Доступність посилання

ТОП новини

В енергетичних планах України – нові реактори


Хмельницька АЕС
Хмельницька АЕС

Київ – Чи потрібні Україні нові атомні енергоблоки? Чиновники енергетичної галузі запевняють, що так. Цього не заперечують й експерти. Найпершою на черзі є Хмельницька АЕС, конкурс на її добудову виграла російська компанія ТВЕЛ. Проте, на думку деяких фахівців, вартість цього проекту є завищеною.

Добудова Хмельницької атомної електростанції є сьогодні першочерговою у планах розвитку української ядерної галузі. Що ж до подальших перспектив, то, за словами віце-президента НАЕК «Енергоатом» Наталії Шумкової, йдеться ще як мінімум про три нові блоки.

«У наші найближчі плани входить добудова на майданчику Хмельницької станції 3-го та 4-го енергоблоків, – каже вона. – Далі, відповідно до темпів, заданими стратегією, буде оголошено міжнародний тендер на наступний цикл будівництва АЕС. Можливо, це буде від 3 до 5 нових ядерних енергоблоків. Вони будуть розміщені на майданчиках, які сьогодні аналізуються у рамках розробки кадастру майданчиків для будівництва нових АЕС».

Скільки коштуватиме добудова Хмельницької АЕС?

Наразі Україні необхідно нарощувати обсяги електроенергії і заміщувати нею інші носії, зокрема, українську теплову енергію, яка сьогодні є дуже відсталою, вважає колишній радник президента з енергетичних питань Богдан Соколовський. Що ж до добудови Хмельницької АЕС, де конкурс виграла російська компанія ТВЕЛ, то, за словами Соколовського, цей проект Україні обійдеться надто дорого.

«Я дізнався з надійних російських джерел, що така угода була підписана, тобто домовленість була укладена і зафіксована на папері, і що вже починається добудова атомної електростанції в Хмельницькому. Вартість добудови становитиме 4,2 мільярда доларів. Ідея в 2008-му, 2009-му, 2010 роках полягала в тому, що добудова має коштувати менше, ніж будівництво. У Китаї будується з нуля, «під ключ» аналогічний об’єкт, який коштує 1,7 мільярда доларів, а в нас добудова складатиме 4,2 мільярда», – заявив експерт.

Проте Наталія Шумкова спростовує таку інформацію. Вона зазначає, що, згідно з попереднім ТЕО, цей проект коштуватиме трохи більше, ніж 30 мільйонів гривень.

Окрім російської компанії ТВЕЛ, інтерес до добудови Хмельницької АЕС висловлювали представники Південної Кореї, а також компанія з американським капіталом Westinghouse. Деякі ж експерти заявляли, що умови конкурсу були виписані під одну компанію – ТВЕЛ.

Безпеку українських АЕС проаналізують до кінця року

Що ж до питань безпеки, то, за попереднім аналізом, українські програми модернізації ядерних блоків враховують усі проблеми, які спричинили аварію на японській атомній станції «Фукусіма-1», каже, відповідаючи на питання Радіо Свобода, голова Державного комітету ядерного регулювання Олена Миколайчук. Але, додає вона, ці заходи модернізації реалізовані не на всіх українських АЕС.

«Практично все реалізовано сьогодні на першому та другому рівненських блоках, другому хмельницькому та четвертому рівненському. На цих блоках виконано перший етап підвищення безпеки. У нас є зараз програма подальшого підвищення безпеки, розрахована на 2011–2017 роки. Починається детальний аналіз сценаріїв розвитку подій, щоб ідентифікувати, чи можуть виникнути ще якісь проблеми, які потребують ще якихось заходів», – зауважує голова Державного комітету ядерного регулювання.

За словами Олени Миколайчук, наразі розпочався детальний аналіз ситуації на українських АЕС. Його проводять українські енергетики спільно з європейцями. Остаточні результати мають бути на початку наступного року.

Згідно ж з енергетичною стратегією України, до 2030 року повинні добудувати 20 нових енергоблоків. Але через фінансову кризу стратегію вирішили переглянути. Віце-президент НАЕК «Енергоатом» Наталія Шумкова зазначає, що перегляд має завершитися до кінця цього року.
  • Зображення 16x9

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG