Доступність посилання

ТОП новини
21 Лютий 2019, Київ 11:22

Захоплені Росією українські моряки знову в суді: хто вони і як почувають себе в полоні


Володимир Терещенко, старший матрос рейдового буксира «Яни Капу», захопленого Росією

Лефортовський суд столиці Росії Москви 15 січня розглядає питання про продовження арешту українським морякам, захопленим російськими силовиками в листопаді 2018-го у Чорному морі. Російські слідчі просять залишити моряків, які оголосили себе військовополоненими, під вартою до 26 квітня.

На засідання приїхала уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова і родичі підсудних. Однак Федеральна служба безпеки Росії попросила зробити слухання закритими. Адвокати називають це грубим порушенням Кримінально-процесуального кодексу Росії і принципу гласності.

За словами українського омбудсмена, для слухань українських моряків розподілили на шість груп по чотири людини.

25 листопада 2018 року російські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі – малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу». Це сталося, коли вони поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море.

🚢 МБАК «Бердянськ»

👨‍✈️ Роман МОКРЯК, лейтенант, 1986 р. н., Кіровоградщина

Про те, що цей 31-річний капітан малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ» потрапив у полон, повідомив проект «Повернись живим».

«У Криму Роман служив на єдиній українській субмарині. Її захопили росіяни. Але він не зрадив присяги. У 2015 році моряк жив у 15-місному кубрику ракетного катера «Прилуки» в Одесі. На березі місця для нього та інших 14 моряків, які вийшли з півострова, на той час, на жаль, не знайшлося», – зазначили волонтери.

Пізніше про Романа написала і журналістка видання «Новое время» Христина Бердинських, яка у 2015 році робила з ним інтерв’ю.

27 листопада 2018 року від правозахисників, що займаються правовою підтримкою українських моряків-полонених, стало відомо, що Мокряк відмовився відповідати на запитання співробітників російської ФСБ і «зізнаватись» на відео у злочинах, яких не вчиняв.

«Він – відмінний офіцер і смілива людина. Послав чекістів за відомою адресою», – розповіли вони.

У лавах ВМС Роман – з 2009 року. Його батько – колишній моряк. Одного разу він взяв маленького сина до себе в каюту, що справило на майбутнього командира «Бердянська» незабутнє враження. В одному зі своїх інтерв'ю Роман Мокряк зізнався, що йому подобається бути військовим.

👨‍✈️ Юрій БЕЗ’ЯЗИЧНИЙ, старший матрос, 1990 р. н., Одещина

Юрій – студент третього курсу Одеського національного морського університету.

«Чудово тримається, не давав свідчень, вважає себе військовополоненим», – зазначає про хлопця адвокат полонених моряків Сергій Легостов.

👨‍✈️ Денис ГРИЦЕНКО, капітан 2-го рангу, 1984 р. н., Миколаїв

«Дуже товариський, з чудовим почуттям гумору і бадьорим настроєм. Перш за все запитав, що відомо про інших моряків, особливо поранених», –​ повідомив після бесіди з Денисом адвокат Микола Полозов.

За його словами, Гриценко у в'язниці багато читає і намагається навіть у камері підтримувати фізичну форму.

👨‍✈️ Андрій АРТЕМЕНКО, старший матрос, 1994 р. н., Новоукраїнка (Кіровоградщина)

Про те, що цей український моряк опинився у полоні росіян, повідомила перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко. Зі слів його батька Анатолія відомо, що Андрій уклав уже другий контракт із Військово-морськими силами ЗСУ. Водночас цивільна дружина моряка Марина Уманець зазначила журналістам, що перед останнім рейсом він говорив, що з командою повинен перебазувати корабель до Бердянська.

«Він сказав, що будуть переходити цей Керченський міст. Був начебто дозвіл на перехід», – розповіла вона.

Андрій є студентом заочного відділення факультету «кораблеводіння» Інституту військово-морських сил України Одеської морської академії.

«Після Нового року має бути сесія і він переймається через об'єктивну неможливість повноцінно вчитися. Просить командування допомогти у наданні йому академічної відпустки в зв'язку з його перебуванням у полоні», – ​ повідомила адвокат Артеменка Марія Куракіна.

👨‍✈️ Богдан ГОЛОВАШ, старший матрос, 1996 р. н., Полтавщина

Богдан – колишній курсант Академії військово-морських сил імені Нахімова у Севастополі. Після анексії Криму Росією покинув півострів і продовжив навчання в Одесі.

«Не знає, як буде сприйнята його відсутність за місцем навчання, у січні-лютому він повинен був захищати диплом», – повідомляють в «Кримському процесі».

«Хороший, комунікабельний, спортивний хлопець. Брав участь у всіх наших заходах, душа компанії», – зауважує Валерій Марченко, начальник Кременчуцького військового ліцею, де Богдан навчався у 2011-2013 роках.

👨‍✈️ Андрій ЕЙДЕР, матрос, 1999 р. н., Одеса

Цьому хлопцеві 18 років. Він – наймолодший із захоплених росіянами у полон українських моряків. Одразу після його затримання батьки наголосили, що пишаються своїм сином.

Останні кілька років Андрій жив із бабусею в Одесі, де закінчив морський ліцей. На момент потрапляння у полон йшов лише третій місяць його служби на флоті.

Мати полоненого моряка Вікторія Ейдер розповіла Радіо Свобода, що Андрій, ще будучи п’ятикласником, почав говорити про те, що хоче стати моряком, а у сьомому класі це вже вирішив остаточно.

«Мені зателефонувала мама, розповіла про те, що катери атакували. Я про це нічого не знала. Потім мамі зателефонував мій колишній чоловік, Дмитро, і підтвердив цю інформацію, про атаку на катери. Про те, що Андрія поранено, я дізналася з новин – там розповіли, що поранень зазнали два контрактники і командир», – розповідає Вікторія.

«До нещодавніх подій жив тихо, нудно, монотонно», – зазначив адвокату про себе сам Андрій.

В одному з листів на свободу Ейдер розповів про те, що рана від поранення потроху затягується, і попросив не забувати про полонених моряків.

👨‍✈️ Василь СОРОКА

Йому 27 років. Під час подій у Керченській протоці його поранили.

Батько моряка в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що син вийшов на зв’язок зі своєю дружиною: «Васі дали можливість, він зателефонував Ірині, сказав кілька слів: «Живий, здоровий, руки та ноги цілі». І це все».

На думку Віктора, син говорив те, що дозволила сказати ФСБ.

Також відомо, що Василь Сорока є співробітником СБУ і, зі слів начальника апарату голови Служби безпеки Ігоря Гуськова, неодноразово виконував бойові завдання в районі проведення Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.

«Василь, незважаючи на поранення, тримається молодцем. Ввічливий і уважний. Без злоби і докорів. Справжній військовий», – написав про Василя адвокат Сергій Бадамшин.

🚢 МБАК «Нікополь»

👨‍✈️ Богдан НЕБИЛИЦЯ, старший лейтенант, 1994 р. н., Сумщина

Про перебування командира малого броньованого артилерійського катера «Нікополь» у полоні росіян повідомила журналістка видання «Лівий берег» Вікторія Гера. Він родом із Сумщини.

«Він був серед тих курсантів Академії ВМС імені Нахімова в Севастополі, які відмовилися присягнути Росії і співали гімн України, коли російські військові спускали з флагштока український прапор і піднімали свій. Небилиця разом з іншими курсантами, що не перейшли на службу Росії, закінчував своє навчання в Інституті військово-морських сил Одеської морської академії. У 2016 році він отримав диплом і був призначений командиром «Нікополя», – розповідає вона.

Для випускника 2016 року Богдана Небилиці першим місцем служби став ракетний катер «Прилуки», де він обіймав посаду командира ракетно-артилерійської бойової частини. Згодом офіцера було призначено командиром малого броньованого артилерійського катера «Нікополь».

На початку листопада він був одним із тих, хто готувався командувати «Айлендом», одним із двох, які передали Україні Сполучені Штати Америки.

«Він мріяв про море, хотів бути військовим», – розповів батько Богдана Павло.

👨‍✈️ Сергій ПОПОВ, капітан-лейтенант, 1991 р. н., Донеччина

Цей моряк родом з Донецька. До анексії Криму Росією служив на півострові. Після – переїхав служити в Одесу.

«Весела і позитивна людина, жартує багато. Кілька разів нагадував слідчому, що він – старший за слідчого за званням», – розповів про зустріч з Сергієм адвокат Гаджи Алієв.

👨‍✈️ В’ячеслав ЗІНЧЕНКО, старший матрос, 1998 р. н., Кишинів

В інтерв'ю телепроекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» влітку цього року моряк розповів, як впродовж кількох місяців проходив держвипробування на «Нікополі» і чого він очікує від майбутньої роботи.

«Служба на морі дуже цікава. Особливо на довгих виходах. Виконання якихось бойових завдань, ті ж навчання. Все це дійсно дуже цікаво, особливо з іноземцями», – говорив тоді Зінченко.

👨‍✈️ Андрій ОПРИСКО, старший матрос, 1971 р. н., Львівщина

Він є найстаршим з українських моряків, котрі потрапили у полон.

Мати Андрія Оприска Ольга розповіла Радіо Свобода, що дуже переживає за сина і чекає на його повернення.

За словами жінки, він завжди хотів служити на флоті.

«Де б він не працював, в голові у нього було море», – зазначає Ольга Оприско.

Служити на флоті він почав у 2016 році.

«Навіть в умовах ізоляції він має намір підтримувати себе в хорошій формі і займатися спортом», – написав про Оприска адвокат Микола Полозов.

👨‍✈️ Сергій ЦИБІЗОВ, матрос, 1997 р. н., Хмельниччина

​Батько хлопця Андрій Цибізов розповів, що син давно хотів стати моряком. Про те, що сталося у Керченській протоці з Сергієм, він дізнався з інтернету.

Коли після потрапляння у полон син зателефонував додому, то сказав «два слова: що живий, здоровий, нагодований і вдягнутий».

«У мене є інформація, що його не били, але психологічно на нього тиснули», – розповів Андрій Цибізов журналістам.

За словами адвоката Миколи Полозова, настрій після взяття під варту в Сергія бадьорий, він не пригнічений.

«Водночас Сергій повідомив, що у нього періодично болить серце (за його словами, щемить: від 15 хвилин до години такі відчуття тривають). Він уже звернувся до лікаря», – повідомив Полозов.

👨‍✈️ Владислав КОСТІШИН, 1994 р. н., Черкащина

Колишній курсант Академії військово-морських сил імені Нахімова в Севастополі, після анексії Криму продовжив навчання в Інституті військово-морських сил в Одесі. На бронекатері проходив стажування.

«Дуже скромний у своїх бажаннях і потребах», – охарактеризував свого підзахисного адвокат Олег Єлісєєв.

Владислав є фанатом українського боксера Василя Ломаченка.

«Владислав цікавиться боксом і аматорськи займається ним сам. Навіть просив свого адвоката Олега Єлісєєва повідомляти йому про перебіг боксерських поєдинків, які проходять зараз», – розповів Микола Полозов.

У суді Владислав Костишин вимагає перекладача з російської на українську.

👨‍✈️ Андрій ДРАЧ

Зі слів начальника апарату голови Служби безпеки Ігоря Гуськова відомо, що цей моряк є співробітником СБУ: «Відео з одним із наших співробітників Андрієм Драчем у 2014 році зворушило весь інтернет. Він, ще будучи курсантом, не зрадив присяги, відмовився перейти на бік окупантів та співав гімн України».

Згідно із заявою СБУ, Драч – один з курсантів Академії військово-морських сил імені Нахімова в Севастополі, які в березні 2014 року прославилися виконанням гімну України в момент, коли російські військові спускали український прапор з флагштока навчального закладу. Закінчив навчання вже на материку – в Інституті військово-морських сил Одеської морської академії.

За словами адвоката Артема Пепи, Драч почувається добре, настрій позитивний.

🚢 Рейдовий буксир «Яни Капу»

👨‍✈️ Олег МЕЛЬНИЧУК, командир рейдового буксира, старшина, 1995 р. н., Черкащина

Мати Олега Лариса розповіла журналістам, що пишається своїм сином і вважає його дуже хорошим воїном. Вона також дуже сподівається на те, що він якнайшвидше повернеться додому.

Він є випускником відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Одеської морської академії. У 2014 році, після строкової служби в лавах Збройних сил України, продовжив кар'єру військового як контрактник.

За словами адвоката Едема Семедляєва, під час захоплення «Яни Капу» він зазнав «фізичного впливу, але сильно не били».

На суді у Сімферополі попросив забезпечити його перекладачем, посилаючись на те, що не розуміє суддю «повною мірою».

Друзі характеризують Олега як доброго і відповідального, «людину слова, готову прийти на допомогу».

👨‍✈️ Євген СЕМІДОЦЬКИЙ, матрос, 1998 р. н., Луганщина

​Цей хлопець народився і виріс у селищі Троїцьке на Луганщині, а в семирічному віці переїхав разом із батьками до Сватового. За першою освітою він слюсар із ремонту автомобілів, але мріяв стати матросом, що і зробив. Служив за контрактом. До завершення служби зараз йому залишалося ще рік-півтора.

«Він спокійний, врівноважений, дуже сильний за характером, завжди йде до своєї мети, досягає того, що запланував, допомагає рідним та друзям, не кидає в біді і взагалі дуже добрий», – кажуть родичі.​

За словами адвоката Миколи Полозова, в «Лефортово» полоненого українського матроса утримують у двомісній камері з обвинуваченим в іншій кримінальній справі.

«Євген навчає його української мови», – написав Полозов.

👨‍✈️ Михайло ВЛАСЮК, старший матрос, 1984 р. н., Київ

Зі слів адвоката Миколи Полозова відомо, що Власюк «на здоров'я не скаржиться, почувається нормально, не пригнічений».

👨‍✈️ Віктор БЕЗПАЛЬЧЕНКО, старший матрос, 1987 р. н., Херсонщина

До початку анексії Криму Росією служив старшим матросом катера «Херсон».

У березні 2014 року опинився серед українських моряків, заблокованих російськими військовими на озері Донузлав.

За словами адвоката Оксани Опаренко, Віктор почувається нормально, «але йому важко психологічно».

👨‍✈️ Володимир ТЕРЕЩЕНКО, старший матрос, 1994 р. н., Дніпро

Адвокат Анастасія Георгієвська описує Володимира як «по-військовому скромного і мужнього».

«Сам Володя не балакучий, але позитивний, добрий, неймовірної краси очі з довжелезними віями, тендітний, худенький, в кросівках без шнурків йому дуже незручно. Ні на що не скаржиться, у нього «все нормально, правда», – розповіла вона.

👨‍✈️ Володимир ЛІСОВИЙ, капітан 3-го рангу, 1984 р. н.

Зі слів адвоката Миколи Полозова відомо, що «Володимир почувається добре, ніяких скарг або прохань не висловлював. Передачу йому віддали. За його словами, він на цей момент не має потреби ні в чому».

👨‍✈️ Андрій ШЕВЧЕНКО, мічман, 1991 р.н., Одеса

Народився Андрій у селі Широке Білгород-Дністровського району Одеської області в багатодітній родині. У 1994 році помер його батько, хлопця зі старшими сестрами виховувала мама. Сьогодні він є єдиним годувальником для своєї сім'ї.

«З дитинства мріяв і дуже любив море, але, оскільки в рідному селі моря не було, вибирався туди не часто. Тому коли настав час обирати професію, вирішив стати моряком», – розповіла сестра моряка Тетяна.

У 2011 році Шевченко закінчив Білгород-Дністровський рибопромисловий технікум, і в тому ж році підписав контракт з Військово-морськими силами ЗСУ.

«Для документів моряка потрібні були значні фінанси, а їх у родині не було, але мрія була сильнішою, – пояснила рішення брата сестра Тетяна. – Андрій належить до тієї категорії людей, які спочатку все обміркують і аналізують, а потім приймають рішення. Завжди відрізнявся відмінною комунікабельністю і високим почуттям відповідальності, адже він рано зрозумів, що означає бути єдиним чоловіком в сім'ї. Ці якості він переніс і в нинішній час».

До захоплення у полон Андрій проживав із сім'єю в Одесі. У нього є маленька дочка, якій виповнився рік.

👨‍✈️ Володимир ВАРИМЕЗ, старший матрос, 1992 р. н.

Цей моряк – радіотелеграфіст «Яни Капу». На флоті він – з 2012 року.

За розповідями родичів, Володимир про море мріяв з дитинства. Випускник Ізмаїльського вищого професійного училища (відомого ще як «Дев'ятка»). Службу матросом почав в Криму, після анексії півострова Росією продовжив служити вже в Одесі.

«Тримається Володимир добре, не демонструє ні страху, ні відчаю, – повідомив після відвідування свого підзахисного адвокат Анрі Цискарішвілі. – Незважаючи на все, що відбувається, він примудряється зберігати позитивний настрій, багато сміється, жартує. У ситуації, що склалася, головною незручністю для себе вважає гучне хропіння сусіда по камері».

👨‍✈️ Сергій ЧУЛІБА, старшина, 1992 р. н.

Сергій Чуліба родом з Каховки. До анексії Криму Росією служив в лавах ВМС України на катері «Херсон». У березні 2014 року опинився серед українських моряків, заблокованих російськими військовими на озері Донузлав.

За словами адвоката Геннадія Федорова, Сергій в хорошому фізичному і психологічному стані, «тримається гідно, ніяких скарг або прохань не висловлював».

«Ті жорсткі і складні умови, в яких він зараз перебуває, його не турбують. Просив мене дізнатися про долю пса, який був на катері в момент захоплення, і переймався тим, що без належного технічного догляду за буксиром «Яни Капу» цей катер може вийти з ладу», – розповів Федоров.

👨‍✈️ Юрій БУДЗИЛО, мічман, 1972 р. н.

«Захоплювався морем все своє життя. Любить техніку. Кожен корабель для нього – наче його дитина», – розповіла дружина полоненого моряка Ірина.

Батько Юрія теж служив на флоті. За словами Ірини, незважаючи на вік, планує піти на пенсію тільки після відновлення миру в Україні.

Адвокат Айдер Азаматов описує Юрія Будзила як морально стійкого.

27 листопада підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя арештував 12 із 24 затриманих українських військових моряків на два місяці. Під арешт потрапили Андрій Оприско, Сергій Цибізов, Юрій Будзило, Володимир Терещенко, Віктор Беспальченко, Володимир Варимез, Михайло Власюк, Богдан Головаш, Сергій Чуліба, Владислав Костишин, Сергій Попов та Роман Мокрюк. Їм інкримінують незаконний перетин кордону за частиною 1 статті 322 Кримінального кодексу Росії.

Суд у Сімферополі над 12 українськими затриманими моряками. Деталі – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:39 0:00

Того ж дня підконтрольний Росії Керченський міський суд також арештував на два місяці поранених Андрія Артеменка, Андрія Ейдера і Василя Сороку.

28 листопада під арешт помістили, також на два місяці, і Володимира Лісового, Андрія Драча, Андрія Шевченка, В’ячеслава Зінченка, Євгена Семидоцького, Богдана Небилицю, Дениса Гриценка, Олега Мельничука, Юрія Без’язичного.

Захищають українських моряків, захоплених ФСБ Росії у анексованому Криму, декілька кримських адвокатів.

Прокуратура Автономної Республіки Крим визнала захоплених російськими силовиками українським моряків військовополоненими та почала досудове розслідування за фактом «порушення окупаційною владою законів і звичаїв війни стосовно військовополонених моряків ВМС України», згідно з Кримінальним кодексом України.

Представники правоохоронних органів Росії порушили право військовополонених «на неупереджене і нормальне судочинство, що є серйозним порушенням законів і звичаїв війни, згідно зі статтею 130 Женевської конвенції про ставлення до військовополонених 1949 року», заявили у прокуратурі.

Окрім того, слідчі СБУ в Одеській області та співробітники Військової прокуратури Південного регіону повідомили про підозру прикордонникам Федеральної служби безпеки Росії і російським військовослужбовцям, які захопили кораблі і моряків Військово-морських сил України.

За даними ГПУ, російські прикордонники і військові діяли за безпосереднім наказом високопосадовців ФСБ контр-адмірала Станкевича і віце-адмірала Медвєдєва.

Водночас українським морякам, затриманим ФСБ біля берегів Криму, через адвокатів передали лист підтримки від командувача ВМС України адмірала Ігоря Воронченка.

«Я розумію, як вам зараз важко… Адже методи роботи спецслужб Росії ні для кого не є секретом. Я сам пройшов через це в 2014 році і добре знаю, що таке бути в полоні і що стоїть за сказаними вами словами під час допиту. Зараз моє найважливіше завдання – це повернення вас додому. Україна докладає всіх можливих зусиль для визволення вас із полону, в тому числі залучена світова спільнота», – мовиться у листі.

У коментарі Радіо Свобода колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов повідомляв, що поранені українці, яких захопили прикордонники і військові Росії, перебувають на території військових частин на лікуванні в санітарних частинах при них, а не в цивільних лікарнях.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення 25 листопада 2018 року здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море.

Російське судно таранить українське в Чорному морі – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:13 0:00

При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні».

Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:23 0:00

Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».

Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою із застосуванням зброї, троє українських моряків, за даними української сторони, були поранені (Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим), всі 24 моряки захоплені в полон.

Захоплені судна тримають на стоянці суден «Генмол» на території прикордонної служби ФСБ Росії в центрі окупованої Керчі.

Захоплені Росією українські кораблі тримають у Керченському порту – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:33 0:00

В Україні наголосили, що дії Росії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.

Президент України Петро Порошенко повідомив, що хотів подзвонити президентові Росії Володимирові Путіну після обстрілу російськими військовими українських кораблів: «Хочу наголосити, що одразу вночі я замовив розмову з президентом Росії Путіним. Ми не отримали відповіді».

Тим часом сам Путін 28 листопада назвав інцидент із захопленням українських кораблів у Чорному морі «провокацією», яку нібито організувала київська влада, зокрема президент України Петро Порошенко, напередодні виборів.

Вимогу звільнити українських моряків висунула до Росії міжнародна спільнота. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

Гейлі: Російсько-український інцидент – небезпечна ескалація – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:18 0:00

26 листопада, після нападу біля Керченської протоки, Верховна Рада схвалила запровадження із 26 листопада воєнного стану у низці областей України, який тривав 30 діб і вже завершився.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG