Доступність посилання

ТОП новини

Геноцид у Сребрениці: чому в Google та соціальних мережах багато фейків про цей злочин


 Воєнні злочини в Боснії
Воєнні злочини в Боснії
Уна Чіліч

Уявіть собі, що ви заходите в книжковий магазин, щоб придбати книгу про геноцид у Сребрениці (доведене експертизами і Міжнародним трибуналом ООН сплановане і організоване масове убивство боснійських мусульман військами Республіки Сербія 13-22 липня 1995 року під час Боснійської війни – ред.), і перша назва книжки, яку ви побачите, звучить так: «Сребрениця – це брехня». І це книга – це не лайка на паркані. І наступні шість або сім назв на тій же полиці приблизно такі ж. Що б ви подумали?

Те саме і в Інтернеті. І це вже викликає більше занепокоєння, бо у сучасну світі, шукаючи інформацію, переважна більшість людей не книгу бере в руки, а звертається до Google, YouTube чи інших джерел соціальних мереж. Проблему проаналізувала Балканська редакція Раідо Свобода.

Згідно з минулорічним опитуванням «Медіацентру Сараєво», неурядової організації, яка підтримує та допомагає розвивати незалежні медіа в Боснії, молодь цієї країни у віці від 18 до 30 років покладається на інформацію, отриману в Інтернеті та соціальних мережах. Але що як більша частина цієї інформації, доступної для отримання, у кращому випадку вводить в оману, а в гіршому – відверто неправдива?

Візьміть, наприклад, Google.

Якщо ввести «Сребрениця – це…» у найпопулярнішу у світі пошукову систему, це призведе до шокуючих результатів багатьма мовами. Результати включають велику кількість списків, які називаються «автозаповненнями», які містять фрази «Сребрениця – брехня» або щось подібне до цього.

Ілюстрація пошуку у Google слова Сребрениця
Ілюстрація пошуку у Google слова Сребрениця

Коли Балканська служба Радіо Свобода зв’язалася із Google і вказала на це. Компанія Google вжила заходів щодо видалення вмісту, який заперечував геноцид у Сребрениці.

Однак, як виявилося, це торкнулося англомовних результатів пошуку Google. Пошук за запитом «геноцид у Сребрениці» іншими мовами приводить найперше на ту ж саму дезінформацію і фейки.

Що кажуть факти?

11 липня 1995 року понад 8 (вісім) тисяч боснійських мусульманських чоловіків і хлопчиків були захоплені та вбиті війська та міліцією боснійських сербів біля міста Сребрениця. Це масове убивство людей за релігійною та етнічною ознакою – донині вважалося наймасовішим вбивством в Європі з часів Другої світової війни.

Вироки Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії і Міжнародного суду визнали різанину в Сребрениці геноцидом.

Командувач армії боснійських сербів часів війни Ратко Младич і колишній політичний лідер Радован Караджич були засуджені до довічного ув'язнення судом ООН у Нідерландах за участь у геноциді в Сребрениці.

У Сербії заперечують, що їхні війська вчинили геноцид. Як сказав президент Сербії Олександр Вучич у промові в Раді Безпеки ООН у червні 2021 року, для уряду Сербії це – «жахливий злочин».

У центрі ж Белграда мурал Младича прикрашає фасад будівлі, підкреслюючи той факт, що для багатьох сербів він залишається героєм.

Чому в Інтернеті фейки про Сребреницю?

Для тих, хто сьогодні живе в Сребрениці, розташованій в Республіці Сербська, де переважають серби, той факт, що цей тип заперечення геноциду домінує в Інтернеті, не є дивним.

«Коли я побачила, що написано: «Сребрениця – це брехня», я не здивувалася, тому що, на жаль, навіть сьогодні багато людей заперечують геноцид, кажучи, що це все брехня, що цього не було», – сказала балканській службі Радіо Свобода студентка вищої школи із Сребрениці Аземіна Сульїч.

У 2021 році Валентин Інцко, тодішній керівник Офісу високого представника Боснії, заборонив заперечення геноциду. Цей закон різко критикували лідери боснійських сербів.

Google, що належить материнській компанії Alphabet, заявив, що обробляє 63 тисячі запитів щосекунди, або 5,6 мільярда «гуглінь» щодня.

І навіть за словами Сульїч, попри те, що більшість інформації, отриманої з пошукової системи, не є на 100 відсотків точною, вона все ще є для неї частим джерелом інформації.

«Здебільшого для школи, коли я пишу роботу на певну тему», – сказала вона.

Тіяна Стефанович з Горні Мілановац у центральній Сербії також покладається на Google для пошуку інформації.

«Я спочатку перевіряю Інтернет», – сказала Стефанович Радіо Свобода, зазначивши, що вона також користується іншими інтернет-джерелами.

Плагін «Сребрениця – це…» не лише у Google, але й у YouTube дає схожі результати, причому серед перших результатів, які з’являються, вказано: «Сребрениця – це брехня».

«Я не була здивована, але я також не очікувала, що це буде перший результат пошуку. Це, мабуть, найбільш пошукова тема в нашій країні, тому вона в топі», – сказала Стефанович.

Ілюстрація пошуку в YouTube за словом Сребрениця
Ілюстрація пошуку в YouTube за словом Сребрениця

Як працює пошукова система Google?

Коли запит вводиться в Google, пошукова система обчислює багато факторів, зокрема «мову запиту», «місце, звідки надходить запит» і «ваші попередні пошукові запити».

Усі ці фактори впливають на те, що в кінцевому підсумку з’являється на екрані комп’ютера, пояснив Радіо Свобода Філіп Мілошевич з Фонду Share, неурядової організації, яка відстоює та просуває права та свободи в Інтернеті.

«Щоб вирішити, що відображати, системи аналізують часті й популярні запити, але також враховують інші фактори, такі як мова та локацію перебування користувача, який здійснює пошук, щоб зробити прогнози більш релевантними та заощадити якомога більше часу», – пояснив Мілошевич.

«Такі системи, які працюють на основі алгоритмів, не можуть бути досконалими та нейтральними через саму природу даних, які вони обробляють, створених людиною, яка не є нейтральною за своєю природою», – сказав він.

Слідчі Міжнародного трибуналу з військових злочинів розчищають ґрунт з останками жертв Сребрениці, похованих у братській могилі, 18 вересня 1996 року.
Слідчі Міжнародного трибуналу з військових злочинів розчищають ґрунт з останками жертв Сребрениці, похованих у братській могилі, 18 вересня 1996 року.

Через це, за його словами, часто трапляється, що пошукові системи «повертають результати, які є упередженими, дискримінаційними, образливими або навіть мають на увазі факти, які не були перевірені чи відомі».

Проте, оскільки алгоритми створені людьми, за це є відповідальність, сказав Радіо Свобода Чіраг Шах, професор Вашингтонського університету та засновник лабораторії InfoSeeking, співзасновник Центру відповідального штучного інтелекту.

«Вони не є детермінованими, це означає, що творці цього алгоритму не зможуть чітко запрограмувати, як цей алгоритм повинен вести себе. Навчання машин, за визначенням, створює системи, які самі програмують», – сказав Шах.

«У цьому значенні початкові творці алгоритму можуть бути віддалені від кінцевого виконання алгоритму кількома порядками. Отже, так, ці алгоритми справді мають людський вплив і керуються нашим уявленням про етику, але дуже важко створити одноосібне відображення людських цінностей та алгоритмічних результатів».

Як пояснили Радіо Свобода у відповіді електронною поштою у компанії Google: «Коли спільнота позначає нам пропозиції автозаповнень, які з будь-якої причини здаються їм невідповідними, ми оцінюємо та вживаємо заходів».

«Будь-який користувач може позначити невідповідне автозаповнення безпосередньо в самому полі, вимкнути або видалити певні пропозиції автозаповнення або повідомити про проблеми з ними», – сказали в Google.

«У випадку фрази «Сребрениця – брехня» ми вжили заходів і вилучили це передбачення автозаповнення».

«Google навчає системи штучного інтелекту, але також наймає команди людей, які визнають порушення політики компанії та прав різних соціальних груп і видаляють виявлене із платформи», – сказав Мілошевич.

Ілюстрація повідомлення про порушення у пошуку Google
Ілюстрація повідомлення про порушення у пошуку Google

Інтернет і реальність

«Меморіальний центр» Сребрениці заявив, що результати пошуку Google не дивують, оскільки більшість людей «в Сербії та утворенні Республіка Сербська вважають, що в Сребрениці не було скоєно геноциду, що там були вбиті лише законні військові цілі».

«Люди, які хочуть дослідити Сребреницю і походять із регіону, який заперечує геноцид, вважають за краще знайти неправду, щоб отримати полегшення, а потім припинити там свої дослідження»
Алмаса Саліхович, речниця «Меморіального центру» Сребрениці

«Я можу сказати, що люди, які хочуть дослідити Сребреницю і походять із регіону, який заперечує геноцид, вважають за краще знайти неправду, щоб отримати полегшення, а потім припинити там свої дослідження», – сказала Радіо Свобода речниця «Меморіального центру» Алмаса Саліхович.

«Справа в тому, що люди в цих сферах часто вважають за краще вірити міфам і неперевіреним твердженням, а не фактам та оцінкам».

У звіті «Меморіального центру» зафіксовано, що з травня 2020 року по травень 2021 року в боснійських ЗМІ з’явилося 234 акти заперечення геноциду.

«Понад два десятиліття після геноциду, можливо, більше, ніж будь-коли, ми стикаємося з тим, що всі покоління та категорії людей у Республіці Сербській та Сербії намагаються якомога голосніше сказати, що геноцид не був скоєний у Сребрениці. І, безсумнівним є те, що ці люди ніколи не цікавилися правдою. Сребрениця ніколи не досліджувалася глибоко», – вважає Саліхович.

«Правду набагато важче прийняти, ніж брехню».

Висновки «Меморіального центру» сходяться з підсумками «Молодіжної ініціативи з прав людини» в Сербії, регіональною неурядовою організацією з філіями на Балканах, яка вже багато років спостерігає та попереджає про заперечення геноциду.

Голландські миротворці ООН сидять на вершині бронетранспортера, а мусульманські біженці зі Сребрениці, східна Боснія, збираються в селі Поточарі, на північ від Сребрениці, 13 липня 1995 року.
Голландські миротворці ООН сидять на вершині бронетранспортера, а мусульманські біженці зі Сребрениці, східна Боснія, збираються в селі Поточарі, на північ від Сребрениці, 13 липня 1995 року.

«Заперечення встановлених фактів має такий масштаб, що тепер алгоритми розміщують їх у верхній частині результатів пошуку», – сказала програмний директор правозахисної організації Софія Тодорович.

«Те, що ми відчуваємо в реальному світі, і те, що ми «ґуґлимо», – не дуже відрізняється».

З’явилися не лише заперечення, а й заклики до «нової Сребрениці».

На початку 2022 року в місті Прибой, на кордоні між Сербією та Боснією, де живуть як серби, так і боснійці, у присутності сербських поліцейських співали пісню, яка закликала до повторення Сребрениці, а зґвалтування та вбивства боснійців.

Мурал із зображенням засудженого військового злочинця генерала Ратко Младича
Мурал із зображенням засудженого військового злочинця генерала Ратко Младича

Белградський мурал Младича, який очолював війська боснійських сербів під час війни в Боснії 1992-95 років і був засуджений трибуналом Організації Об’єднаних Націй за воєнні злочини, включаючи вбивства в Сребрениці, був зіпсований протестувальниками в листопаді 2021 року.

Однак, попри заклики його видалити, зображення залишається.

Нещодавно в соцмережі було завантажено відео, на якому маленькі діти співають пісню народного співака Мірка Пайчина, більш відомого під псевдонімом Бая Малі Кніндза. Пісня «Я тебе не люблю, Аліє» прославляє воєнні злочини проти боснійського населення під час війни.

«У Сербії роками працюють над запереченням геноциду в Сребрениці – як у політичній сфері, так і через освітню систему, у той час як правових наслідків заперечення конкретного геноциду, скоєного в Сребрениці, просто не існує», – наголошує Теодорович.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG