Івано-Франківськ, 4 березня 2002- Напередодні виборів звернення до президента, прем’єр-міністра, депутатів Верховної Ради та лідерів політичних партій оприлюднили учні та вчителі української гімназії обласного центру Прикарпаття. У зверненні вимагається зробити, врешті, рішучі кроки для того, щоб захистити українську мову.
Українська гімназія в Івано-Франківську, відроджена 10 років тому, зараз відома не лише в нашій державі, але й за кордоном. 99% випускників цього навчального закладу здобувають вищу освіту в найпрестижніших вузах України та Східної Європи. В українській гімназії учні отримують класичну освіту, яка базується на використанні найновіших навчальних методик. Письменники, культурологи, історики, які бували на зустрічах з гімназистами в Івано-Франківську, відзначали, що, як правило, були здивовані високим рівнем підготовки, розкутістю та нестандартним мисленням дітей, що тут навчаються.
Напередодні виборів учні та вчителі української гімназії вдалися до нестандартного вчинку: вони оприлюднили звернення до президента, прем’єр-міністра, депутатів та лідерів політичних партій, в якому наголошують, що на сьогоднішній день “під загрозою опинився наш найдорожчий скарб – мова, яка визначає нас як народ”.
У зверненні йдеться також про те, що на сьогоднішній день радіо та телеефір переповнені російськими програмами, видавнича справа в державі потерпає від непомірних податків, гімназисти не мають змоги користуватися новою літературою, виданою рідною мовою. Більшість книг в українській гімназії також залишилася у спадок ще з радянських часів.
Учні та вчителі гімназії вкотре ставлять перед керівництвом держави питання про те, що, можливо, комусь вигідно зневажати українську мову. Ще одна цитата зі звернення: “Наші випускники, яким сьогодні по 17, незабаром навчатимуться у столичних вузах. Але чи буде повноцінним навчання та спілкування в Києві, якщо там скрізь лунає російська мова? Усі учні гімназії вивчають три іноземні мови і латину. Володіють і російською, прагнуть вивчати також інші мови, але на рідній землі хочуть говорити українською”.
Учні та вчителі української гімназії міста Івано-Франківська у своєму зверненні наголошують, що розуміють, що їхні слова, ймовірно, не змінять ситуації, але неможливо мовчати, коли мова в рідній країні планово нищиться.
Українська гімназія в Івано-Франківську, відроджена 10 років тому, зараз відома не лише в нашій державі, але й за кордоном. 99% випускників цього навчального закладу здобувають вищу освіту в найпрестижніших вузах України та Східної Європи. В українській гімназії учні отримують класичну освіту, яка базується на використанні найновіших навчальних методик. Письменники, культурологи, історики, які бували на зустрічах з гімназистами в Івано-Франківську, відзначали, що, як правило, були здивовані високим рівнем підготовки, розкутістю та нестандартним мисленням дітей, що тут навчаються.
Напередодні виборів учні та вчителі української гімназії вдалися до нестандартного вчинку: вони оприлюднили звернення до президента, прем’єр-міністра, депутатів та лідерів політичних партій, в якому наголошують, що на сьогоднішній день “під загрозою опинився наш найдорожчий скарб – мова, яка визначає нас як народ”.
У зверненні йдеться також про те, що на сьогоднішній день радіо та телеефір переповнені російськими програмами, видавнича справа в державі потерпає від непомірних податків, гімназисти не мають змоги користуватися новою літературою, виданою рідною мовою. Більшість книг в українській гімназії також залишилася у спадок ще з радянських часів.
Учні та вчителі гімназії вкотре ставлять перед керівництвом держави питання про те, що, можливо, комусь вигідно зневажати українську мову. Ще одна цитата зі звернення: “Наші випускники, яким сьогодні по 17, незабаром навчатимуться у столичних вузах. Але чи буде повноцінним навчання та спілкування в Києві, якщо там скрізь лунає російська мова? Усі учні гімназії вивчають три іноземні мови і латину. Володіють і російською, прагнуть вивчати також інші мови, але на рідній землі хочуть говорити українською”.
Учні та вчителі української гімназії міста Івано-Франківська у своєму зверненні наголошують, що розуміють, що їхні слова, ймовірно, не змінять ситуації, але неможливо мовчати, коли мова в рідній країні планово нищиться.
