Обраний минулого року депутатом Саейму Латвії від російськомовної партії «Центр злагоди» Валерій Кравцов на початку листопада обіцяв журналістам, що незабаром розмовлятиме латиською мовою. Перше речення депутат зміг проговорити латиською, але продовжив розмову вже російською мовою.
«Я вчу латиську мову, займаюся з двома вчителями. Думаю, що через два місяці розмовлятиму з вами латиською. Я розумію мову, але розмовляти латиською буду лише через два місяці», – пообіцяв депутат
А віз і досі там...
Обіцянку Кравцову виконати не вдалося, він і далі не розмовляє державною мовою на належному рівні, тому група латвійських парламентаріїв підготувала проект постанови про виключення Кравцова із Саейму.
Парламентський регламент передбачає можливість позбавлення мандату, якщо депутат не володіє державною мовою.
«Депутата можна виключити, якщо з’ясується, що він не володіє державною мовою в обсязі, необхідному для професійного виконання обов’язків. Необхідно, щоб за це рішення проголосувала більшість депутатів», – підтвердив представник юридичного бюро Саейму Латвії Ґунарс Кусиньш
Експерти по-різному оцінюють можливість виключення Кравцова зі складу парламенту. Зокрема, колишній керівник Конституційного суду Латвії Айварс Ендзиньш вважає, що в разі, якщо Кравцов буде позбавлений мандату, то він, скоріш за все, виграє справу в Європейському суді із прав людини, оскільки був обраний до парламенту законно.
Натомість депутати, які подали запит про позбавлення Кравцова мандату за незнання державної мови зазначають, що навіть якщо їм не вдасться цього досягти, увага суспільства до проблеми буде привернута.
Слід удосконалити законодавство – експерт
За словами директора Центру державної мови Латвії Маріса Берзиньша, ситуація, коли особа із недостатнім знанням державної мови змогла не лише балотуватися, але й бути обраною до парламенту, сталася через недосконалість виборчого законодавства. Згідно з Законом про вибори, кандидат у депутати сам оцінює своє знання державної мови. Кравцов вказав, що знає мову на належному рівні.
«У першу чергу невірно те, що така людина потрапила до парламенту. Це сталося тому, що у законодавчій сфері, пов’язаній із висуненням кандидатів у депутати є ще, скажімо, «чисті місця». Безумовно слід змінювати законодавство, бо не може бути так, що частина суспільства довіряє і голосує за окремого кандидата, а ми констатуємо, що він не знає латиської мови», – зауважує керівник парламентської фракції «Союзу зелених та селян» Авґуст Бріґманіс.
Щоб запобігти повторенню ситуації, Латвія планує до виборів у органи місцевого самоврядування 2013 року удосконалити виборче законодавство.
«Я вчу латиську мову, займаюся з двома вчителями. Думаю, що через два місяці розмовлятиму з вами латиською. Я розумію мову, але розмовляти латиською буду лише через два місяці», – пообіцяв депутат
А віз і досі там...
Обіцянку Кравцову виконати не вдалося, він і далі не розмовляє державною мовою на належному рівні, тому група латвійських парламентаріїв підготувала проект постанови про виключення Кравцова із Саейму.
Парламентський регламент передбачає можливість позбавлення мандату, якщо депутат не володіє державною мовою.
«Депутата можна виключити, якщо з’ясується, що він не володіє державною мовою в обсязі, необхідному для професійного виконання обов’язків. Необхідно, щоб за це рішення проголосувала більшість депутатів», – підтвердив представник юридичного бюро Саейму Латвії Ґунарс Кусиньш
Експерти по-різному оцінюють можливість виключення Кравцова зі складу парламенту. Зокрема, колишній керівник Конституційного суду Латвії Айварс Ендзиньш вважає, що в разі, якщо Кравцов буде позбавлений мандату, то він, скоріш за все, виграє справу в Європейському суді із прав людини, оскільки був обраний до парламенту законно.
Натомість депутати, які подали запит про позбавлення Кравцова мандату за незнання державної мови зазначають, що навіть якщо їм не вдасться цього досягти, увага суспільства до проблеми буде привернута.
Слід удосконалити законодавство – експерт
За словами директора Центру державної мови Латвії Маріса Берзиньша, ситуація, коли особа із недостатнім знанням державної мови змогла не лише балотуватися, але й бути обраною до парламенту, сталася через недосконалість виборчого законодавства. Згідно з Законом про вибори, кандидат у депутати сам оцінює своє знання державної мови. Кравцов вказав, що знає мову на належному рівні.
«У першу чергу невірно те, що така людина потрапила до парламенту. Це сталося тому, що у законодавчій сфері, пов’язаній із висуненням кандидатів у депутати є ще, скажімо, «чисті місця». Безумовно слід змінювати законодавство, бо не може бути так, що частина суспільства довіряє і голосує за окремого кандидата, а ми констатуємо, що він не знає латиської мови», – зауважує керівник парламентської фракції «Союзу зелених та селян» Авґуст Бріґманіс.
Щоб запобігти повторенню ситуації, Латвія планує до виборів у органи місцевого самоврядування 2013 року удосконалити виборче законодавство.
