Доступність посилання

ТОП новини

Що робити зі шаленими потоками інформації – «довіряти мозку»


Типові представники соціуму – це отруєні неправдивою інформацією вічно інфантильні люди, які презентують себе через селфі,
Типові представники соціуму – це отруєні неправдивою інформацією вічно інфантильні люди, які презентують себе через селфі,

Роман Тищенко

Чому важливі дієслова? Чому багато хто з нас аналізує слова друзів, але на автоматі «ковтає» зміст новинних сайтів? Чи можна навчитися бачити в тексті вигадки? Про це Радіо Свобода розпитало медіааналітика та викладачку Школи журналістики Українського католицького університету Ганну Улюру.

– Наразі ми страшенно оптимістично говоримо про доступ до інформації. Проте, треба усвідомлювати, що інформаційний потік, різні джерела та можливість їх критично порівнювати стали загальнодоступними не більше, як 25 років тому.

Ганна Улюра
Ганна Улюра

Ще нещодавно, щоб щось дізнатися, потрібно було йти в бібліотеку. Везінням можна було назвати доступ у привілейовані заклади, на кшталт наукової бібліотеки імені Вернадського. Туди можна було потрапити лише щонайменше студентам. Далебі, не всі книжки можна було отримати, якщо читач не мав ступеня кандидата чи доктора наук.

Опрацювання інформації потребує щохвилинної роботи — це дуже важко фізично й цьому не вчать

Коли інтернет став загальнодоступним, навіть уявлення про джерела інформації змінилися — тепер навіть у наукових роботах зустрічаються посилання на «Вікіпедію».

Аналітичні механізми не працюють під час читання новин та книг

В ідеалі, ми дійсно маємо отримувати інформацію із кількох потоків: телебачення, інтернет, радіо і критично їх співставляти. Проте здебільшого споживачі надають перевагу тому, щоб довіряти одній людині, чи джерелу.

Опрацювання інформації потребує щохвилинної роботи, а це дуже важко фізично й, до того ж, цьому не вчать.

Інформацію від друзів здебільшого аналізують. Коли хтось розказує історію, слухач пов’язує її зі своїм досвідом і думає, як би він вчинив, та чи підходить йому така рольова модель. Проте аналітичні механізми не працюють під час читання новин та книг. Читачі довіряють друкованій пресі та книгам, хоча зараз друк – це технічно дешево й тому з друкарських верстатів подекуди сходять дуже суперечливі продукти.

Ми перестаємо сприймати інформацію, коли її забагато

На сприйняття інформації впливають і захисні механізми. Ми перестаємо сприймати інформацію, коли її забагато. Резонансні події, такі як катаклізми, війни, революції — спочатку викликають величезну увагу. Проте, за декілька місяців настає перевтома: коли зазвичай кажуть, що «вигоріли».

Можна читати швидко й отримувати потрібну інформацію. Я б просто порадила довіряти мозку. Свідомість проблематична, розум теж, але людський мозок довершений і сам знає, що йому треба.

Тому коли ми промотуємо стрічку новин, то все одно отримуємо інформацію, яку готові наразі пережити.

– Чи за допомогою всіх засобів інформації дійсно можна сформувати об’єктивну точку зору, чи ми приречені на інформаційні бульбашки?

Коли щось не збігається із персональною точкою зору, простіше сказати, що це суб’єктивна думка

– Я дійшла висновку, що люди називають об’єктивним те, що не суперечить їхнім уявленням та ідентичності. Коли щось не збігається із персональною точкою зору, то простіше сказати, що це суб’єктивна думка.

Френдстрічка у Facebook для мене зараз є абсолютно об’єктивним джерелом інформації. На одну й ту ж подію можна побачити погляди різних людей: різного віку, статі, регіону проживання, етнічного походження, освіти. Проте найважливіше, що вони будуть відрізнятися за професіями. Кожен із них по-своєму бачить світ через призму профдеформації.

Якщо людина прекрасно аналізує кіно і каже, що певна новина є фейком, тому що техніка схожа на метод постановочного кадру, то до цієї думки є сенс прислухатися.

Одна людина в друзях, яка професійно аналізує текст, може точно вказати на маніпуляції, які проглядаються в новинах за допомогою постановки речень.

Існує висока вірогідність того, що новина із іспаномовного світу, чи Азії буде перекрученою

Насправді довіряти перевіреним експертам набагато доречніше, ніж безіменним новинам, де навіть не вказується авторство. Не зрозуміло звідки ці новини беруться, хто їх перекладає, і чи посилається на першоджерело. До того ж у роботі редактора багато відіграє його володіння іноземною мовою. Новини стаються не тільки в англомовному та російськомовному світі. Існує висока вірогідність того, що новина із іспаномовного світу, чи Азії буде перекрученою.

– Як розпізнати маніпуляцію?

– Для цього потрібно лише вміти читати. Є ціла наука – наратологія, яка вчить техніці правильного вибудовування речення й читання. Це дає змогу бачити в тексті вигадки, намагання нав’язати емоції, чи миттєво прореагувати. Текст сам по собі є маніпуляцією – не обов’язково негативною, бо можна зробити з нього певні висновки і стати кращим.

Треба навчитися звертати увагу на конструкцію тексту — неабияке значення в ньому мають повтори

Треба навчитися звертати увагу на конструкцію тексту – неабияке значення в ньому мають повтори. Якщо в одному реченні є чотири синоніми, то в цей час вам щось надзвичайно намагаються нав’язати.

Якщо певне слово повторюється буквально – то окрім нав’язування думки, вас ще і злять. Тоді в автора стоїть задача не просто, щоби читач засвоїв думку, а й щоби був готовий фізично за неї постояти – себто щоби вона стала його ідеєю.

Варто звертати увагу на дієслова і вміти їх відрізняти

Варто звертати увагу на дієслова і вміти їх відрізняти. Якщо в тексті зустрічаються дієслова дії, то зазвичай про щось просто розповідають. Натомість дієслова стану, на кшталт «зареготав», чи «засмутився» вимагають моментальної емоційної реакції.

Зазвичай це досконала маніпуляція, коли на читача намагаються тиснути.

Зміна підмета і присудка в тексті вже свідчить про те, що можна очікувати певний рівень брехні, чи умовності. Це насправді просто пояснюється, оскільки якщо в тексті першим стоїть підмет, то увага акцентується на предметі, а якщо присудок – на дії з предметами.

– Чи існує школа медіаосвіти, яка б навчила критично сприймати інформацію?

– Зараз популярністю користується дистанційна й альтернативна освіта. Останнім часом я ніде не зустрічала стільки людей, як на лекціях — при чому платних і на будь-яку тему. У людей користуються попитом як лекції про те, як краще накладати макіяж, так і про те, як читати спеціалізовану прозу.

Проте різноманітність лекцій це радше добре. Тренд останніх п’яти років – короткотермінові письменницькі курси. За десять днів короткого інтенсиву люди платять суттєві гроші, щоби послухати письменників, редакторів, перекладачів і критиків. Зазвичай слухачі не стають письменниками після курсів, проте там їх вчать грамотно читати і критично сприймати інформацію.

Розумітися в читанні важливо для того, щоб осягнути великі ідеї, які мають на нас величезний вплив

Розумітися в читанні важливо для того, щоб осягнути великі ідеї, які мають на нас величезний вплив. Передусім це важливо для споживання інформації. Відкривши ресурс, який обстоює ідею егалітарного фемінізму, потрібно розуміти, що він буде пропагувати думку, що чоловік і жінка живуть у окремих культурах. У ресурсах лівого ухилу потрібно бути готовим зустріти «клас» замість «статі».

– Зараз від експертів можна почути, що ми живемо в добу постправди й нічому не можна вірити — можете коротко і зрозуміло пояснити, що це?

– Про постправду всі дізналися тоді, коли її визнали словом року. Я страшенно люблю перевіряти слова року – вони допомагають збагнути соціальну динаміку.

Цього року логічний ряд завершився — словом року стало «токсичний»

Приблизно чотири роки тому словом року був вислів «вічно молоді». Тоді я зрозуміла, що дорослі, які швидко перестали бути дітьми, але так і не подорослішали – це усереднений стан нашого суспільства. Перед цим словом року було «селфі» – як спосіб репрезентувати себе і сприймати реальність. Позаминулого року була «постправда». Цього року логічний ряд завершився – словом року стало «токсичний».

Себто типові представники сучасного соціуму – це вічно інфантильні люди, які вміють красиво подавати себе на публіці через селфі, формують реальність, у якій їм комфортно, називають це постправдою й отруїлися неправдивою інформацією.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG