Івано-Франківськ, 22 липня 2002 - На сьогоднішній день “Просвіта” Івано-Франківщини перебуває у вкрай занедбаному стані.
125 років минає з часу, коли професор Євген Желехівський заснував філію “Просвіти” в Івано-Франківську (тодішньому Станиславові). Ця організація стала найбільшою й найпотужнішою структурою в Галичині, яка виховувала цілі покоління в дусі національної свідомості. Інтелігенція, священики, учні гімназій та студенти, селяни та робітники – усі вони входили до “Просвіти”. У селах та містечках Прикарпаття українці всією громадою збирали кошти для того, щоб збудувати приміщення для “Просвіт”, організовувались бібліотеки, недільні школи. Без “Просвіти”, як сказав свого часу Іван Франко, не було б національно свідомої Галичини. На сьогоднішній день керівництво обласного об'єднання товариства “Просвіта” заявляє про те, що владні структури, громадські організації, політичні партії жодним чином не допомагають у відродженні та становленні “Просвіти”. Більше того – небезпідставно складається таке враження, що “Просвіту” у нинішніх українських реаліях намагаються всіма способами знищити. Осередок української духовності опинився на маргінесах. Українці, і зокрема члени “Просвіти”, говорять про те, що вони, як це не парадоксально, відчувають у своїй державі власну неповноцінність. “Просвіта” вже втомилася сподіватись на бодай якусь підтримку з боку держави. Отож щоб відстояти найстарішу національну громадську організацію, просвітяни звернулися до мешканців та меценатів Івано-Франківщини з проханням разом матеріально й морально підтримати відродження організації. “Просвіта”, за словами керівництва обласного об'єднання громадської організації, повинна стати великою народною відбудовою і не лише приміщень та збагачення матеріальної бази. Нинішні галичани, як і їхні діди, повинні відстояти себе та своє право на українське майбутнє.
125 років минає з часу, коли професор Євген Желехівський заснував філію “Просвіти” в Івано-Франківську (тодішньому Станиславові). Ця організація стала найбільшою й найпотужнішою структурою в Галичині, яка виховувала цілі покоління в дусі національної свідомості. Інтелігенція, священики, учні гімназій та студенти, селяни та робітники – усі вони входили до “Просвіти”. У селах та містечках Прикарпаття українці всією громадою збирали кошти для того, щоб збудувати приміщення для “Просвіт”, організовувались бібліотеки, недільні школи. Без “Просвіти”, як сказав свого часу Іван Франко, не було б національно свідомої Галичини. На сьогоднішній день керівництво обласного об'єднання товариства “Просвіта” заявляє про те, що владні структури, громадські організації, політичні партії жодним чином не допомагають у відродженні та становленні “Просвіти”. Більше того – небезпідставно складається таке враження, що “Просвіту” у нинішніх українських реаліях намагаються всіма способами знищити. Осередок української духовності опинився на маргінесах. Українці, і зокрема члени “Просвіти”, говорять про те, що вони, як це не парадоксально, відчувають у своїй державі власну неповноцінність. “Просвіта” вже втомилася сподіватись на бодай якусь підтримку з боку держави. Отож щоб відстояти найстарішу національну громадську організацію, просвітяни звернулися до мешканців та меценатів Івано-Франківщини з проханням разом матеріально й морально підтримати відродження організації. “Просвіта”, за словами керівництва обласного об'єднання громадської організації, повинна стати великою народною відбудовою і не лише приміщень та збагачення матеріальної бази. Нинішні галичани, як і їхні діди, повинні відстояти себе та своє право на українське майбутнє.
