Українці, що втікають від війни, яку розпочала проти їхньої країни Російська Федерація, ризикують стати жертвами торгівлі людьми, адже «90% втікачів становлять жінки і діти», мовиться у цьогорічному звіті про торгівлю людьми, який щороку публікує Державний департамент США.
«Цьогорічний звіт опублікований у розпал безпрецедентної гуманітарної кризи. Безглузде продовження вторгнення Росії в Україну та її нищівні атаки по всій країні завдали неймовірного болю та страждань і змусили мільйони українських громадян та інших людей тікати в пошуках безпеки. Ми глибоко стурбовані ризиками торгівлі людьми, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи внаслідок війни, а також ті, хто тікає з України, з яких приблизно 90 відсотків становлять жінки та діти», – мовиться у заяві Державного секретаря США Ентоні Блінкена.
Українсько-польський кордон: Історії українських біженців (фотогалерея)
За словами звіту, повномасштабне вторгнення змусило чотири мільйони людей залишити Україну за перші п’ять тижнів війни та перемістило майже 6,5 мільйонів людей у її межах, загалом майже чверть населення України.
«За оцінками експертів, 90 відсотків тих, хто втік з країни, становлять жінки та діти, а більше половини українських дітей – 4,3 мільйона із семи мільйонів – були переміщеними. Ці біженці та переміщені особи особливо вразливі до торгівлі людьми. Навіть для тих, хто не переміщений, війна підвищує вразливість людей до торгівлі людьми», – мовиться у звіті.
Також звіт посилається на оцінки українських урядовців, згідно з якими, станом на кінець березня 2022 року російські війська переселили тисячі українців до Росії, у тому числі деяких у віддалені райони. Згідно з повідомленнями у пресі, багатьох із цих українців перевели примусово. Ці громадяни дуже вразливі до торгівлі людьми, мовиться у звіті.
У звіті описуються зусилля європейських країн, спрямовані на захист українських біженців від потенційних торговців людьми. Зокрема, в Австрії, чий кордон перетнули у березні 2022 року 175 тисяч біженців, держава фінансувала інформаційні кампанії для біженців, просвітні кампанії для учнів у середніх школах, телевізійні програми та листівки, які роздавали біженцям у місцях їхнього перебування. Подібні кампанії проводили уряди Бельгії, Болгарії, Чехії, Польщі, Данії, Естонії та інших країн.
Щодо України, то звіт говорить, що українська влада «не повністю відповідає мінімальним стандартам для викорінення торгівлі людьми, але докладає значних зусиль для цього». Звіт рекомендує їй, серед іншого, визначити офіційний статус більшої кількості жертв, щоб гарантувати, що вони мають свої права, згідно із законодавством про торгівлю людьми, змінити процедуру надання статусу жертви, щоб зменшити тягар самоідентифікації жертв та розголошення конфіденційної інформації, а також розслідувати й переслідувати передбачувані злочини, пов’язані з торгівлею людьми, і карати засуджених торговців людьми значними термінами ув’язнення.
У звіті говориться, що і до вторгнення Росії у 2022 році в районах східної України, які контролювала Росія безпосередньо або через створені нею місцеві сили, «можливості працевлаштування були обмежені, а «проксі-влада Росії наклала обмеження на міжнародну гуманітарну допомогу, спрямовану на задоволення потреб цивільного населення».
«Внутрішньо переміщені особи, які проживають на підконтрольній Росії території або в межах 20 км від лінії зіткнення на Донбасі, і жителі Криму стикаються зі значними перешкодами в отриманні або продовженні документів, що посвідчують особу, що підвищує їхню вразливість до експлуатації. Непідтверджені повідомлення свідчать про те, що очолювані Росією сили експлуатували українців для праці, зокрема на шахтах контрольованого Росією Донбасу», – мовиться у звіті.
Коментуючи ситуацію з торгівлею людьми в Україні внаслідок широкомасштабного вторгнення російської армії, віцепрезидентка недержавної організації «Ла Страда» Катерина Бороздіна каже, що «явище торгівлі людьми збільшилося, трансформувалося і відкрило нові канали для осіб, які вчиняють цей злочин».
«Вразливість людей збільшилася і всередині країни. Багато хто втратив роботу, багато хто втратив домівки. Ці ризики впливають на прийняття рішень щодо неофіційно оформленої праці», – каже Катерина Бороздіна у розмові з кореспонденткою «Голосу Америки».
Щодо українських біженців у інших країнах, представниця «Ла Страда» говорить, що найкраще для українців, які опинилися за кордоном, шукати інформацію, яка допоможе їм не стати жертвами торгівлі людьми, в українських джерелах, які знають специфіку подання інформації для української аудиторії та розміщують її зрозумілою для неї мовою.
«І маючи такий дороговказ, невеличку дорожню мапу, потім з цим знанням вони б могли звертатися в організації своєї країни перебування», – каже Бороздіна.
Державний департамент Сполучених Штатів Америки 19 липня 2022 року оприлюднив цьогорічний звіт, який охоплює 188 країн і територій, включаючи Сполучені Штати, оцінює зусилля урядів у всьому світі в боротьбі з торгівлею людьми та висвітлює стратегії боротьби з цим злочином і захисту жертв. Він є найповнішим у світі ресурсом, на який спираються американські політики, коли ухвалюють рішення у «цьому ключовому питанні прав людини».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
