В чому ж причина такої рiзницi мiж колишнiми й новими офiцiйними даними? Насамперед в тому, що влада перебiльшувала кiлькiсть бiженцiв з метою отримати для них якомога бiльшу допомогу вiд гуманiтарних органiзацiй. Поряд з цим, урядовцi перебiльшуванням намагалися викликати спiвчуття iнших народiв, зокрема слов’янських. Нарештi, чимало косовцiв не хотiло реєструватися. Йдеться про тих, хто тим часом влаштувався на роботу та отримав або купив квартиру у Сербiї. Це, як правило, вiйськовослужбовцi, полiцейськi, державнi чиновники, лiкарi, професори тощо. Вони не хочуть повернутися до вбогого й вiдсталого Косова й жити з етнiчними албанцями, якi становлять 90 вiдсоткiв населення в краю. Якщо не повернеться iнтелiгенцiя, важко очiкувати, що про повернення мрiятимуть рiльники та скотарi.
Нагадаємо, що мiжнародна адмiнiстрацiя на 17 листопада призначила вибори для косовського парламенту й мiсцевих органiв влади. Реєстрацiю проведено для того, щоби встановити скiльки косовцiв має право голосу. Клара Травена, речник мiсiї ОБСЄ у Приштинi, заявила, що зареєстровано приблизно мiльйон виборцiв.
Навiть тi серби, що зареєструвалися, поки що не визначилися щодо участi у виборах. Точнiше, вони участь обумовлюють звiльненням своїх ув’язнених землякiв та оприлюдненням документiв про долю викрадених сербiв. Сербський мiнiстр юстицiї Владан Батич поставив ще одну вимогу. Вiн вiд Гаазького трибуналу вимагає порушити карну справу проти трьох албанських лiдерiв. У листi до Карли дель Понте, головного прокурора Трибуналу, Батич зазначив, що полiтичнi дiячi Хашiм Тачi й Рамуш Харадiнай та генерал Агiм Чеку безпосередньо вiдповiдальнi за лiквiдацiї косовських сербiв. Мiнiстр попередив, що серби бойкотуватимуть вибори у разi якщо трьом згаданим албанським дiячам буде дозволено балотуватися.
Бєлградський магазин НIН з цього приводу робить висновок: каятимуться й тi серби, що бойотуватимуть вибори й тi, хто голосуватиме, бо минулого не повернеш – Косово наразi пiд владою ООН, а належить тим, хто там живе, тобто – албанцям.