Берлін, 20 березня 2002 - Після того, як стало відомо про нелегальне фінансування та корупцію серед соціал-демократів у Кельні, міністр економіки країни Вернер Мюллер запропонував скласти “чорний список” ненадійних підприємств.
Розвитку корупції сприяє не лише той, хто бере хабара, але й той, хто його пропонує. У випадку з кельнськими соціал-демократами це була фірма «Трінекенс», яка щедро віддячила місцевим політикам за дозвіл на будівництво сміттєспалювального заводу. Тепер у Німеччині фірми, які, так би мовити, „купили“ державне замовлення за допомогою хабара, заноситимуться до так званого антикорупційного реєстру, створенням якого має зайнятися федеральне відомство з питань економіки. Фірми, що потраплять до “чорного списку”, протягом певного часу будуть позбавлені можливостей виконувати державні замовлення, які, як правило, є дуже вигідними для компаній. Адже часто вартість таких контрактів сягає кількох мільярдів євро. Ідея створення антикорупційного реєстру належить міністру економіки Німеччини Вернеру Мюллеру. Водночас на земельному рівні “чорні списки” складаються вже давно. Так, у федеральних землях Гессен та Північний – Рейн Вестфалія “ненадійними” були визнані 13 компанії. Представники економіки, однак, скептично поставилися до нової пропозиції Вернера Мюллера щодо складання на федеральному рівні “чорних списків” з підприємств, причетних до хабарництва. Представниця Німецької торговельно-промислової палати Анетте Карштедт-Майеррікс висловила побоювання, що під категорію “ненадійних фірм” можуть потрапити також компанії, які не мають нічого спільного з хабарництвом, але, наприклад, заборгували податковому відомству. На її думку, такий крок не допоможе побороти корупцію. Натомість пропонується вживати запобіжних заходів на самих підприємствах. Експерти радять уникати налагодження занадто тісних стосунків між співробітниками фірми та клієнтами. Досягти цього можна за допомогою постійної ротації на посадах, на яких спокуса дати або прийняти хабара є особливо великою.
Розвитку корупції сприяє не лише той, хто бере хабара, але й той, хто його пропонує. У випадку з кельнськими соціал-демократами це була фірма «Трінекенс», яка щедро віддячила місцевим політикам за дозвіл на будівництво сміттєспалювального заводу. Тепер у Німеччині фірми, які, так би мовити, „купили“ державне замовлення за допомогою хабара, заноситимуться до так званого антикорупційного реєстру, створенням якого має зайнятися федеральне відомство з питань економіки. Фірми, що потраплять до “чорного списку”, протягом певного часу будуть позбавлені можливостей виконувати державні замовлення, які, як правило, є дуже вигідними для компаній. Адже часто вартість таких контрактів сягає кількох мільярдів євро. Ідея створення антикорупційного реєстру належить міністру економіки Німеччини Вернеру Мюллеру. Водночас на земельному рівні “чорні списки” складаються вже давно. Так, у федеральних землях Гессен та Північний – Рейн Вестфалія “ненадійними” були визнані 13 компанії. Представники економіки, однак, скептично поставилися до нової пропозиції Вернера Мюллера щодо складання на федеральному рівні “чорних списків” з підприємств, причетних до хабарництва. Представниця Німецької торговельно-промислової палати Анетте Карштедт-Майеррікс висловила побоювання, що під категорію “ненадійних фірм” можуть потрапити також компанії, які не мають нічого спільного з хабарництвом, але, наприклад, заборгували податковому відомству. На її думку, такий крок не допоможе побороти корупцію. Натомість пропонується вживати запобіжних заходів на самих підприємствах. Експерти радять уникати налагодження занадто тісних стосунків між співробітниками фірми та клієнтами. Досягти цього можна за допомогою постійної ротації на посадах, на яких спокуса дати або прийняти хабара є особливо великою.
