Село Посад-Покровське розташоване за 35 кілометрів від Херсона. Це перший після межі із Миколаївською областю населений пункт, з якого починається Херсонщина. За 8 місяців з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну село перебувало під постійними обстрілами. Як розповів проєкту Радіо Свобода «Новинам Приазовʼя» волонтер та депутат Суворовської районної ради у Херсоні Євген Холодар Посад-Покровське зруйноване майже вщент.
«Багате і красиве» – так казали про своє село жителі Посад-Покровського, що у Чорнобаївській територіальній громаді...
Школа, дитячий садок на 250 діток, Будинок культури, «Салон краси», ринок, агропідприємства...
Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну російська армія перетворила Посад-Покровське в руїну.
Обстрілювати село почали 16 березня 2022 року. Це був авіаналіт. А потім у село «прилітало все»...
«На мій погляд – це один із найбільш зруйнованих населених пунктів, мабуть, усієї України. Ну, а в Херсонської області так точно. Посад-Покровське виглядає дуже-дуже – аж до сліз – сумно. Чому? Траса М14 проходить через все це село і майже 99% приватних будинків зруйновані так чи інакше: або дах знесений, чи взагалі зруйновано просто вщент», – розповідає Євген Холодар, депутат Суворовської районної ради у Херсоні, який нещодавно побував у селі.
За словами волонтера і депутата Суворовської районної ради у Херсоні, передати словами враження від побаченого у селі дуже важко.
Це було справжнє пекло
«Я проїжджав це село і в день декілька разів, і так сталося, що вночі був, коли не було жодної людини навколо та автомобіля. Ну, мої враження я ніякими словами не передам.... Те, що пережили люди під час таких бомбардувань, такої нищівної атаки з боку… нелюдів. Те, що там люди пережили, то це було справжнє пекло»
Так сталося, що місцеві жителі майже не виїжджали, а ті, кому вдалося виїхати, повертаються після деокупації, каже депутат. І тепер люди намагаються хоч якось зробити свої поруйновані хати придатними для життя.
«Вони вже відбудовують свої будинки. Дахи вже є, перекриті заново, або свіжий шифер, або взагалі частина даху нова.
Я не знаю, як вони в таких умовах будуть жити...Але це їхня рідна домівка, тому будуть жити»
«Не знаю, коли повністю можна буде заїжджати... Можливо, коли розмінують, знешкодять снаряди, які ще не розірвалися...Але життя повертається!»
На думку Євгена Холодаря, Посад-Покровське зруйноване на 80-90%. До нападу Росії цей великий і гарний населений пункт мав усе необхідне, аж до «салону краси» у центрі села.
Волонтер каже, що зараз Посад-Покровське вже не дістають мінометами, артилерією, танками. Однак, російська армія може вдарити і ракетами...
Але як і Одесу, і Київ, і інші міста можуть діставати ракетами. Хоча в селі вже немає що руйнувати, зауважує Холодар.
Місцеві з жахом згадують про те, що пережили...І сподіваються, що все відбудують після перемоги. Хоча багато чого доведеться будувати заново.
- 11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії.
- Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
- Після відступу російські загарбники почали регулярно обстрілювати місто.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
