Доступність посилання

ТОП новини
16 Вересень 2019, Київ 09:59

Київ горщиків і черепків. «Русский мир» та особливості екскурсії в Музеї історії Києва


Київ. Пам’ятник Київській княгині Ользі, яка у 957 році прийняла християнство, відвідавши Константинополь

(Рубрика «Точка зору»)

ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ

Ірина Костенко, Марина Остапенко, Лариса Мудрак

Київ 10–13 століть – це столиця мисок, кубків, гребінців, шпильок, пряжок, гарпунів, коромисел, маслобійок, пряселець, граньоних стаканів, гральних бабок, коловушок… – до таких безальтернативних висновків скерувала нас екскурсія в Музеї історії міста Києва. Впродовж якої ми довго оглядали названі предмети і нудно слухали велемовні пояснення щодо їхнього застосування.

Про велич «святого міста на святих горах», яке було серцем могутньої держави України-Руси, про дивовижну архітектуру, літературу, образотворче мистецтво… і все те, за що славетний град вже в 11-му столітті чужоземці називали «суперником Константинополя», наш екскурсовод Микола не згадав жодним словом.

Вітрина Музею історії Києва
Вітрина Музею історії Києва

За означенням британського музейного гуру Девіда Флемінга «Музеї завжди наповнені чиїмось переконаннями і поглядами. Директори і куратори створюють експозицію, закладаючи до неї конкретну ідею».

Конкретна ідея чинної експозиції Музею історії Києва полягає у презентації «матері міст руських» виключно як столиці горщиків і черепків. Чиїми ж переконаннями і поглядами керувались її автори?

Експозиція Музею історії Києва
Експозиція Музею історії Києва

На цьому інформаційна чудасія не завершилася. Далі екскурсовод ошелешив нас повідомленням про етнос Києва періоду Русі – це «поляки, росіяни, білоруси, українці. Генетично ми дуже подібні, відмінність невелика, різниця полягає лише у культурній сфері».

Цікаво, хто пропонує екскурсоводам таке псевдонаукове безглуздя? Науково-методична рада Музею?

Держава Україна-Русь зі столицею в Києві постала саме на наших землях і передусім вона пов’язана з українським етносом.

Це аргументовано означив видатний історик Михайло Грушевський ще 1904 року: «Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської, Володимиро-Московська – іншої, великоруської народності (російської – ред)».

До сьогодні це твердження ніким науково не спростовано.

І нині українські школярі вивчають історію своєї держави саме за схемою Грушевського. То що ж у них складеться в голові після відвідання подібної екскурсії? Подвійна чи потрійна національна самоідентифікація? Яка, нагадаємо, стала однією з найперших причин нинішньої війни на Сході України.

Експозиція Музею історії Києва
Експозиція Музею історії Києва

Козацьку добу в історії Києва (17–18 століть) екскурсовод Микола представив геть несподіваним набором слів:

«Київ попадає під владу гетьмана Хмельницького. Ненадовго. Потім союз з Москвою і Київ дрейфує у бік Московського царства… козаків намагалися у Київ не пускати. Київські козаки мешкали на околицях. Ті козаки, які не лізли не у свої справи, мали помешкання на території Києва. Козаки вважалися у Києві прієзжимі».

І кому оце вірити, екскурсоводу Миколі чи українським історикам, які вплив козацтва на київське життя 17–18 століть називають не інакше як масштабним? Означимо лише кілька їхніх аргументів:

Майже всі архімандрити (ігумени) Києво-Печерської лаври того періоду мали козацьке походження.

Кожен другий спудей Могилянки був козаком.

І, власне, саме на цей період припадає час найвищого злету української культури. Мистецтво тієї доби світ знає як «українське» або ж «козацьке бароко».

Бо саме у той час, як пише історик мистецтва Федір Ернст: «Народ виступив на арену жорстокої боротьби за своє національне існування – і цей момент пов’язаний з найбільшим розцвітом його культури і мистецтва. Ця доба висуває на перший план новий тип меценатів – козацьку старшину».

Найбільша кількість соборів, церков, дзвіниць і монастирських будівель Києва 17–18 століть постала коштом саме козацьких гетьманів, полковників і сотників.

Хрестовоздвиженська церква Києво-Печерської лаври, пам'ятка архітектури XVIII століття. Збудована коштом полковника Григорія Герцика – представника найближчого оточення гетьмана Мазепи
Хрестовоздвиженська церква Києво-Печерської лаври, пам'ятка архітектури XVIII століття. Збудована коштом полковника Григорія Герцика – представника найближчого оточення гетьмана Мазепи

Лише за підтримки Івана Мазепи у Києві було збудовано 6 величних храмів та відреставровано поруйновані древні святині – Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор (головний храм Києво-Печерської лаври) і соборну Кирилівську церкву Кирилівського монастиря. Просвічений володар Іван Мазепа прагнув незалежної національної держави. Держава потребувала символів і національний архітектурний лик столиці був одним із них.

Але імені Івана Мазепи у тексті екскурсії не прозвучало.

До речі, у подальші часи саме представники козацьких родів ставали найповажнішими київськими меценатами, культурними і політичними діячами.

Військовий Микільський собор у Києві, збудований коштом Івана Мазепи у 1690–1696 роках. Шедевр українського бароко. Перший київський православний храм у національному архітектурному стилі. Зруйнований комуністами 1934 року. Фото кінця XIX століття
Військовий Микільський собор у Києві, збудований коштом Івана Мазепи у 1690–1696 роках. Шедевр українського бароко. Перший київський православний храм у національному архітектурному стилі. Зруйнований комуністами 1934 року. Фото кінця XIX століття

​На завершення екскурсовод Микола прокоментував фото старого Києва. Пряма мова:

«Перед вами колишня Думська площа. Зараз вона називається значно банальніше – майдан Незалежності».

Майдан Незалежності у Києві під час Революції гідності, 19 лютого 2014 року
Майдан Незалежності у Києві під час Революції гідності, 19 лютого 2014 року

Вже згадуваний нами Девід Флемінг головною метою існування музеїв називає поширення ідей.

У цьому зв’язку постає питання: кому потрібна пропаганда ідей, які працюють на меншовартість і зневагу до України?

Адже історія незаперечно свідчить, що саме з цього починається окупація мізків громадян, яка зазвичай завершується окупацією територій.

Ірина Костенко, Марина Остапенко, Лариса Мудрак – журналісти

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Інші матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:

Музей літератури України і національний зміст держави. Як їх поєднати?

Полтавська битва та українська історія. Вирішальне слово за Мінкультом​

Тест на державність: Музей рідкісної книги у Ніжині подає приклад іншим

Керівництво КНУ і Голодомор: університет й досі вшановує організатора геноциду 1932–1933 років

Українська мова і церква: Нестор Літописець – перший історик України-Руси​

Декомунізація монумента «Батьківщина-Мати». Хто повинен захищати Київ?

Музей «Поле Полтавської битви». Чому влада України не реагує на загрозу державній безпеці?

Ярослав Мудрий, косоворотка і музейники Софії Київської. Хто тримає цей союз?

Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?​

Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука​

Вкрадена українська святиня й досі у Москві. Богородиця Володимирська чи Вишгородська?​

Що замовчують екскурсоводи у Києво-Печерській лаврі (до 300-ліття великої лаврської пожежі)​

Провінційні комплекси Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького

Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?​

Московські холопи і музейна справа України

Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського

Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ

Малоросійські штампи Національного художнього музею України

Яка національність Національного музею «Київська картинна галерея» (колишнього Музею російського мистецтва)?

Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?

Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG