Запоріжжя, 18 березня 2002 - “Політик – нормальна чоловіча професія”, - вважає народний депутат України, лідер партії “Трудова Україна” Сергій Тигипко. У чому саме полягає її “чоловічість” і “нормальність”, пан Тигипко намагався пояснити запорізьким журналістам під час свого перебування у регіоні.
Спілкування координатора блоку “За ЄДУ” Сергія Тигипка з представниками запорізьких ЗМІ нагадувало змагання сторін, які намагаються вразити одне одного концептуальністю власних думок: місцеві – питаннями, гість – відповідями. Відверта заява пана Тигипка про бажання ратифікувати в Україні Європейську хартію щодо державної багатомовності вразила, навіть, журналістів російськомовних мас-медіа. Адже проблема статусу “великодержавної”, як ніде більше, гостро сприймається саме на Південному Сході країни.
До речі, керівники запорізьких підприємств моторобудівної галузі – В’ячеслав Богуслаєв (ВАТ “Мотор Січ”) та Федір Муравченко (ЗМКБ “Прогрес”) підтримують прагнення пана Тигипка щодо вживання російської мови, принаймні, у діловодстві. Імовірно, тому зустріч із трудовими колективами моторобудівників, інтереси яких у парламенті лобіює нардеп Ярослав Сухий, координатора “заєдинців” задовольнила. Власне, як і орієнтація українських підприємств на співробітництво із північним сусідом. За словами депутата Тигипка – лише міцні ділові стосунки з Росією дозволять Україні впевнено просуватися на Захід, до Євросоюзу. Що ж, мабуть, саме у вмінні знаходити компроміси (до речі, суто жіночій рисі характеру) і полягає “чоловічість” професії політика.
Отже, щодо великої політики, на яку під час прес-конференції неодноразово звертав увагу Сергій Тигипко: у Запорізькому регіоні лідер “Трудової України” побував, звичайно, не з метою вирішення мовних проблем.
Пан Тигипко не приховував від журналістів, що своїм головним завданням, як і решта його колег, вважає (цитую) “загітувати максимальну кількість населення віддати голоси за кандидатів від владного блоку. Зокрема – за Анатолія Мангула, Ярослава Сухого, Євгена Кабанова. А також морально підтримати товаришів по блоку у передвиборчих перегонах. (кінець цитати) Наскільки вдалою виявилась підтримка “великого координатора “заєдинців” – з’ясується через два тижні. На разі відомо, що пан Тигипко, як нормальний політик, сподівається на порозуміння між правоцентристськими силами не лише у середині одного блоку, а й поміж усіма політичними угрупованнями аналогічного спрямування. Серед імовірних соратників Сергій Тигипко назвав і “зелених”, і “есдеків”, і “Нашу Україну”, і “КОПів”, і інших, треба вважати, готових сприйняти єдині правила “справжньої чоловічої гри” під принадною назвою “ПОЛІТИКА”.
Спілкування координатора блоку “За ЄДУ” Сергія Тигипка з представниками запорізьких ЗМІ нагадувало змагання сторін, які намагаються вразити одне одного концептуальністю власних думок: місцеві – питаннями, гість – відповідями. Відверта заява пана Тигипка про бажання ратифікувати в Україні Європейську хартію щодо державної багатомовності вразила, навіть, журналістів російськомовних мас-медіа. Адже проблема статусу “великодержавної”, як ніде більше, гостро сприймається саме на Південному Сході країни.
До речі, керівники запорізьких підприємств моторобудівної галузі – В’ячеслав Богуслаєв (ВАТ “Мотор Січ”) та Федір Муравченко (ЗМКБ “Прогрес”) підтримують прагнення пана Тигипка щодо вживання російської мови, принаймні, у діловодстві. Імовірно, тому зустріч із трудовими колективами моторобудівників, інтереси яких у парламенті лобіює нардеп Ярослав Сухий, координатора “заєдинців” задовольнила. Власне, як і орієнтація українських підприємств на співробітництво із північним сусідом. За словами депутата Тигипка – лише міцні ділові стосунки з Росією дозволять Україні впевнено просуватися на Захід, до Євросоюзу. Що ж, мабуть, саме у вмінні знаходити компроміси (до речі, суто жіночій рисі характеру) і полягає “чоловічість” професії політика.
Отже, щодо великої політики, на яку під час прес-конференції неодноразово звертав увагу Сергій Тигипко: у Запорізькому регіоні лідер “Трудової України” побував, звичайно, не з метою вирішення мовних проблем.
Пан Тигипко не приховував від журналістів, що своїм головним завданням, як і решта його колег, вважає (цитую) “загітувати максимальну кількість населення віддати голоси за кандидатів від владного блоку. Зокрема – за Анатолія Мангула, Ярослава Сухого, Євгена Кабанова. А також морально підтримати товаришів по блоку у передвиборчих перегонах. (кінець цитати) Наскільки вдалою виявилась підтримка “великого координатора “заєдинців” – з’ясується через два тижні. На разі відомо, що пан Тигипко, як нормальний політик, сподівається на порозуміння між правоцентристськими силами не лише у середині одного блоку, а й поміж усіма політичними угрупованнями аналогічного спрямування. Серед імовірних соратників Сергій Тигипко назвав і “зелених”, і “есдеків”, і “Нашу Україну”, і “КОПів”, і інших, треба вважати, готових сприйняти єдині правила “справжньої чоловічої гри” під принадною назвою “ПОЛІТИКА”.
