Доступність посилання

ТОП новини

«Ехо Москви» є підрозділом військ Путіна, який діє дуже ефективно (огляд преси)


Головний редактор «Ехо Москви» Олексій Венедиктов (ліворуч) і тодішній прем'єр-міністр Росії Володимир Путін після церемонії вручення премій уряду в галузі друкованих ЗМІ. Москва 13 січня 2012 року
Головний редактор «Ехо Москви» Олексій Венедиктов (ліворуч) і тодішній прем'єр-міністр Росії Володимир Путін після церемонії вручення премій уряду в галузі друкованих ЗМІ. Москва 13 січня 2012 року

Газета «День» коментує намір головного редактора російської станції «Эхо Москвы» Олексія Венедиктова відкрити в Україні бюро своєї станції. Автор статті, москвич Ігор Яковенко зазначає, що Венедиктов із його «Эхом», допущений у медіапростір України, завдасть державі набагато більше шкоди, ніж той-таки Соловйов із усією своєю «Россией-1», разом із Дмитром Кисельовим, Ольгою Скабєєвою, Сергієм Міхєєвим та іншими українофобами. Ті – відкриті вороги України. Їхня брехня орієнтована на тих росіян, які нічого, окрім цієї брехні, про Україну не чують і чути не хочуть. У самій Україні ця брехня мало кого зможе обдурити. Інша річ – Венедиктов зі своїм «Эхом». З його напівправдою. З його поясненнями, що в Україні – громадянська війна, і «#настамнет», а є лише «інструктори», та й з Кримом питання складне, і щодо «Боїнга» MH17 є питання. Дописувач наголошує, що в Україні і так досить медіа, які мовлять голосом Путіна. Лишень бойова трійка телеканалів, підконтрольних Медведчуку чого варта. Чи є сенс збільшувати вплив на мізки громадян України інформаційних військ путінської Росії? А венедиктовське «Эхо Москвы» – це підрозділ військ, що вельми ефективно і витончено діє. З умінням проникати в ті мізки, які мають імунітет проти грубих ударів «России-1», «Первого канала» й НТВ. Стаття називається «Україну хочуть накрити «віником».

«Головна проблема зараз – це недовіра до всіх інституцій», – стверджує в газеті «День» соціолог Євген Головаха. Він вважає, що українські виборці фактично віддали голоси невідомо кому. Такий собі вибір між визначеністю і невизначеністю. Мабуть, умовна визначеність настільки набридла, що люди пішли навмання. Чинник при виборі один – щоб нові люди відрізнялися від того, що в Україні називається так званим політичним істеблішментом, політичними силами або політичними елітами. Сталося відторгнення від того, що в Україні називалося політичною елітою. Адже назвати елітою Зеленського не можна, бо він не був у політиці та є відсторонений від неї. Докладніше йдеться в матеріалі «Що стоїть за цифрами соціологічних досліджень?»

Експерти «Газети по-українськи» коментують заяву представника України у Тристоронній контактній групі Романа Безсмертного про необхідність призупинення роботи в Мінському процесі після вбивства українських військових у Павлополі, поки не збереться «нормандський формат». Якщо на Росію не тиснути, вона діятиме агресивно, –переконаний політик. Не погоджується з ним політолог Олександр Кочетков, який вважає, що у переговорах із Росією Київ має робити сильні та несподівані для ворога кроки. А Безсмертний пропонує передбачувану протокольну реакцію. Не можна виходити з переговорів без альтернативи. «Нормандський формат» за участі лідерів України, Німеччини, Франції та Росії нею не є. Він близький до Мінських переговорів за духом та ефективністю. Не буде дієвим, доки там немає США. В ідеалі варто було би долучити Китай. Інакше доведеться чекати смерті Путіна, щоб вирішити конфлікт на Донбасі, зазначає політолог.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG