Доступність посилання

ТОП новини

Яким ми пам’ятаємо Анатоля Камінського


Анатоль Камінський, колишній директор Української служби Радіо Свобода. Вересень, 2013 рік
Анатоль Камінський, колишній директор Української служби Радіо Свобода. Вересень, 2013 рік

28 травня відійшов у вічність колишній директор Української служби Радіо Свобода Анатоль Камінський. Незадовго до цієї сумної події йому виповнилося 94 роки.

Народився в селі Кошляки Збаразького повіту (тепер Підволочиський район Тернопільської області).

Середню освіту здобув у Львові. До 1953 року вивчав право в Українському вільному університеті в Мюнхені.

Соратник Анатоля Камінського Микола Галів згадує: «З юнацьких років Анатоль Камінський був активним членом ОУН. Після Другої світової війни проживав у Мюнхені. Крім студій‚ активно діяв у лавах ЗЧ ОУН. Мав природний нахил до секретности і розвідки. Строго додержувався оунівського принципу – розмовляй про організаційні справи не з ким можна, але з ким треба. Належав до секретного кола «Крайовий зв’язок» ЗЧ ОУН. Анатоль Камінський був один з інструкторів, який секретно вишколював кур’єрів в Україну».

У посмертній згадці в газеті української діаспори «Свобода», Микола Галів розповідає деякі сторінки біографії Анатоля Камінського: «На запрошення Миколи Лебедя еміґрував до США і довгі роки працював у Дослідній асоціяції «Пролог» у Нью-Йорку. Вся дослідна праця «Прологу» мала завданням здобувати інформацію про події у Радянському Союзі, а зокрема в Україні. Ці новини були про активно діючий дисидентський рух і поодиноких дисидентів, як Петро Григоренко‚ Іван та Надія Світличні‚ Микола Руденко й інші, а також про Гельсінську групу. Усі ці новини друкувались в українській пресі».

У 1983–1989 роках Анатоль Камінський був директором української служби Радіо Свобода у Мюнхені.

Світлини з діяльності Радіо Свобода – Мюнхен, 1986-87 роки. Анатоль Камінський на верхній світлині зліва, на нижній – справа. (Із сайту np.pl.ua)
Світлини з діяльності Радіо Свобода – Мюнхен, 1986-87 роки. Анатоль Камінський на верхній світлині зліва, на нижній – справа. (Із сайту np.pl.ua)

«Коли він перебрав керівництво української секції Радіо Свобода, у складі працівників було від п’ять до сім осіб, а стараннями Анатоля Камінського українську секцію було поширено до понад 40 осіб», – згадує Микола Галів.

В архіві Радіо Свобода є кілька уривків інтерв’ю з Анатолем Камінським, яке було записане у вересні 2013 року і приурочене до 60-ї річниці Української служби Радіо Свобода (перша передача вийшла 16 серпня 1954 року).

Ось як Анатоль Камінський розповідає про початок своєї праці в корпорації:

«Перше, що ми зробили з моїм приходом, – розповідав Анатоль Камінський Радіо Свобода, – це було встановлення нового блоку «За права людини, за права нації». Цей блок, за права людини, включав не лише дисидентські матеріали (а ми детально інформували про те, що діється в Україні на дисидентському відтинку), але також ми висували певну проекцію того, що я назвав би громадянським суспільством – свобода людини, цивільні і політичні права громадянина тощо»

Діяльність Анатоля Камінського на посаді директора Української служби Радіо Свобода припала і на сумнозвісний 1986 рік, коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС.

«Якщо йдеться про Чорнобиль, то ми мабуть були першими, хто повідомив слухачів про цю катастрофу, і ми відразу вже, на другий день після того, як це сталося, ми вже передавали інструкції, як поводитися в тій обстановці, як запобігати далі радіації як такій, яку дієту мати, як поводитися з овочами, з фруктами і таке інше. Такі досить детальні інструкції ми вже тоді передавали. З тих відгуків, які ми мали опісля, виглядало, що дійсно слухачі оцінили цю роботу Радіо Свобода», – розповідав Анатоль Камінський уже перед 60-ю річницею Української служби Радіо Свобода.

Цього року у серпні Українській редакції вже виповниться 65, тому особливими видаються слова колишнього директора служби про те, наскільки важливим є існування Радіо Свобода вже в незалежній Україні:

«Ми вважали, що даємо абсолютно поважний вклад для розбудження і закріплення національної свідомості […] Щодо теперішньої ситуації: Радіо Свобода з його гаслом, щоб Україна була українською, є дуже актуальним. Ви далі ще маєте проблему національної самосвідомості, і я вважаю, що Радіо Свобода повинне ще далі працювати у тому напрямку, щоб цю самосвідомість укріпляти», – говорив Анатоль Камінський в інтерв’ю Радіо Свобода у 2013 році.

Анатоль Камінський із червня 1991 року був головою Політичної ради ОУН за кордоном. Лауреат Міжнародної премії імені Пилипа Орлика (1994). На запрошення читав лекції в університетах Києва і Львова‚ був членом редакцій українських журналів за кордоном – «Український Самостійник» і «Сучасність»‚ друкувався в газеті української діаспори «Свобода», був дійсним членом Наукового Товариства імені Тараса Шевченка‚ автором наукових і публіцистичних праць.

Поховали Анатоля Камінського в Нью-Йорку, на цвинтарі святого Духа у Гемптонбурзі.

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

  • Зображення 16x9

    Олена Ремовська

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2009 року. Автор Крим.Реалії і ведуча програм Радіо Крим.Реалії. Була ведучою програм «Ваша Свобода»«Суботнє інтерв'ю» та «Культфронт». Запустила такі проєкти, як Радіо Донбас.Реалії і «Деталі». Автор книги «Говорить Радіо Свобода: історія Української редакції» (2014). Дослідниця історії редакції. Лауреат премії «Честь професії» у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події» (2020).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG