Доступність посилання

ТОП новини
23 Липень 2019, Київ 14:46

Команді Зеленського ідея Коломойського про дефолт не сподобалася. Оцінки експертів


Перехожі розглядають картонні зображення Ігоря Коломойського, Володимира Путіна та кількох тодішніх кандидатів у президенти. Київ, 28 березня 2019 року

Євген Солонина, Аліна Туришин

Україні слід оголосити дефолт, і не повертати кредитів МВФ, заявив олігарх Ігор Коломойський, донедавна – бізнес-партнер президента Володимира Зеленського. В оточенні президента вважають, що підстав для дефолту немає, та що в разі його оголошення буде більше шкоди, ніж користі. Про малоймовірність «дефолтного» сценарію в Україні говорять і експерти. Водночас вони вказують на декілька негативних моментів, які впливають на українську економічну стабільність.

Україні краще було б оголосити дефолт і не платити МВФ та іншим зовнішнім кредиторам, зазначив український та ізраїльський олігарх Ігор Коломойський. Про це він заявив у інтерв’ю виданню Financial Times.

На думку Коломойського, Україні слід наслідувати приклад Греції, яка у 2015 році стала першою розвиненою країною, що не змогла повернути кредит МВФ, хоча відмова від співпраці була тимчасовою. Коломойський сказав, що Києву не слід боятися дефолту. Він зазначив, що Аргентина багато разів зазнавала дефолту, але її борги були реструктуризовані, тож тепер в країни «все нормально».

Коломойський додав: якщо чинний президент України Володимир Зеленський буде прислухатися до Заходу, то його чекають такі ж низькі рейтинги, як в екс-президента Петра Порошенка.

Раніше видання The Economist оприлюднило прогнози економічного зростання країн світу у 2019 році. Аргентина – входить у Топ-5 економік, які зазнають падіння. Україна – посередині рейтингу: прогнозоване зростання її економіки (2,7% у 2019 році) близьке до середньосвітових значень.

Заява Коломойського вже викликала різкі реакції в українському політикумі. Зокрема, прем’єр Володимир Гройсман попереджає, що можливий дефолт призведе до серйозних наслідків, і «навіть розмови про невиконання фінансових зобов’язань не додають стабільності».

Дефолт – це глобальна криза, згадайте 90-і роки. Для українців криз уже достатньо
Володимир Гройсман

«Дефолт – це глобальна криза, згадайте 90-і роки. Я вважаю, що для українців криз уже достатньо. Від будь-яких дефолтів, які несуть за собою дуже серйозні наслідки, у першу чергу постраждають рядові українські громадяни», – сказав Гройсман 27 травня в Києві, й виклав свою заяву в соцмережах.

Команді Зеленського ідея дефолту не сподобалася

Глава Адміністрації президента Андрій Богдан заявив, що Україні не варто розривати співпрацю з МВФ, бо в нинішніх умовах це потягне негативні наслідки.

Таку думку висловлюють й інші члени команди нового президента. Так, лідер партії «Слуга народу» та радник Зеленського Дмитро Разумков під час своєї прес-конференції зауважив, що новий президент України не відмовляється від співпраці з МВФ: більше того, 28 травня він має зустрітися з місією Міжнародного валютного фонду.

Дмитро Разумков
Дмитро Разумков

«Вважаю, що у сьогоднішніх умовах (дефолт) – це малоефективний шлях, і Україна навряд чи зможе ним піти», – наголосив Разумков.

Економічний радник Зеленського, виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко в коментарі Радіо Свобода пояснив, що в разі оголошення дефолту на Україну чекає ціла низка проблем.

Олег Устенко
Олег Устенко

«Дефолт не потрібен жодній країні, й Україна – не виняток. Країна, яка оголосила дефолт, ризикує своєю фінансовою стабільністю. Це призведе до закриття ринків капіталу і до зменшення економічного зростання, а у ситуації з Україною – до падіння. Це позбавить Україну можливості «закачувати» той невеликий обсяг коштів, які проходять за статтею «прямі іноземні інвестиції».

Устенко уточнює: торік Україна отримала 2 мільярди доларів таких інвестицій, і це було в рази менше, ніж у пікові періоди інвестування, які Україна відчувала у 2005, 2007–2008 та 2011–2012 роках. В останні роки приплив інвестицій зменшується через помилки минулої влади, і в разі дефолту вони припиняться повністю, попереджає експерт. Він говорить про ті кроки, які чинна влада може зробити для зміцнення економіки та полегшення боргового тягаря.

Потрібні захист права власності, реформа судової системи та зменшення корупції
Олег Устенко

«Головне, що ми можемо зробити, – це зменшити рівень ризику в українській економіці. Для цього потрібні захист права власності, реформа судової системи та зменшення рівня корупції. Я думаю, що в нового президента Володимира Зеленського достатньо політичної волі, щоб досить швидко рухатися за всіма трьома напрямками», – припускає радник президента.

Експерт: Дефолт для України – це або непрофесіоналізм, або зрада

Україна має достатні резерви, щоби пройти пікові виплати за зовнішніми запозиченнями у 2019 році, тож підстав для дефолту немає, наводить Радіо Свобода свої розрахунки віце-президент з економічної освіти Київської школи економіки Олеся Верченко.

«Я дивлюся на статистику та приблизні обсяги виплат та на обсяг резервів Нацбанку. Це не ті гроші, які держава може напряму використати для повернення кредитів, але їхній обсяг багато про що говорить. Золотовалютні резерви – понад 20 мільярдів доларів, сума виплат на цей рік – 7 мільярдів. Тож зараз ми не перебуваємо в ситуації, коли немає грошей, щоб виплатити борги. Якщо в держав трапляються дефолти в інших випадках – це або непрофесіоналізм, або зрада», – наголошує експерт.

За її словами, вигоди від дефолту, навіть якщо вони будуть – виявляться короткочасними. Тому що міжнародні запозичення для України будуть закриті, або їх надаватимуть під астрономічні відсотки.

«Дефолт – невигідний нікому. Тому його імовірність невелика. Дефолт – це відставка уряду, припинення співпраці з МВФ, розхитування фінансової системи та банківська криза – адже банки тримають цінні папери держави»,– пояснює Олеся Верченко.

Підстав для українського дефолту немає, якщо не створювати їх штучно, зауважив у розмові з Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук.

Борис Кушнірук (праворуч)
Борис Кушнірук (праворуч)

«Співвідношення державного боргу України до річного ВВП – 61%. Тож підстав для дефолту немає. Так, є значні виплати. Але все буде нормально, якщо штучно не створювати небезпечну ситуацію. Якщо співпрацю з МВФ буде продовжено – ми зможемо зберегти стабільність курсу», – пояснює економіст.

За його словами, в разі дефолту країни найбільше страждає найбідніша частина її населення. Не випадково дефолт називають «податком на бідних». Відтак заклики Ігоря Коломойського щодо можливості дефолту – це все одно що «публічні заклики до пограбування бідних», підсумовує Кушнірук.

Чому Коломойський заговорив про дефолт?

  • На думку Бориса Кушнірука, дефолт – призведе до припинення співпраці з Заходом, а відтак і до хаосу; а Коломойський звик працювати в умовах хаосу та контролювати його.
  • Другою причиною є – інтерес Росії в українському дефолті. Борис Кушнірук не виключає, що олігарх вже має з цього приводу певні домовленості з Кремлем.
  • Дефолт завжди буває вигідним тим, у кого є великі валютні накопичення, а також він може принести користь великим українським бізнес-гравцям, вважає експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко.

«Знецінення гривні (внаслідок дефолту – ред.) означає різке здешевлення як українських товарів, так і робочої сили в Україні. Це дуже сприятливий час для того, щоб тут розвивати нові виробництва, але при тому ― це вигідно крупним підприємствам. Малий і середній бізнес – навпаки, від цього страждає. Так само страждають малозабезпечені родини. Тому дефолт може являти собою такий собі оздоровчий прийом, але прим цьому він може бути «смертельним» для цілих соціальних прошарків», – констатує Матвієнко.

Востаннє про можливий дефолт в Україні говорила у червні 2015 року тодішня міністр фінансів Наталія Яресько. Тоді йшлося про повне припинення зовнішнього кредитування України через війну з російськими гібридними силами на Сході України, в умовах падіння до мінімуму інвестицій та під час вкрай складних переговорів про реструктуризацію зовнішнього боргу. Тоді Україна реструктуризувала борги, домовилася про допомогу від МВФ та інших донорів і зрештою уникнула дефолту.

Нинішня місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу в Україні 21 травня. Представник МВФ в Україні Йоста Люнгман заявляв, що місія перебуватиме в Україні два тижні й оцінюватиме виконання поточної програми співпраці з фондом.

Вранці 22 травня агентство «Українські новини» написало, що місія МВФ «сьогодні чи завтра повертається до Вашингтона» у зв’язку з рішенням розпустити парламент та через певні кадрові призначення в Адміністрації президента.

Водночас у прес-службі МВФ Радіо Свобода запевнили, що експерти Міжнародного валютного фонду «продовжують зустрічі з представниками влади України».

Володимир Зеленський має зустрітися з МВФ 28 травня.

8 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG