Заява президентки Молдови Маї Санду, зроблена британському подкасту, про те, що вона проголосувала би за об’єднання Республіки Молдова з Румунією, якби відбувся референдум, викликала резонанс.
Але чи матиме вона продовження?
Що сказала Санду і що це означає?
Я би проголосувала за об’єднання з РумунієюМая Санду
«Я би проголосувала за об’єднання з Румунією. Подивіться, що сьогодні відбувається навколо Молдови та у світі. Маленькій країні, як-от Молдова, дедалі важче вижити як демократії, як суверенній державі й протистояти Росії», – заявила Мая Санду британському подкасту The Rest Is Politics 11 січня. Інтерв’ю тривало понад годину, однак саме це висловлювання викликало обговорення.
Президентка одразу зауважила, що, згідно з опитуваннями, більшість громадян Молдови не підтримали б об’єднання з Румунією, тому офіційний Кишинів обрав найбільш реалістичний варіант, схвалений виборцями – вступ Молдови до Європейського Союзу.
Згідно з серпневим опитуваннями Idata, проти об’єднання з Румунією у Молдові виступили 61,5% респондентів, тоді як 31% підтримали цю ідею.
Пізніше представники влади з Кишинева уточнили, що Санду говорила у подкасті як особа, а не як державний лідер, залучений до процесу приєднання до ЄС.
Опозиційна Соціалістична партія Молдови закликала до відставки Маї Санду з посади президентки, заявивши, що її перебування на цій посаді становить «загрозу для існування Молдови». Ця політична сила, яка виступає за зміцнення зв’язків з Росією, закликала Генеральну прокуратуру, Службу інформації та безпеки та інші компетентні установи «невідкладно розпочати розслідування щодо можливої державної зради».
Але заява Санду не стала несподіванкою для оглядачів у Молдові, адже раніше вона вже висловлювала схожі погляди.
Це стало б новиною лише в тому випадку, якби Мая Санду сказала, що проголосує проти об’єднанняОлександру Ефтоде
Тема об’єднання не є «ні новою, ні пріоритетною» для Молдови. «Це стало б новиною лише в тому випадку, якби Мая Санду сказала, що проголосує проти об’єднання», – вважає директор Молдовської редакції Радіо Свобода Олександру Ефтоде.
Він також зазначає, що значна частина політичної еліти Кишинева має румунське громадянство, включно з членами уряду, а уніоністський електорат останніми роками здебільшого підтримує правлячу Партію дії та солідарності (PAS).
«PAS та Мая Санду залучили уніоністський електорат, просуваючи ідею об’єднання через інтеграцію до Європейського Союзу – підхід, який також поділяє офіційна політика Румунії останніми роками», – зазначає Ефтоде.
«Природне прагнення»
Румунська редакція Радіо Свобода поспілкувалася з політиками при владі та в опозиції в Бухаресті. Вони зазначили, що можливе об’єднання має поважати суверенітет Республіки Молдова та демократичну волю молдовського народу.
При цьому майже всі співрозмовники застерігають про ризики політизації та пропагандистського використання цієї теми в геополітичному контексті через війну в Україні та тиск на Молдову з боку Російської Федерації.
За даними соцілогічної фірми Avangarde,
- 47% респондентів у Румунії вважають, що об'єднання Румунії і Молдови потрібно здійснити,
- 46% виступають проти, а
- 7% не змогли відповісти.
Радник президента Румунії Євген Томак заявляє, що об’єднання Республіки Молдова з Румунією є природним прагненням для румунів по обидва боки Пруту.
Він нагадує, що Румунія ще у 2018 році офіційно висловила готовність обговорювати цю тему, але підкреслює, що ініціатива має виходити з Республіки Молдова.
Значна частина суспільства в Республіці Молдова, на жаль, не сприймає об’єднання як негайний варіантЄвген Томак
«Значна частина суспільства в Республіці Молдова, на жаль, не сприймає об’єднання як негайний варіант. Цей тривалий процес переходу від радянської епохи до демократизації та європеїзації ще потребує зусиль», – зазначає Томак.
На думку радника президента, розмову про об’єднання слід вести з обережністю і не перетворювати її на інструмент політичного протистояння.
Акцент, за словами Томака, має бути зроблений на конкретних проєктах і на вже задекларованій Кишиневом меті.
«Вважаю, що нашу енергію слід зосередити на інтеграції до Європейського Союзу. Цю дискусію потрібно вести відповідально і в жодному разі не перетворювати на політичну тему, що розколює суспільство», – додає він.
Німецька модель?
Голова Комісії з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецен (PSD) вважає, що заява президентки Маї Санду є важливим, але неповним кроком.
«Сказати, що це пів кроку вперед – правильно, адже згадка про можливе голосування на референдумі щодо об’єднання сама по собі є позитивним моментом», – заявив Корлецен в коментарі Радіо Свобода.
Він зазначає, що в принципі об’єднання Республіки Молдова з Румунією було би легітимним кроком за німецькою моделлю.
«Німецькій нації не відмовили в об’єднанні, і в 1989 році всі міжнародні гравці визнали його легітимним. У тому самому не може відмовити й румунській нації», – додає Тітус Корлецен.
Сенатор звертає увагу, що у випадку заяви Маї Санду мотивація об’єднання має радше прагматичний характер і пов’язана зі складністю для Республіки Молдова самостійно протистояти геополітичним викликам.
На його думку, Росія постійно спекулювала на таких темах, як мова та ідентичність, однак теми об’єднання не слід уникати.
«Росіяни завжди спекулювали на всьому. Будь-яка дискусія про румунську мову проти молдовської мови використовувалася у спекулятивних цілях. Спільна ідентичність не повинна бути темою, якої слід сором’язливо уникати», – вважає Корлецен.
«Особиста думка»
Аліна Горгю, депутатка Націонал-ліберальної партії (PNL) та заступниця голови Комісії з питань зовнішньої політики Палати депутатів, зазначає, що заява Маї Санду не є офіційною позицією молдовської держави й не має інституційних зобов’язань для Республіки Молдова.
«Це особиста думка, яка відображає спільність цінностей, що існує між Республікою Молдова та Румунією», –мговорить Горгю.
Депутатка застерігає, що в нинішньому регіональному контексті тему об’єднання слід розглядати відповідально. «Зараз не найкращий момент для політизації теми об’єднання. До цієї теми потрібно підходити відповідально, а не використовувати її як політичне гасло», – наголошує вона.
«Краще пізно, ніж ніколи»
Націоналістична партія «Альянс за союз румунів» (AUR) привітала заяву Маї Санду, але водночас трактує її як сигнал про вразливість Молдови. Партія вважає, що тиск з боку Росії робить об’єднання необхідністю.
«Ми вітаємо той факт, що пані президентка Мая Санду публічно висловила уніоністську позицію – краще пізно, ніж ніколи, тож ми вітаємо її заяву та сприймаємо її як запрошення працювати разом задля возз’єднання Республіки Молдова з Румунією», – йдеться в заяві.
У цьому контексті AUR наголошує, що возз’єднання з Румунією є не лише історичним ідеалом, а й нагальною стратегічною необхідністю, здатною гарантувати безпеку Молдови.
Водночас AUR зазначає, що, попри нещодавню заяву, президентка Республіки Молдова раніше нібито займала стриману позицію і вимагає додаткових роз’яснень від політичних сил у Кишиневі.
«Багато шуму заради нічого»
Експерти з євроінтеграції та історії Румунії закликають до реалізму та поміркованості. Вони одностайно наголошують, що можливе об’єднання з Румунією передбачає складні процеси – як конституційні та внутрішньодержавні, так і у відносинах з Європейським Союзом.
Теодор Лучіан Мога з юридичного факультету Університету «Александру Іоан Куза» в Яссах, вважає, що в нинішньому геополітичному контексті обговорення об’єднання Румунії та Молдови «не є доречним».
На його думку, Румунія має «достатньо питань на власному порядку денному», як у внутрішній, так і в міжнародній площині, і головну увагу слід зосередити на підтримці України та зміцненні позицій у західних коаліціях.
Це надзвичайно складний проєкт: як з політичного, так і з юридичного боківТеодор Лучіан Мога
«Це надзвичайно складний проєкт: як з політичного, так і з юридичного боків», – пояснює професор, нагадуючи, що ймовірне об’єднання вимагало б низки конституційних етапів і складних міжнародних консультацій.
Процес, за його словами, повинен починатися з референдумів в обох країнах та супроводжуватися змінами до Конституції Румунії, а також обговореннями з євроатлантичними партнерами. «Не думаю, що зараз настав час для таких державних проєктів», – додає Мога.
Щодо реакції громадськості, професор підкреслює, що, хоча в Румунії може існувати відносно велика підтримка такого кроку, в пріоритеті для Молдови залишається євроінтеграція. «Сумніваюся, що такий проєкт був би пріоритетом для молдовського суспільства, яке зосереджене на вступі до Європейського Союзу», – зазначає він.
Історик Космін Попа, спеціаліст із пострадянського простору, вважає, що нещодавня заява президентки Молдови Маї Санду щодо можливого об’єднання з Румунією була перебільшена. За його словами, очільниця Кишинева не закликала до «негайного чи примусового» об’єднання, а скоріше висловила стурбованість щодо здатності Молдови зберегти демократію в сучасному політичному та геополітичному контексті.
«Загострення теми об’єднання, на мою думку, є радше поступкою російській пропаганді», – вважає історик. На його думку, це «багато шуму заради нічого», оскільки об’єднання не стоїть на порядку денному ні урядів Бухареста чи Кишинева, ані європейських інституцій.
- 22 січня 2026 року Мая Санду має провести пресконференцію, на якій окреслить пріоритети діяльності адміністрації президента Молдови на новий рік та відповість на запитання журналістів.
Форум