Італійський інтелектуал, автор знаменитого роману «Маятник Фуко», Умберто Еко, сказав якось, що футбол - це не просто спорт, а своєрідна магія мільйонів, яка до сьогодні не зовсім розгадана, бо безпосередніми її учасниками є не лише 22 футболісти на полі, й сотні тисяч уболівальників, як на протилежних трибунах стадіону, так і в різних куточках країн та світу.
Ця найпопулярніша спортивна гра інколи розбурхує емоції через край і призводить до війн між країнами, збройних сутичок на вулицях міст, погромів, що мають політичні, етнічні та релігійні причини або просто до невмотивованих масових хуліганств нестримних фанатів. Футбол або створює нові або розвалює старі, здавалося б дуже міцні родини, і часто призводить або до трагічних, або до комічних ситуації у великих і малих людських спільнотах, його однаково люблять як у в’язницях , так і в божевільнях, як у монастирях, так і в публічних будинках... Тобто, футбол є невід’ємною частиною часто хаотичного і не зовсім зрозумілого за мотивами дій суспільного життя.
Чому до футболу так прив’язується більшість політиків? Чому про свої футбольні амбіції заявляє Тоні Блер, не приховує своїх пристрастей Герхард Шрьодер, не кажучи вже про українського президента?
Тут нічого дивного немає. Футбол приваблює політиків і тим, що він є своєрідною магією впливу на людські душі, і тим, що в його дійства щоденно включаються багато мільйонів людей різних країн. Цей спорт намагаються використати, як добрі, так і злі сили. І прикро бачити, як доволі часто ця магічна гра допомагає саме останнім, котрі хочуть перетворити футбол у дешевий засіб обману людей і разом із тим у форму легкої, лжебізнесової, наживи. У цьому виді спорту відмивається чимало брудних грошей, гинуть люди, а справжніх його новаторів і творців частіше називають героями посмертно. І це ще раз доводить, що футбол – не просто спорт, не просто театр, корида, а саме – величезне людське дійство, не позбавлене таємничості, загадковості, суперечностей, як і все людське життя, тому він так приваблює до себе мільярди людей Землі.