Увечері в суботу, 10 грудня, в окупованому Мелітополі пролунало близько десятка потужних вибухів. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізналися у місцевих жителів, що їм відомо про нічні події, які обʼєкти опинилися під ударом та що зараз відбувається в місті?
Десяток вибухів пролунали у східній частині Мелітополя близько 21:00 в суботу. Мешканці районів, що розташовані за 5 кілометрів від епіцентру подій, повідомили, що в цей час поховались у підвали та коридори.
Кілька влучень було у готельно-ресторанний комплекс «Привал мисливця», що розташований на вулиці Інтеркультурній на східному виїзді з міста. Таких потужних вибухів у місті не чули давно, кажуть наші співрозмовники, але просять не публікувати їхніх прізвищ з міркувань безпеки.
Як розповіли мелітопольці, зазначений вище комплекс – великий за площею розважальний комплекс із сауною, дерев'яними будиночками, власним рестораном. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей заклад був популярним серед жителів та гостей міста, де проводили корпоративи, дні народження та весілля.
Останнім часом, за свідченнями містян, це місце «прийшлося до душі» окупантам з-поміж представників Чеченської Республіки – вони там проживали й були постійними клієнтами в ресторані.
Місцеві жителі стверджують, що через нічні обстріли територію даного комплексу зруйновано вщент. Про кількість постраждалих російських військових у своєму телеграм-каналі, написав міський голова Мелітополя Іван Федоров: «Багато 200-х і 300-х. Поранених везуть одразу до лікарень Криму, адже в мелітопольських вже бракує місць. Деякі «швидкі» завертають до моргу».
Також мер повідомив, що, за попередніми даними, горить будівля Мелітопольської Християнської церкви, яку «окупанти захопили кілька місяців тому і перетворили на своє лігво для зборищ».
А от жителі східного району Мелітополя повідомляють, що територія ресторанно-готельного комплексу палала всю ніч. На офіційній сторінці «Привал мисливця» у телеграм-каналі з'явилася інформація про те, що «закладу більше немає», і «останнім часом він взагалі не працював».
Втім, місцеві телеграм-канали публікують відео, на якому видно, що відвідувачі на момент вибуху там були та декого витягували з вогню. Також інформацію про влучання по комплексу підтверджують російські ЗМІ, які посилаються на представника руху «Мы вместе с Россией» Володимира Рогова.
Призначений Кремлем керувати захопленою частиною Запорізької області Євген Балицький повідомив про двох загиблих та десяток постраждалих, він стверджує, що це цивільні.
Наразі немає можливості перевірити цю інформацію незалежно.
- 9 грудня Генштаб України прозвітував про удари по скупченнях російських сил у районах 7 окупованих міст на Запоріжжі.
- Мелітополь перебуває під контролем військ РФ від 25 лютого. Міський голова, який перебуває на вільній території, регулярно повідомляє про вибухи в місті.
- Російська влада у вересні оголосила про анексію чотирьох українських областей, включаючи Запорізьку. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
