Доступність посилання

ТОП новини
11 Грудень 2018, Київ 10:38

Захід має висунути Путіну ультиматум – Ганна Гопко


Росія перекрила прохід в Керченській протоці, 25 листопада 2018 року

Гості програми «Ваша Свобода»: Ганна Гопко, народний депутат України, голова комітету у закордонних справах; Микола Давидюк, директор аналітичного центру «Політика»; Раса Юкнявічене, міністр оборони Литви у 2008–2012 роках.

Президент США Дональд Трамп скасував зустріч на саміті G20 із російським президентом Володимиром Путіним через Керченську кризу. «У зв’язку з тим, що кораблі й моряки не були повернуті до України з Росії (окупованого Росією українського Криму – ред.), я вирішив, що найкраще для всіх сторін скасувати попередньо узгоджену зустріч в Аргентині з президентом Володимиром Путіним. Я очікую на конструктивну розмову з Путіним знову як тільки ситуація буде вирішена», – написав Трамп. Раніше Путін назвав захоплення українських кораблів «незначним прикордонним інцидентом», а запровадження воєнного стану, за його словами, пов’язане з передвиборчою кампанією президента України Петра Порошенка.

Віталій Портников: Бачите, Путін, як депутат української Верховної Ради, виступає проти воєнного стану. Що з ним відбулося?

Потрібна більш жорстка реакція і не просто у вигляді заяв, а конкретних кроків у вигляді жорсткіших санкцій
Ганна Гопко

Ганна Гопко: У нього (Путіна – ред.) було осіннє загострення, а зараз зимове. Дійсно, деякі аргументи Путіна озвучували під час голосування у Верховній Раді деякі народні обранці. Це такий прикрий «збіг обставин», що меседжі співпали, а, може, і збіг інтересів. Тому українським громадянам треба включати аналітичні здібності.

Ми повинні чітко говорити: всі ці сплановані провокації, агресивні дії Російської Федерації підпадають під трактування саме як визначення агресії. Зараз, за стокгольмським синдромом, Україна як жертва ще буде «каятися» за те, що українські кораблі у своєму ж морі здійснювали перехід!

(Повна версія програми)

Потрібна більш жорстка реакція і не просто у вигляді заяв, а конкретних кроків у вигляді жорсткіших санкцій, щоб допомогти звільнити наших моряків, тому що, за міжнародним правом, це – військовополонені. Захід має виставити ультиматум, зокрема Путіну під час і саміту «Великої двадцятки» щодо негайного звільнення українських моряків. І для деескалації, щоб уникати подальших провокацій. Я не маю сумніву, що вони будуть і надалі, зважаючи на те, наскільки вже мілітаризований Азов і наскільки наші сили неспівмірні.

Штати не люблять цього нагадування, але був Будапештський меморандум, і був підпис президента США
Ганна Гопко

Україна, на відміну від пропаганди геббельсівської чи сурковської Кремля, демонструє абсолютну готовність нашим партнерам надавати всю доказову базу. Коли говоримо про пріоритети, як звільнення українських моряків, хотіли би бачити від Заходу, особливо від Німеччини, Франції твердішу позицію, а не затримку позицій ЄС.

Штати не люблять цього нагадування, але був Будапештський меморандум, і був підпис президента США. Якщо у 2014 році під час спроб анексії Криму ми не побачили присутність американських військових кораблів на захист територіальної цілісності і суверенітету України, то вже після «Джавелінів» це важливо.

Ганна Гопко, народний депутат України, голова комітету у закордонних справах
Ганна Гопко, народний депутат України, голова комітету у закордонних справах

Дуже хотілося б, щоб прагматичні інтереси США, зокрема і в недопущені будівництва «Північного потоку-2» зі своїми намірами здійснювати експорт газу на європейський ринок, що теж в наших інтересах, не було побудовано «Північний потік-2».

Український військовий з американським протитанковим ракетним комплексом «Джавелін» (Javelin) під час військового параду до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року
Український військовий з американським протитанковим ракетним комплексом «Джавелін» (Javelin) під час військового параду до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року

– Пане Давидюк, чому росіяни відкрили Керченську протоку і кажуть, що все гаразд?

Потрібно виходити з цього «моря дружби» і говорити про міжнародні відносини і про міжнародне право на цій території
Микола Давидюк

Микола Давидюк: У них все гаразд, але десятки кораблів, при чому не тільки українських, а й закордонних стоять сьогодні, чекаючи проходження через Керченську протоку, або потрапляють під постійні перевірки. Один день такої затримки для багатьох кораблів коштує кілька десятків тисяч доларів. Росія й надалі використовуватиме у майбутньому постійно це, як важіль впливу на Україну. Потрібно виходити з цього «моря дружби» і говорити про міжнародні відносини і про міжнародне право на цій території.

Щодо того, що Путін каже, що «маленький прикордонний конфлікт». Так, але чому наші моряки у ваших тюрмах, а наші кораблі з дірами, і ви їх брали на абордаж? Це вперше ви навіть не приховуєте, що «пішли на ви» на українську армію. Раніше сурковським «отдєлом» пропаганди» придумували різні меседжі, що це – «терористи», це – «сепаратисти», це – «мальчики» в зелених комбінезонах».

Питання: чому на нашій стороні немає транснаціональних компаній?
Микола Давидюк

Україні сьогодні потрібно виходити на посилення свого флоту. Ми не є настільки сильними навіть чисто у перевірці вантажів. Росія може перевіряти, умовно, 150 суден у той час, як ми до 50 не дотягуємо. І це треба міняти. Чомусь екіпаж олігархічних яхт у нас на десятки, на сотні пішов, а катерів, які могли би займатися саме такими речами, на превеликий жаль, нестача. І дипломатично. Третє – це військова співпраця. Потрібно ще ближче наближатися до НАТО. Бо один великий натовський есмінець повністю міняє розподіл сил в регіоні Чорного моря.

Микола Давидюк, директор аналітичного центру «Політика»
Микола Давидюк, директор аналітичного центру «Політика»

Давайте ще цей конфлікт розглядати «у пакеті» з «Північним потоком». І питання: чому на нашій стороні немає транснаціональних компаній? Немає економічної зацікавленості або їх не впускають. Чому керівник «Пепсі» сьогодні каже: Росія – непогана держава! Ми все ще залишаємося хуторянським ринком, закритим багато в чому. Нам подобається, що є наші олігархи, вони зрозумілі, допомагають виборам, допомагають з яхтами.

– (Переклад) Пані Юкнявічене, дуже важливо зрозуміти, чому зараз така обережна реакція західних союзників. Вони довго цю офіційну реакцію випрацьовували, не було реакції ЄС спільної, не було жорстких заяв НАТО, тільки індивідуальна реакція окремих політиків і чиновників. Чому ж? Адже це насправді відкритий конфлікт. Коли були історії з Іловайськом, з Дебальцевим, з Кримом, то реакція була набагато швидшою, хоча сама Росія не визнавала тоді своєї участі у конфлікті. А зараз вона визнає, а Захід дуже обережний!

Стратегічна мета Росії – контролювати регіон Чорного моря
Раса Юкнявічене

Раса Юкнявічене (переклад): Мені складно говорити про інших. У понеділок в НАТО зібралися вже всі посли і обговорювали цю агресію, нову атаку Російської Федерації проти України. Напевне, їм треба ще більше якихось фактів. Зараз Кремль подає таку інформацію, нібито, що респондери були вимкнуті, вони не відповідали. І ця пропаганда працює! Треба дуже чітко і дуже зрозуміло українській стороні усі факти викласти на стіл. І не тільки. А весь час працювати, працювати і працювати з усіма друзями, які у вас є. І на брехню, яка ллється із Кремля, відповідати.

Міністр оборони Литви у 2008-2012 роках Раса Юкнявічене і прем'єр-міністр України Володимир Гройсман
Міністр оборони Литви у 2008-2012 роках Раса Юкнявічене і прем'єр-міністр України Володимир Гройсман
Треба серйозно думати про Керч, про те, щоб зупинити анексію Азовського моря
Раса Юкнявічене

Я думаю, що це важливо (поява кораблів НАТО в Азовському морі – ред.). Адже Азовське море є частиною усього Чорноморського регіону. Все більше і більше людей, я думаю, що військова частина НАТО, дуже добре розуміють, що значить анексія Криму. Це не для того, щоб росіяни у Криму краще жили, а щоб там зробити воєнну базу, щоб мілітаризувати Чорне море. Стратегічна мета Росії – контролювати регіон Чорного моря. А Крим – це якраз дуже зручне місце, як і Калінінградська область в Балтійському морі, як і Сирії для Середземного моря. Чи треба посилювати військову присутність НАТО? Звісно, могло би з’явитися і більше кораблів.

І, до речі, треба серйозно думати про Керч, про те, щоб зупинити анексію Азовського моря. Я говорю політичними термінами про анексію. Частина цього регіону вже фізично окупована російськими військовими, інша частина анексується зараз крок за кроком, коли проводиться блокада цього моря. І я не знаю іншого такого прикладу в історії, коли таким чином зробили таку відверту крадіжку моря. Те, що відбулося у неділю – це частина ось цього процесу, який розпочався не вчора, а ще у березні чи квітні.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на кораблі ВМС України)

Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:23 0:00

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український корабель у Керченській протоці)

Російське судно таранить українське в Чорному морі – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:13 0:00

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат

Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG