Чому ООН розформувала місію, яка мала розслідувати загибель полонених українських військових в окупованій Оленівці під Маріуполем (Донецька область)? Чи можливо встановити та притягнути до відповідальності причетних до цієї події? Скільки часу може тривати розслідування у цій справі і що для цього потрібно, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У ніч на 29 липня минулого року один із бараків виправної колонії в окупованому Росією селищі Оленівка під Маріуполем був зруйнований. Тоді загинули щонайменше 50 українських військовополонених з «Азовсталі».
- Як стверджує українська влада, Росія організувала масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити й дискредитувати українські сили (зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну). За даними Офісу генпрокурора України, попередньою причиною вибуху в будівлі могла бути термобарична зброя. Водночас у Міноборони Росії заявили, що по тюрмі ракетами HIMARS нібито вдарили українські військові.
- В ООН вирішили розформувати місію із встановлення фактів в Оленівці Донецької області, де через вибух загинули полонені українські військові з «Азовсталі». Про це заявив 5 січня речник очільника організації Стефан Дюжаррік. Згідно з його заявою, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш ухвалив таке рішення через неможливість доставити експертів до місця події.
- За словами Дюжарріка, причина розформування місії щодо встановлення фактів полягає в тому, що вона «не отримала необхідних гарантій безпеки та доступу». Речник не став відповідати на запитання, яка саме зі сторін не надала необхідних гарантій. При цьому він додав, що «місія може бути відновлена в майбутньому, але за відсутності прогресу зараз слід дозволити людям, що увійшли до її складу, повернутися до звичайної роботи». Також, за словами речника, «місія буде відновлена, щойно в ООН отримають необхідні гарантії безпеки».
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець 7 січня у телемарафоні «Єдині новини» наголосив на тому, що ООН навіть не засудила Росію, яка зробила все, щоб не допустити в окуповану Оленівку місію міжнародної організації щодо розслідування загибелі українських військових. Омбудсмен зазначив, що від початку ставився скептично щодо можливості роботи цієї місії.
- Українська влада також неодноразово закликала Міжнародний комітет Червоного Хреста відправити до Оленівки гуманітарну місію. В Офісі президента України наголошують: якщо ця організація не виконуватиме свої функції, то українська сторона порушуватиме питання про розпуск організації. У самому Міжнародному комітеті Червоного Хреста кажуть, що готові направити представників до Оленівки, але їх не допускали.
Полонених вивезли з Оленівки?
Голова громадської організації, яка об'єднує родичів захисників Маріуполя, «Жінки зі сталі» Наталія Зарицька у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що російські окупаційні сили восени вивозили українських військових з Оленівки до інших місць несвободи.
Привозили технічну воду машинами чи спеціалізованим транспортом, і це була вода буквально з річкиНаталія Зарицька
«Наскільки нам відомо, колонія №120 в Оленівці абсолютно непристосована до зими. Там немає батарей, а хлопці, які повернулися, розказували, що їм привозили технічну воду машинами чи спеціалізованим транспортом, і це була вода буквально з річки. Тому, наскільки ми знаємо, наших полонених почали вивозити в інші місця позбавлення волі», – каже Зарицька.
«Зокрема, мій чоловік, він повернувся, він був звільнений з полону 21 вересня. Він перебував до 8 вересня в Оленівці, а далі його відвезли в СІЗО Донецька. Так само, з його слів, розвозили інших військовополонених. За його підрахунками, з такою динамікою, якою було здійснене вивезення, до кінця осені мали значну, переважну частину полонених все ж перевезти», – додала вона.
Наталія Зарицька розповіла, що їй відомо про ніч, коли сталася загибель українських військових в Оленівці, зі слів чоловіка.
«Росіяни рандомно, на вибір, без усякої на те потреби почали з бараків, кімнат забирати наших військовополонених і переселяти їх на так званий «барак 200», як його називали хлопці, що там утримувалися. В ту ніч мій чоловік не спав, у них було таке своєрідне чергування по бараках. Він не спав, він знав, які події відбувалися: був запах гарі, було поставлено біля стін російське озброєння, щоб замаскувати цю подію», – переказує голова організації «Жінок зі сталі».
Вона також розповіла, що окупанти в Оленівці забрали в українських військових більшість речей, зокрема, аптечки та перев'язувальні матеріали, тому надати допомогу постраждалим відразу після вибуху було неможливо.
Їхні речі згоріли. Та вони самі обгоріли. Відомо, що їх відправляли на лікуванняНаталка Зарицька
«Ті, хто вижив після, вони були абсолютно без речей, їхні речі згоріли. Та вони самі обгоріли. Відомо, що їх відправляли на лікування, слава Богу, хоч така опція була. Вона апріорі передбачена. Потім хлопці віддавали буквально свої речі тим, хто залишився», – повідомила жінка.
«Чоловік казав, що віддав шапку, рукавиці, йому вдалося мати на собі 4 пари шкарпеток, і він одну пару віддав хлопцеві в Донецькому СІЗО та одну пару віддав постраждалому внаслідок теракту. Бо далі – в Донецькому СІЗО просто босоніж утримували. Чоловіку дали капці, відібрали його армійські черевики 44,5 розміру і видали йому капці 37 розміру. Він і перебував у СІЗО, і в них його й обміняли», – поділилась співрозмовниця.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини сходу України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Бездіяльність вбиває»
Родичі полонених військових вражені бездіяльністю міжнародних організацій, каже Наталія Зарицька.
Як так, що ціла місія ООН не змогла дістатися до місця скоєння жахливого злочину і при цьому Росія досі є членом радбезу ООН?Наталія Зарицька
«Вони не можуть дістатися до місця скоєння злочину, і цим мотивують розформування цієї місії (ООН – ред.). Але ця бездіяльність, навпаки, вбиває. Як так, що ціла місія ООН не змогла дістатися до місця скоєння жахливого злочину і при цьому Росія досі є членом радбезу ООН? Як так?» – наголошує вона.
«Невже ніхто нічого не може вдіяти? Те, що Росія порушує Женевську конвенцію поводження з військовополоненими – це просто теж факт, який порушується, і ніхто не може нічого вдіяти. З одного боку жахає варваризм росіян, а з іншого боку жахає бездіяльність міжнародних спільнот», – зазначає Зарицька.
Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко припускає, що можливе створення нової групи міжнародних експертів, які намагатимуться потрапити в Оленівку. Втім, важливо, що цю подію розслідують на національному рівні, каже правозахисниця.
Наші правоохоронні органи вже мають певну картину, що відбувалось на території й навіть що відбувалося в момент вибухуТетяна Катриченко
«Ми знаємо, що в Оленівці перебувало кілька тисяч громадян України, велика кількість яких була військовослужбовцями. Це не тільки бійці полку «Азов». Наприклад, 36-ї бригади морської піхоти та інших підрозділів, які переважно на час повномасштабного вторгнення були на території Маріуполя. Відповідно через обміни на підконтрольну (владі України – ред.) територію повернулась вже досить велика кількість як цивільних, так і військовослужбовців, які були затримані та утримувались в Оленівці. Всіх цих людей наші правоохоронні органи опитують, і вони вже мають певну картину, що відбувалось на території й навіть що відбувалося в момент вибуху», – каже вона.
Серед керівників Оленівської колонії, де стався вибух, були і колишні українські правоохоронці, які зрадили присязі ще 2014 року, розповіла Катриченко.
«Ми у своєму розслідуванні назвали і прізвища людей, які були ніби безпосередніми керівниками цієї колонії. Є свідчення про те, що, і ми це об'єктивно розуміємо з заяв, які лунали в російських медіа, про те, що все ж таки колонія, як і інші місця навіть на окупованих територіях, все ж контролюються Росією, конкретними кураторами і там є навіть охорона – громадяни РФ, про що також говорили звільнені військовополонені», – повідомила вона.
Правозахисниця зазначила, що загибель українських полонених військових в Оленівці може стати предметом розгляду в Міжнародному кримінальному суді.
«З одного боку, Україна комунікує за створення спеціального трибуналу щодо агресії, тобто це один з 4-х злочинів, які може розслідувати в ідеалі Міжнародний кримінальний суд (МКС), але у випадку України не може. Через те, що ми не ратифікували Римський статут, це по-перше», – каже Катриченко.
Злочин в Оленівці може стати одним з епізодів, які буде розглядати МКСТетяна Катриченко
«А по-друге, МКС розслідує у випадку з Україною воєнні злочини, оскільки, попри те, що Україна не ратифікувала Римський статут, було подання Верховної Ради щодо можливості розгляду злочинів, вчинених на території України Російською Федерацією з лютого 2014 року і прямо до сьогодні. Тому ми не можемо виключати, що злочин в Оленівці може стати одним з епізодів, які буде розглядати МКС», – пояснила правозахисниця.
Важливо, щоб була можливість не лише встановити, а і притягнути до відповідальності всіх причетних до загибелі військових в Оленівці, підкреслила Катриченко.
Потрібно шукати можливості затримання відповідальних і щоб вони фізично понесли за це відповідальністьТетяна Катриченко
«Ясно, що ми можемо слухати, що в суд можуть передаватися справи заочні, розглядатися також заочні справи. Але ясно, що потрібно шукати можливості затримання відповідальних і щоб вони фізично понесли за це відповідальність, щоб була встановлена їхня провина в суді», – зазначила юристка.
«Складніше буде знайти цих людей і як їх посадити за ґрати. От тут, можливо, міжнародні інстанції будуть корисні. Тому думаю, що найближчим там, умовно, часом будуть названі відповідальні прізвища, ми почуємо підозри. Ну а далі, як і в інших воєнних злочинах, треба буде, мабуть, почекати», – зауважила вона.
«Росія блокує»
Україна наразі повернула тіла 54 загиблих внаслідок вибуху в Оленівці військових, повідомило 12 січня Міністерство з питань реінтеграції окупованих територій. Згідно з повідомленням, тіла вдалося повернути внаслідок складних переговорів і за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста.
«Зараз все ще триває ДНК-експертиза, яка в цьому випадку вимагає багато часу», – заявили у відомстві.
«Довга тривалість ДНК-експертизи пов’язана з розслідуванням інших аспектів злочину в Оленівці», – процитувало Мінреінтеграції представника Офісу уповноваженого зі зниклих безвісти Івана Ангеліна.
Юрист-міжнародник Іван Лозовий у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що через дії Росії буде важко розслідувати справу про загибель військових в Оленівці.
Потрібно встановити насправді, що відбулося. Це важко робити з огляду на те, що Росія послідовно забороняє, не допускає ніяких представників міжнародних організаційІван Лозовий
«Для такої справи в будь-якому випадку потрібен фактаж. Тобто потрібно встановити насправді, що відбулося. Це важко робити з огляду на те, що Росія послідовно забороняє, не допускає ніяких представників міжнародних організацій, того ж Червоного Хреста, Організації Об'єднаних Націй на місце події. Вже багато часу минуло», – зазначив він.
«Тіла повернуті Україні, але основне значення має сама обставина цієї локації, що відбулося, і певні фотографії є у вільному доступі. Але важко сказати, чи цього буде достатньо для того, щоб зробити доволі твердий висновок, досягти рішення про те, що це не була ракета чи бомбардування з боку української сторони, як стверджувала і стверджує російська сторона. А насправді, що це був злочин, і фактично росіяни самі підірвали цю будівлю і вбили 54 військовополонених», – сказав юрист.
Він зазначив, що мандат на перевірку всіх потенційних воєнних злочинів має також прокурор Міжнародного кримінального суду.
Росія досягає до певної міри свого результату – дуже важко встановити точні обставини, факти, що там дійсно відбулося в Оленівці під час цього вибухуІван Лозовий
«Він, його фахівці могли б спокійно також відвідати місце, де відбувся цей випадок в Оленівці, але Росія все це блокує і ще раз це все суто політично рахується проти Росії. Але, з іншого боку, Росія досягає до певної міри свого результату, що дуже важко встановити точні обставини, факти, що там дійсно відбулося в Оленівці під час цього вибуху і загибелі багатьох військовополонених з України», – зауважив Лозовий.
Загибель українських військових в Оленівці з плином часу розслідувати стане дедалі важче, додав він.
«Міжнародні інстанції діють дуже послідовно, дуже впевнено, але доволі повільно. Ми бачимо це, наприклад, на підставі розслідування випадку збиття лайнера MH17, який був збитий над Донбасом. Нарешті висновки є, і вони дуже солідні, але це забрало кілька років», – навів приклад Лозовий.
«Тут важливо зазначити, що, на жаль, з плином часу те, що відбулося в Оленівці, стає важче і важче розслідувати, й це найбільша проблема. Те, що, безумовно, втручання в локацію, що є найважливішим доказом потенційним, що там відбулося – стан будинку, як виглядав він відразу після вибуху, що там могло статися, вибухнути, звідкіля прилетіло чи що там було підірвано», – пояснив юрист.
- Омбудсмен Туреччини Шереф Малкоч повідомив 16 січня, що за посередництва Туреччини готуються масштабні обміни військовополоненими між Україною та Росією. За його словами, узгоджений триетапний план гуманітарних дій. З українського боку представлений список на обмін 800 полонених, з російського – список із 200 осіб.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
