Доступність посилання

ТОП новини

Путін хотів завдати удару по рейтингу Порошенка, а в результаті – воєнний стан (огляд преси)


Зліва направо: канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент України Петро Порошенко і президент Росії Володимир Путін, Франція, 6 червня 2014 року
Зліва направо: канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент України Петро Порошенко і президент Росії Володимир Путін, Франція, 6 червня 2014 року

Усе йшло до того, що Азовське море і Керченська протока стануть ареною напівгарячого зіткнення між Україною і Росією, зазначає газета «День». Москва, яка останнім часом зазнала низку дипломатичних поразок та іміджевих втрат, гостро потребувала приводу для демонстрації своєї сили. До того ж рейтинг Володимира Путіна почав падати з усе більшою швидкістю і зовнішньо-політичний успіх, нехай і в пропагандистському оформленні, виявився вкрай необхідним. Усе це зумовило азовське загострення. Утім, як зазначає газета, похід українських катерів був підготовлений геть погано. Прохід українських кораблів у вересні в Азовське море наробив багато галасу в Білокам’яній і справив там досить сильне враження. Не важко було здогадатися, що в Кремлі обов’язково на наступний подібний випадок приготувалися і діятимуть максимально жорстко. Звідси була необхідність передбачити різні варіанти, зокрема й відверті провокації з використанням зброї та можливу стрільбу на ураження. Після того, як Путін заявив, що чекає зміни влади в Україні в результаті виборів у березні і восени майбутнього року, стала очевидною тактика Москви на підрив рейтингу президента Петра Порошенка, наголошує видання. Гра ця багатокомпонентна, і військово-стратегічна складова в ній одна з багатьох. Проте азовський інцидент, на думку московських планувальників, мав би значно знизити підтримку Порошенка. Адже удар завдавався по ньому як головнокомандувачу. В країні, яка веде війну, це важливо. Друга складова – це ймовірність виникнення паніки в Україні через загрозу нової війни. На цій хвилі в Москві сподіваються на зростання пацифістських настроїв і збільшення підтримки так званої партії миру і відповідних проросійських політиків, які відверто ведуть до змови з агресором на його умовах. Газетярі переконані, що у Москві не очікували можливого введення в Україні воєнного стану. При цьому кожна нова подібна провокація буде тільки сприяти ухваленню українським керівництвом подібного варіанту дій. І тоді вся московська конструкція руйнується як картковий будиночок. На цьому наголошується в статті «Дипломатія азовського зіткнення».

А в публікації «Єдиний варіант: стати сильними. Через біль і приниження…» газета «День» переконує, що запровадження воєнного стану має переконати міжнародну спільноту у серйозності ситуації, яка породжена збройною агресією Росії. Світ має зрозуміти, що все, що відбувається в Україні внаслідок агресії Росії, є загрозою не лише для українців, а й для всього світу. Відтак щодо агресії треба посилювати міжнародно-правові санкції. Видання пише, що запитань до нинішньої влади багато. Наприклад, чому українське військове керівництво виявилося не готовим до захоплення українських кораблів з боку Росії? В умовах війни і агресивних дій Москви, цей варіант здається очевидним. Експерти видання вважають, що слід нарешті припинити дивитися на море виключно з берега та визнати, що морська безпека потребує особливих, багато в чому відмінних від континентального сприйняття сучасної війни, професійних знань і навиків, водночас, тісної міжвидової і міжвідомчої взаємодії.

Газета «Україна молода» у публікаціях «У Путіна – осіннє загострення» та «Пірати XXI сторіччя» також коментує ситуацію на Азовському морі та розповідає про реакцію світових лідерів на російську агресію. Видання пише, що світ засуджує атаку Росії на українські кораблі. Вона викликала сум’яття не лише у людей, далеких від складнощів українсько-російських відносин, а й у фахівців, які впритул займаються конфліктом між Росією та Україною останніх років.

«Газета по-українськи» прогнозує наслідки майбутніх виборів президента. Експерт видання соціолог Євген Головаха переконує, що Юлія Тимошенко вийде у другий тур, але навряд чи переможе, бо має високий відсоток несприйняття. У неї багато симпатиків, але ще більше тих, хто не хоче її президентства, – зазначає соціолог. Він нагадує, що Тимошенко – політик зі старої обойми. Підозріле ставлення у суспільства не тільки до неї, але й до решти багаторічних лідерів політичних сил. Також українці пам’ятають період президентства Віктора Ющенка та їхні чвари. Коли обоє посприяли приходу до влади Віктора Януковича. Українці підозрюють, що з у разі приходу Тимошенко конфлікти почнуться знову і це призведе до нових катаклізмів в українській політиці та житті суспільства. Євген Головаха вважає, що у другий тур до Юлії Тимошенко може прорватися президент Петро Порошенко. Також із лідеркою «Батьківщини» може поконкурувати Анатолій Гриценко. Він не був ні прем’єром, ні президентом. Або Володимир Зеленський – його підтримують на півдні та сході України.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG