Доступність посилання

ТОП новини
25 Березень 2019, Київ 22:18

Українські ЗМІ і вибори: експерти назвали головні проблеми журналістики


Голосування на виборах президента України. Київ, 25 травня 2014 року

Інна Дибан

Наближаються вибори президента України. Це означає, що з нового року на українців чекає хвиля політичної агітації, яка просочиться і в ЗМІ. Перед журналістами знову стоїть завдання максимально правдиво висвітлювати передвиборчі перегони, з чим українські медіа, як зазначають експерти, зазвичай слабо справляються. Щоб змінити ситуацію ГО «Детектор медіа» видала посібник для журналістів «ЗМІ та вибори. Саморегуляція, безпека, закони», а також 17 вересня провела дискусію за круглим столом під назвою: «Саморегуляція та журналістські стандарти під час виборів».

У дискусії, яка відбулася в одному з конференц-залів «Укрінформу», взяли участь 28 експертів, серед яких були як працівники медіа, так і представники громадських організацій та влади. Учасники обговорювали критичні проблеми українських медіа в контексті майбутніх передвиборних кампаній і пропонували їхнє вирішення.

Саморегуляція і об’єднання сил журналістів, на думку більшості експертів, зробить ЗМІ більш незалежними від своїх власників, а отже й політичних маніпуляцій.

«Ситуація в українських ЗМІ сьогодні мені нагадує 2004 рік», – сказала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лігачова, пояснивши, чому випущена інструкція для журналістів вкрай корисна, і є ідеалом, до якого «нам ще дуже далеко».

Ми фіксуємо найвищий рівень джинси в інтернет-медіа за останні 5 років
Оксана Романюк

«Ми фіксуємо найвищий рівень джинси в інтернет-медіа за останні 5 років. І це ще не стартувала офіційна передвиборча кампанія», – підтвердила тезу Лігачової виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк.

За її словами, тиск на медіа за останні роки зріс і пов’язано це з важкою економічною ситуацією, в якій опинилися онлайн-ЗМІ. Судячи з представленого дослідження, такі видання, як «Обозреватель» і «Страна.ua» лідирують за кількістю фейків і маніпуляцій у своїх матеріалах, тоді як медіа, які завжди очолювали рейтинги за якістю контенту, продовжують покращувати свій результат.

Але це не єдина проблема сучасних українських медіа. ЗМІ не дотримуються стандартів журналістики, і це особливо помітно під час передвиборчих перегонів. Політики не тільки нав’язують українцям свою кандидатуру через медіа, а й проводять контрагітацію проти своїх конкурентів.

За кожним великим українським ЗМІ стоїть власник-олігарх, що призводить до тих наслідків, які ми бачимо, переконані експерти. Джинса – це прояв того, що медіа перебувають під впливом своїх власників, яким не можуть дати відсіч, а видання, у свою чергу, придбали так званий «політичний пакет» кандидата для збагачення.

Плакат на будівлі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення
Плакат на будівлі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення

Вирішення цієї проблеми лежить у багатьох площинах і єдиної правильної відповіді немає, але існує кілька рекомендацій, які допоможуть поліпшити ситуацію. Перш за все, журналісти повинні спілкуватися один з одним і підтримувати своїх колег.

Потрібно визнавати помилки один одного, говорити відкрито, влаштовувати дискусії
Олексій Мацука

«Потрібно визнавати помилки один одного, говорити відкрито, влаштовувати дискусії», – вважає Олексій Мацука, голова ГО «Громадське телебачення Донбасу».

З його думкою погоджується і заступник шеф-редактора ГО «Детектор медіа» Світлана Остапа, додавши лише, що потрібно також посилити норми в новому законопроекті про аудіовізуальні послуги та посилити просування журналістських стандартів.

При цьому медійна ситуація в регіонах України складається зовсім іншим чином. Так, Наталія Курдюкова, головний редактор харківського видання «Накипіло», заявила, що в регіональних ЗМІ журналісти самі не зацікавлені в тому, щоб бути незалежними, через що також страждає і самоцензура в регіонах.

Те ж саме підтвердила і керівник «Вінницького прес-клубу» Наталія Болховська, сказавши, що в саморегуляції потрібно зійти на сходинку нижче до регіонів, тобто Комісія з журналістської етики повинна поширювати про себе інформацію і на регіональному рівні, оскільки сьогодні про неї нічого не знають ні регіональні журналісти, ні аудиторія.

Не варто забувати, що і запити аудиторії часто спонукають ЗМІ створювати емоційний, «чорно-білий» контент. Більше того, соцмережі також змінюють потреби і сприйняття людей. Аудиторія сьогодні часто вже не відрізняє журналіста від блогера, а професійний матеріал від особистої думки. Тому, на думку учасників дискусії, потрібно чітко визначитися, кого вважати журналістом, а блогерів, своєю чергою, просити вказувати в постах або відео, що це їхня власна думка, а не достовірний факт.

Хто повинен регулювати роботу журналістів під час виборів?

Окремим актуальним питанням стало те, хто повинен і буде регулювати роботу журналістів під час президентських виборів: Нацрада з питань телебачення і радіомовлення чи ЦВК. Так, Нацрада може з висновків експертної ради повідомити ЦВК про порушення, але при цьому не може вжити будь-яких заходів.

Крім того, за словами народного депутата, заступника голови Нацради Григорія Шверка, під час передвиборчих перегонів листи від Нацради так і лежали в ЦВК не відкритими, тому що ті не мають часу їх вивчати. Тому, хто саме контролюватиме роботу журналістів під час наступних президентських виборів, поки що залишається відкритим.

Залиште журналістів у спокої. Йти треба до топ-менеджерів, власників
Валерій Калниш

«Залиште журналістів у спокої. Йти треба до топ-менеджерів, власників», – заявив головний редактор «Радіо НВ» Валерій Калниш.

На противагу думок інших учасників дискусії, він висловив переконання, що вирішувати масштабні питання потрібно безпосередньо з управлінською верхівкою медіа. І домовитися з ними, для початку, хоча б про наймінімальніше: «без чорнухи один проти одного».

І хоч учасники дискусії активно обговорювали актуальні проблеми в сучасній українській журналістиці і пропонували свої рішення, більшість зійшлися на одному: до виборів глобально вже нічого не вийде змінити. Однак можна поліпшити ситуацію, надаючи легку, зрозумілу аналітику з питань, якими маніпулюють кандидати, або, наприклад, провівши зустріч із працівниками медіа, на якій потрібно обговорити методики роботи ЗМІ під час передвиборчої кампанії.

Загалом, проблеми української журналістики занадто великі, щоб для них було всього лише одне рішення, зауважують експерти. Але точно пора задуматися над тим, якою має бути українська журналістику, і усвідомити, що медіа має колосальний вплив на думку людей, а значить і на перебіг подій у державі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG