Прага, 29 жовтня 2001 ― Громадянка України опинилася у центрі скандалу із продажем немовлят у Чехії. Українську жінку та медичну сестру з одного з празьких пологових будинків звинувачують у продажі двох немовлят бездітним подружжям протягом останніх двох років. Ця справа набрала великого резонансу у чеському суспільстві та зачепила низку етичних проблем, пов’язаних із усиновленням.
Заява депутат чеського парламенту Яни Вольфової викликала бурхливу реакцію у суспільстві. Парламентарка заявила, що чеські пологові будинки займаються продажем немовлят. За її даними, є шість випадків, коли жінки народжували дітей під прізвищем родини, яка хотіла отримати дитину.
Через декілька днів після заяви чеської парламентарки, поліція підтвердила, що зараз проходить розслідування справи однієї жінки з України, яка народила і продала двох своїх новонароджених дітей протягом останніх трьох років. Медична сестра одного з празьких пологових будинків допомагала їй у пошуку прийомних батьків. У кожному з випадків, чоловік із подружжя заявляв про те, що батьком дитини був він, і за чеським законодавством, він автоматично мав право на дитину, не потребуючи проходити через складну і довгу процедуру усиновлення. З іншого боку, згідно з українським законодавством, дитина народжена українською матір’ю є громадянином України, незалежно від місця її народження. Отже, якщо факт продажу дітей буде підтрведжено, йтиметься про продаж українських громадян.
Поки ведеться слідство чеське міністрество юстиції відмовляється коментувати цю справу, і оприлюднювати будь-які особисті дані про українську жінку. Речниця міністрества підкреслила, що слідство ведеться лише тому, що є дані про те, що у процесі усиновлення фігурували гроші, які майбутні прийомні батьки платили жінці за її дитину. Але що, якби вона не заробляла народженням дітей, а просто віддавала їх бездітним подружжям?
У цьому випадку, все відбувалося б згідно закону. Говорить співробітниця відділу родини і детей у чеському міністрестві праці Ленка Прушова: «Якщо мати вирішує віддати свою дитину іншій конкретній людині, не отримуючи за це гроші, держава є вилучена з процесу, але у цьому немає порушення закону».
Продаж немовлят є явище, з яким стикнулися не лише в Чехії. Минулого року, британське подружжя намагалося усиновити двох американських близнюків за допомогою агентства в Інтренеті. Вони заплатили за дітей 11 з половиною тисяч доларів, але незабаром дізналися, що їхня матір вже встигла продати дітей американській парі. Історія скінчилася тим, що діти опинилися під опікою британських соціальних служб.
Противники офіційних шляхів усиновлення говорять, що у державних сирочинцях діти втрачають дорогоцінний час, від якого залежить їхній фізичний і розумовий розвиток, а робітники соціальних служб говорить, що віддавши дітей неперевіреним людям, суспільство наражає їх на велику небезпеку.
Заява депутат чеського парламенту Яни Вольфової викликала бурхливу реакцію у суспільстві. Парламентарка заявила, що чеські пологові будинки займаються продажем немовлят. За її даними, є шість випадків, коли жінки народжували дітей під прізвищем родини, яка хотіла отримати дитину.
Через декілька днів після заяви чеської парламентарки, поліція підтвердила, що зараз проходить розслідування справи однієї жінки з України, яка народила і продала двох своїх новонароджених дітей протягом останніх трьох років. Медична сестра одного з празьких пологових будинків допомагала їй у пошуку прийомних батьків. У кожному з випадків, чоловік із подружжя заявляв про те, що батьком дитини був він, і за чеським законодавством, він автоматично мав право на дитину, не потребуючи проходити через складну і довгу процедуру усиновлення. З іншого боку, згідно з українським законодавством, дитина народжена українською матір’ю є громадянином України, незалежно від місця її народження. Отже, якщо факт продажу дітей буде підтрведжено, йтиметься про продаж українських громадян.
Поки ведеться слідство чеське міністрество юстиції відмовляється коментувати цю справу, і оприлюднювати будь-які особисті дані про українську жінку. Речниця міністрества підкреслила, що слідство ведеться лише тому, що є дані про те, що у процесі усиновлення фігурували гроші, які майбутні прийомні батьки платили жінці за її дитину. Але що, якби вона не заробляла народженням дітей, а просто віддавала їх бездітним подружжям?
У цьому випадку, все відбувалося б згідно закону. Говорить співробітниця відділу родини і детей у чеському міністрестві праці Ленка Прушова: «Якщо мати вирішує віддати свою дитину іншій конкретній людині, не отримуючи за це гроші, держава є вилучена з процесу, але у цьому немає порушення закону».
Продаж немовлят є явище, з яким стикнулися не лише в Чехії. Минулого року, британське подружжя намагалося усиновити двох американських близнюків за допомогою агентства в Інтренеті. Вони заплатили за дітей 11 з половиною тисяч доларів, але незабаром дізналися, що їхня матір вже встигла продати дітей американській парі. Історія скінчилася тим, що діти опинилися під опікою британських соціальних служб.
Противники офіційних шляхів усиновлення говорять, що у державних сирочинцях діти втрачають дорогоцінний час, від якого залежить їхній фізичний і розумовий розвиток, а робітники соціальних служб говорить, що віддавши дітей неперевіреним людям, суспільство наражає їх на велику небезпеку.
