін в черговий раз озвучив свою версію того, що сталося в 2014 році в Україні та в Криму, і заявив, що умов, за яких Росія поверне півострів Україні, «не існує і не може існувати».

За його словами, в Україні в 2014 році відбувся «неконституційний, збройний переворот і захоплення влади за допомогою сили», який закінчився втечею з країни президента Януковича.

Читайте також: Як Янукович утікав до Криму: свідчення очевидців

«Наша армія в той момент перебувала в Криму на законних підставах, за договором там перебувала наша військова база», – заявив він, зауваживши, що в Криму «завжди перебувала російська армія».

Озброєні «ввічливі люди» в Криму навесні 2014 року
Озброєні «ввічливі люди» в Криму навесні 2014 року

Далі, за його словами, Росія дійсно збільшила свій контингент в Криму – «для охорони Збройних сил російських військових об'єктів, так як на них готувалися різні замаху і посягання, але вони не перевищили чисельного контингенту, визначеного договором про російську базу».

«Коли спіраль антиконституційних дій в Україні почала закручуватися, коли люди в Криму відчули себе в небезпеці, коли до них вже поїздами почали направляти націоналістів, почали блокувати автобуси і автомобільний транспорт, у людей виникло бажання захиститися, – заявив Путін. – Перше, що спало на думку – відновити свої права, які були отримані в рамках самої України, коли Крим отримав автономію. Ось з чого все почалося... А наші військовослужбовці були, але вони ні в чому не брали участі».

Військові, за його словами, «лише забезпечили проведення незалежних вільних «виборів» – волевиявлення людей, які проживали в Криму».

«Рішення про проведення цього «референдуму» було прийнято кримським парламентом, який був обраний у повній відповідності з Конституцією і законами України до будь-яких подібних подій. Тому нічого протизаконного в цьому немає», – заявив Путін і підкреслив, що «такі дії не заборонені Статутом ООН , а навпаки, «там прямо прописано право націй на самовизначення».

Тому, на його думку, проведення «референдуму» в Криму «не можна назвати анексією» (саме на цьому терміні наполягає влада США, ЄС і міжнародні спостерігачі).

Проросійські активісти охороняють підступи до будівлі парламенту Криму навесні 2014 року
Проросійські активісти охороняють підступи до будівлі парламенту Криму навесні 2014 року

Він також навів як приклад Косово, заявивши, що вихід Косова із Сербії «називається самовизначенням, а не анексією».

«Косовари це зробили тільки рішенням парламенту, а кримчани зробили це на «референдумі», на який прийшло понад 90% людей, які проживають в Криму, і проголосували за «незалежність», а потім за «приєднання» до Росії, приблизно стільки ж – близько 90%, – заявив він. – Хіба це не демократія? А що це тоді? І що тоді демократія?».

Березневі вибори президента Росії

Путіну поставили запитання, чи не порушив він закон, пішовши на четвертий термін, і той заявив: «Ні, звичайно, це не так і це неправда. Тому що у нас демократична держава, і ми знаходимося в рамках Конституції», – сказав Путін.

Він помітив, що явка на останніх виборах становила майже 70%, а «серйозних заперечень» з приводу результатів і законності виборів «практично немає».

«Тому в Росії немає сумнівів у демократії», – впевнено заявив Путін.

Масові протести в Москві перед виборами президента
Масові протести в Москві перед виборами президента

Незалежні спостерігачі повідомляли, що явка на тих дільницях, де їм вдалося бути присутніми, становила лише близько 60%, в той час як на дільницях, де спостерігачів не було – понад 80%, що дало підстави припускати, що на ділянках без спостерігачів показники явки були просто «намальовані». Математик Сергій Шпилькін, який вивчає статистику виборних процесів в Росії, вважав, що на виборах-2018 «за» Путіна вкинули близько 10 мільйонів бюлетенів.

Ведучий також поставив Путіну запитання про недопуск до виборів опозиціонера Олексія Навального.

«Якщо хтось набирає вагу в виборчих перегонах, то він стає тим, з ким уряд повинен говорити і вести переговори. Але якщо якась політична сила збирає лише кілька процентних пунктів або навіть декілька сотих відсотка, в чому сенс? Що ми повинні робити з такими клоунами?», – з усмішкою заявив російський президент.

Прізвище Навального він, як і раніше, не вимовив.

Про бізнес Пригожина, «фабрику тролів» і втручання у вибори

Путін заявив, що коли Росію дорікають у тому, що вона веде пропагандистську кампанію в мережі за допомогою так званої «фабрики тролів» – це «смішно».

«Власник ресторану з Росії може вплинути на вибори в Європі або США? – з усмішкою заявив він. Також Путін підкреслив, що «діяльність Пригожина – його особиста справа», російська держава до цього не має ніякого стосунку.

Згідно з даними переговорів, які американські військові перехопили в Сирії, Пригожин контролює діяльність так званої «ПВК Вагнера». Те, що він стоїть за російськими найманцями, також підтверджують розслідувачі CIT і люди, які спілкувалися з найманцями-«вагнерівцями».

Зате він негайно згадав американського мільярдера і філантропа Джорджа Сороса, «який втручається у всілякі справи в усьому світі».

Санкції

Путін визнав, що Росія має певні економічні труднощі. Але вони, за його словами, почалися ще в 2012 році і пов'язані не стільки з санкціями і пов'язаними з ними обмеженнями, а «з тим, що ціна нашої традиційної експортної нафти скоротилася вдвічі».

«Це вплинуло на доходи бюджету та, в кінцевому підсумку, на доходи громадян. Але ми перебуваємо на шляху до одужання. Більше того, не можна забувати, що з 2000 року рівень бідності в Росії скоротився вдвічі», – підкреслив він.

Росстат повідомляв про збільшення в Росії безробіття і падіння реальних доходів росіян в зв'язку з санкціями.

Цілі поїздки в Австрію і нинішні відносини з ЄС:

«Ми намагаємося співпрацювати з тими, хто публічно висловлює бажання співпрацювати з нами. Москва не підтримує націоналістичні сили в Європі, щоб послабити ЄС зсередини. Ми не ставимо собі за мету розділити щось або когось у ЄС», – заявив Путін.

За його словами, він хотів би бачити ЄС «єдиним і процвітаючим», оскільки Євросоюз є найважливішим торговельним і економічним партнером Росії.

Відносини з Трампом і США

Путін також висловив свою версію того, чому між ним і президентом США Дональдом Трампом досі не було жодної офіційної зустрічі, за винятком кількох швидких зустрічей під час різних заходів.

«На мій погляд, це – результат жорстокої внутрішньої боротьби у США. Але ми регулярно телефонуємо один одному. Я сподіваюся, що ця робота дійсно почнеться – навіть між нами, президентами особисто», – заявив він.

КНДР

Путін окремо заявив, що «був стурбований» можливістю ядерного конфлікту між США і Північною Кореєю. Він також пообіцяв, що «через свою географічну близькість» Росія зробить «все для нормалізації ситуації на Корейському півострові».

Він також заявив, що відмова від ядерної зброї Північною Кореєю «не повинна бути вулицею із одностороннім рухом».

Оригінал – на сайті проекту «Настоящее время»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG