Симферополь, 10 січня 2002 - Кримський парламент, керований Леонідом Грачем рекомендував уряду автономії передбачити у республіканському бюджеті АРК на цей рік асигнування на відзначення ювілею народного артиста СРСР Юрія Богатикова. Своє сімдесятиліття співець радянської епохи відзначатиме у лютому 2002 року і протягом двох місяців збирається їздити Кримом з ювілейними концертами за бюджетні кошти. Місцева преса побачила у цьому спробу Леоніда Грача використати бюджет для передвиборної агітації.
Як пише одна з місцевих газет, святкування ювілею Юрія Богатикова Криму обійдеться у кілька сотень тисяч гривень, якщо, звичайно уряд автономії виконає рішення контрольованого комуністами кримського парламенту. Тижневий фестиваль “Пісні моря”, який традиційно проходив у Криму влітку, цього разу “під патронатом” Леоніда Грача і під керівництвом Юрія Богатикова відбувся у передноворічні холодні дні, й обійшовся бюджету в 50 тисяч гривень. Сам співак за його виступи отримав гонорар у 6 тисяч, ще з десяток тисяч – за оренду під час фестивалю його музичного обладнання.
За що ж так любить кримський спікер Леонід Грач народного артиста СРСР Юрія Богатикова? Не тільки тому, що той співає милі головному кримському комуністу старі радянські хіти про “весну і комсомол”, про БАМ, що “гуде”, про Леніна, який молодий і десь там “крокує попереду”. Це теж важливо, але важливіше, що товариш Богатиков – однопартієць товариша Грача. А останній уже заявив, що створює “Блок Грача” і має намір вибороти дві третини місць у Верховній Раді АРК. За деякими даними і сам Юрій Богатиков збирається вступити до цього блоку. У 1994 році він уже балотувався і навіть потрапив до парламенту автономії за партійним списком комуністів – разом з Леонідом Грачем.
Ось що пише з цього приводу симферопольська газета “Кримскоє врємя”, цитую: “Не треба бути надто розумним, щоб збагнути, у що це ювілейне дійство перетвориться. Політичні симпатії Юрія Йосиповича давно всім відомі. До того ж спікеру-комуністу він дечим зобов’язаний й особисто. Наприклад, тим, що той буквально зігнувши в баранячий ріг парламент, таки добився, щоб кримський гімн був записаний саме голосом Богатикова”, кінець цитати. А далі – ювілейні концерти і, цитую: “слова подяки на адресу мудрого спікера, та його партійних соратників. І так тиждень за тижнем, концерт за концертом, регіон за регіоном. Всі два передвиборчі місяці аж до дня народного волевиявлення”.
Як пише одна з місцевих газет, святкування ювілею Юрія Богатикова Криму обійдеться у кілька сотень тисяч гривень, якщо, звичайно уряд автономії виконає рішення контрольованого комуністами кримського парламенту. Тижневий фестиваль “Пісні моря”, який традиційно проходив у Криму влітку, цього разу “під патронатом” Леоніда Грача і під керівництвом Юрія Богатикова відбувся у передноворічні холодні дні, й обійшовся бюджету в 50 тисяч гривень. Сам співак за його виступи отримав гонорар у 6 тисяч, ще з десяток тисяч – за оренду під час фестивалю його музичного обладнання.
За що ж так любить кримський спікер Леонід Грач народного артиста СРСР Юрія Богатикова? Не тільки тому, що той співає милі головному кримському комуністу старі радянські хіти про “весну і комсомол”, про БАМ, що “гуде”, про Леніна, який молодий і десь там “крокує попереду”. Це теж важливо, але важливіше, що товариш Богатиков – однопартієць товариша Грача. А останній уже заявив, що створює “Блок Грача” і має намір вибороти дві третини місць у Верховній Раді АРК. За деякими даними і сам Юрій Богатиков збирається вступити до цього блоку. У 1994 році він уже балотувався і навіть потрапив до парламенту автономії за партійним списком комуністів – разом з Леонідом Грачем.
Ось що пише з цього приводу симферопольська газета “Кримскоє врємя”, цитую: “Не треба бути надто розумним, щоб збагнути, у що це ювілейне дійство перетвориться. Політичні симпатії Юрія Йосиповича давно всім відомі. До того ж спікеру-комуністу він дечим зобов’язаний й особисто. Наприклад, тим, що той буквально зігнувши в баранячий ріг парламент, таки добився, щоб кримський гімн був записаний саме голосом Богатикова”, кінець цитати. А далі – ювілейні концерти і, цитую: “слова подяки на адресу мудрого спікера, та його партійних соратників. І так тиждень за тижнем, концерт за концертом, регіон за регіоном. Всі два передвиборчі місяці аж до дня народного волевиявлення”.
