Доступність посилання

ТОП новини

Пам'яті Бориса Патона. У кожному досягненні вчених української Академії є частинка участі і її президента


Борис Патон (1918–2020)

(Рубрика «Точка зору»)

Сергій Комісаренко

Академік Борис Патон… Вже багато років не було імені більш відомого і більш шанованого в нашій країні. Воно асоціювалося з найбільшими досягненнями в Україні, із стабільністю і надійністю, розумним консерватизмом, академічним порядком, гарантією правильності ухвалення найважливіших рішень, чого б воно не стосувалося – техніки, біології, гуманітарних наук, зрештою – нашого повсякденного життя.

Успадкував від свого батька – Євгена Патона – структуровану чіткість організації роботи і ухвалення рішень

Борис Патон керував Академією наук УРСР і Національною академією наук України 58 років, і неможливо уявити Академію і її досягнення без Патона, як і не можна уявити собі Патона поза Академією, як серце чи мозок поза живим організмом. Борис Євгенович успадкував від свого батька – Євгена Оскаровича Патона – структуровану чіткість організації роботи і ухвалення рішень, яка починалася в Інституті електрозварювання і розповсюджувалася на численні установи Академії наук та її співробітників.

Зрозуміло, що особисті наукові досягнення академіка Бориса Патона були пов’язані з Інститутом електрозварювання, який був і залишається лідером у з’єднанні матеріалів у світі, починаючи від залізничних рейок, до космічних апаратів, підводних човнів, газо- і нафто- трубопроводів та зварки живих тканин людей і тварин.

Під час моєї роботи послом України в Лондоні мені пощастило супроводжувати Бориса Євгеновича до Кембриджу, де він, а це було, думаю, у 1995 році, читав лекцію в Британському Інституті зварювання, зокрема про зварювання лопатей турбін авіаційних двигунів. Лекція викликала величезний інтерес, і директор Інституту, мій добрий знайомий професор Брейтвей, у своєму слові подяки відзначив унікальність матеріалу лекції, викладеного професором Патоном.

Якою б глибокою не була успадкована ще із юних років любов Бориса Патона до електрозварювання, його інтереси, вплив і постійна підтримка розповсюджувалися і відчувалися практично на всіх наукових напрямах Академії, де він особливо підтримував найбільш актуальні з них – кібернетику та інформатику, нові матеріали з унікальними властивостями, науки про життя і культуру України тощо.

Коли на засіданнях Президії НАН України ми заслуховуємо наукові звіти інститутів Академії, то практично завжди чуємо таке: «Це нам вдалося зробити за підтримки Бориса Євгеновича» чи: «Борис Євгенович допоміг нам реалізувати створення…» тощо. Так, схоже, було і зі мною наприкінці 1970-х років, коли після моєї доповіді на засіданні Президії НАН України про важливість створення моноклональних антитіл, Борис Патон звернувся з листом до Голови «ГКНТ СРСР» академіка АН СРСР Г.І. Марчука про виділення валютних асигнувань з метою розвитку гібридомних технологій в АН УРСР. І ми отримали таку підтримку.

Не можна не згадати вирішальну роль вчених АН УРСР під керівництвом академіка Патона із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У першу чергу фізиків, а також хіміків, зокрема «полімерщиків», які розробили і впровадили полімерні плівки і піну, що накривали й ізолювали вкриті радіоактивними матеріалами поверхні.

Був проти будівництва Чорнобильської АЕС, а потім – проти збільшення кількості реакторів на ЧАЕС

І знову згадується власний досвід. Коли моїм співробітникам і мені вдалося встановити, що у «ліквідаторів» аварії навіть низькі дози радіації, що вважалися безпечними, викликають імунодефіцит, очільники МОЗ СРСР і УРСР намагалися заборонити наші дослідження, і тільки повна підтримка і допомога президента нашої Академії дозволили нам завершити дослідження і отримати унікальні наукові результати.

Напевне, доречно тут згадати, що Борис Євгенович (і, зрозуміло, Академія) був проти будівництва Чорнобильської АЕС, а потім – проти збільшення кількості реакторів на ЧАЕС та будівництва АЕС біля самого Києва, що, на щастя, так і не сталося.

Можна переконливо стверджувати, що у кожному досягненні вчених української Академії є частинка участі і її президента

Звичайні люди не помічають і, можливо, не знають, що плоди діяльності вчених НАН України оточують їх у повсякденному житті. Тут і освіта молодих вчених, і чиста вода, і електрика, і продукти харчування, і деякі ліки, і світлофори на вулицях, і зразки українського фольклору, і багато-багато іншого. І можна переконливо стверджувати, що у кожному досягненні вчених української Академії є частинка участі і її президента. Адже… за цим усім стоять унікальні людські якості Бориса Патона. Унікальні – у поєднанні розуму і мудрості, людяності і доброти, відданості науці, а також організованості і волі. Так, волі.

І знову згадую… Я відвідав його в Інституті ортопедії на четвертий день після операції по заміні зламаного кульшового суглобу. Вже тоді Борис Євгенович починав ходити, перемагаючи неймовірний біль, але знаючи, що тільки рухаючись, можна відновити рухову активність….

І можна багато говорити про унікальні особливі якості Бориса Патона, які дозволили йому впродовж 58 років успішно керувати колективом науковців із десятків тисяч осіб, серед яких були непересічні видатні постаті – вчені і винахідники, поети, і мислителі – такі, як наприклад, В.М. Глушков, Ю.О. Митропольський, П.Г. Костюк, М.М. Амосов і багато інших всесвітньо визнаних авторитетів, у яких Борис Патон користувався повною підтримкою і повагою.

Він – не просто Вчений і не просто Академік, а ціла епоха української науки, української історії. Поруч з його прізвищем не потрібно ставити регалії, посади, звання тощо. Тому що прізвище «ПАТОН» – це одиниця виміру ІНТЕЛЕКТУ, ПОРЯДНОСТІ, ГІДНОСТІ, ВІДДАНОСТІ НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ НАУК та УКРАЇНСЬКІЙ НАУЦІ, яким він віддав свої знання, всі сили, все своє життя. І тепер перед Національною Академією наук України стоять історичні виклики не тільки зберегти традиції та школи вітчизняної науки, але й перетворити Україну в країну знань, найновіших технологій та глибокої культури на благо її громадян.

Сергій Комісаренко – академік, державний та політичний діяч, дипломат

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Сергій Комісаренко

    Науковець, державний та політичний діяч, дипломат. Академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України. Директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України. Дійсний член (академік) Національної академії наук України (імунологія), дійсний член (академік) Національної академії медичних наук України (імунологія). Доктор біологічних наук (зі спеціальності молекулярна біологія, біохімія), професор (біохімія).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG