Згідно з Конституцією Латвії, президента на чотири роки обирає Саейма (парламент) республіки. Між тим дані опитування, проведеного соціологічною фірмою SKDS, свідчать, що 86% латвійців вважають, що президента Латвії повинен обирати народ.
Експерти визнають, що всенародні вибори президента, можливо, закрили б питання про політичну ангажованість керівника держави.
«Таким чином, можливо, можна буде знизити рівень політичної торгівлі, пов’язаної з кандидатами на президента», – зазначив член Комісії із конституційного права Лауріс Лапа.
Думки латвійських політиків розділилися
Державний контролер Інґуна Судраба вважає, що у Латвії слід ввести інститут президента, якого обирає народ. На її думку, ця посада консолідує суспільство.
Підтримує всенародне обрання глави держави й екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберґа.
Натомість голова Саейми Латвійської Республіки Солвіта Аболтиня вважає вибори президента, якого обирає народ, небезпечним явищем, оскільки дуже значним на цей процес є вплив коштів. На її думку, процедуру обрання президента слід розглядати в контексті розширення президентських повноважень.
Наразі Валдіс Затлерс подав до парламенту проект змін до Конституції, які розширюють права президента. Зокрема, поправки передбачають право глави держави висувати кандидатів на посади омбудсмена, державного контролера, президента Банку Латвії, суддів Конституційного суду, командувача Національних збройних сил, а також йому має надаватися право розпуску Саейми в умовах парламентської кризи.
Депутати можуть не підтримати пропозиції президента
Спостерігачі зазначають, що чинний президент поки що не має підтримки парламентської більшості. Щоб затвердити згадані зміни до Конституції, необхідно, щоб за них проголосувало дві третини депутатів Саейми Латвії. Для більшості ж латвійських парламентаріїв є неприйнятними зміни, які даватимуть право президентові розпускати парламент.
«Мені здається, що зі зміни ведуть до авторитаризму», – зауважив екс-спікер Саейму Латвії Ґундар Даудзе.
Окремі депутати вже зараз заявляють, що взагалі не підтримають кандидатуру Валдіса Затлерса на повторне обрання на президента.
«Я не бачу його в образі лідера народу, авторитетним політиком, харизматичною особою, якою, на мою думку має бути президент», – зазначила член фракції «Зелених і селян» Івета Ґріґуле.
Серед інших претендентів у кандидати на посаду президента Латвії експерти називають державного контролера Інґуну Судрабу, мера Вентспілса Айвара Лемберґса, євродепутата Андріса Пієбалгса та суддю Суду Європейських співтовариств Еґіла Левітса.
Експерти визнають, що всенародні вибори президента, можливо, закрили б питання про політичну ангажованість керівника держави.
«Таким чином, можливо, можна буде знизити рівень політичної торгівлі, пов’язаної з кандидатами на президента», – зазначив член Комісії із конституційного права Лауріс Лапа.
Думки латвійських політиків розділилися
Державний контролер Інґуна Судраба вважає, що у Латвії слід ввести інститут президента, якого обирає народ. На її думку, ця посада консолідує суспільство.
Підтримує всенародне обрання глави держави й екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберґа.
Натомість голова Саейми Латвійської Республіки Солвіта Аболтиня вважає вибори президента, якого обирає народ, небезпечним явищем, оскільки дуже значним на цей процес є вплив коштів. На її думку, процедуру обрання президента слід розглядати в контексті розширення президентських повноважень.
Наразі Валдіс Затлерс подав до парламенту проект змін до Конституції, які розширюють права президента. Зокрема, поправки передбачають право глави держави висувати кандидатів на посади омбудсмена, державного контролера, президента Банку Латвії, суддів Конституційного суду, командувача Національних збройних сил, а також йому має надаватися право розпуску Саейми в умовах парламентської кризи.
Депутати можуть не підтримати пропозиції президента
Спостерігачі зазначають, що чинний президент поки що не має підтримки парламентської більшості. Щоб затвердити згадані зміни до Конституції, необхідно, щоб за них проголосувало дві третини депутатів Саейми Латвії. Для більшості ж латвійських парламентаріїв є неприйнятними зміни, які даватимуть право президентові розпускати парламент.
«Мені здається, що зі зміни ведуть до авторитаризму», – зауважив екс-спікер Саейму Латвії Ґундар Даудзе.
Окремі депутати вже зараз заявляють, що взагалі не підтримають кандидатуру Валдіса Затлерса на повторне обрання на президента.
«Я не бачу його в образі лідера народу, авторитетним політиком, харизматичною особою, якою, на мою думку має бути президент», – зазначила член фракції «Зелених і селян» Івета Ґріґуле.
Серед інших претендентів у кандидати на посаду президента Латвії експерти називають державного контролера Інґуну Судрабу, мера Вентспілса Айвара Лемберґса, євродепутата Андріса Пієбалгса та суддю Суду Європейських співтовариств Еґіла Левітса.
