Київ, 23 жовтня 2002 -
Сергій Згурець
23 жовтня у Києві відбулися парламентські слухання під темою “Про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО”. Це перший захід, де офіційний Київ намагається привернути уваги широкого загалу до свого бажання інтегруватися в НАТО.
Й досі остаточно невідомо, чи запросять президента України через місяць на самміт у Прагу, де буде ухвалено чергове історичне рішення про розширення північноатлантичного альянсу. Україна 23 травня оголосила про своє бажання інтегруватися у євроатлантичну спільноту, проте відтоді в Україні не сталося якихсь принципових змін, які б переконали альянс, що Київ справді прагне членства. Бо нині Європа говорить про можливу причетність України до поставок зброї до Іраку, а не про спроможність України посилити демократичні чи оборонні спроможності оновленого НАТО. Але у офіційного Києва нині не має іншого шляху, як демонструвати своє бажання таки бути в НАТО. Саме це мали й продемонструвати парламентські слухання, на які завітали прем’єр-міністр, секретар Ради Безпеки та Оборони України, представники силових відомств та Міністерства закордонних справ.
Секретар РНБО Євген Марчук, який починав інформування про відносини України з НАТО, насамперед наголошував на тому, що бути позаблоковою країною – уже не модно. Бути в Європі – значить бути в НАТО. Він наголосив, що це довгий шлях, але Україна його мусить пройти.
Євген Марчук
Я переконаний, що цей процес еволюції нашого суспільства, не лише парламенту, ще далекий від ідеального. Я маю на увазі показники підтримки у межах 30%, але процес цей позитивний. У майбутньому це все створить відповідні умови й народ України, а не президент і не прем’єр, і не парламент будуть вступати до НАТО, якщо до цього підійде час. Це треба враховувати як найважливіший елемент.
І останнє. Ні в якому разі не може бути цей процес антиросійським. НАТО - це клуб, який не прийме в свої ряди тих, у кого є конфлікти із сусідами, у кого є не вирішені проблеми з кордонами.
Сергій Згурець
Проте від 23 травня, коли вперше було оголошено про бажання України бути в НАТО, ставлення до Києва з боку Брюсселя погіршилося – насамперед через збройові скандали. Проте і за таких умов міністерств закордонних справ вважає, як заявив заступник держсекретаря Ігор Харченко, вважає, що згортання контактів не в інтересах Києва й Брюсселя. Ба більше – Київ таки готує програму дій щодо набуття членства в НАТО, хоча Брюссель і США цього вже не прагнуть.
Ігор Харченко
НАТО надто важливий партнер для України, щоб дозволити емоціям брати гору над стратегічними інтересами. Тому ми спільно з НАТО продовжуємо готувати новий документ, який має розширити можливості взаємодії України з альянсом. План розробляється з врахуванням вимог плану дій щодо членства.
На першому етапі - це консультації із широкого кола політичних, економічних, оборонних та інших аспектів політики держави. На другому - практична підготовка в рамках дій щодо членства. Україна сьогодні лише на початку цього шляху. Наскільки успішно і швидко вона просуватиметься цим шляхом, сьогодні залежить більше від внутрішніх процесів у нашій державі. послідовності курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
Сергій Згурець
Голова парламентського комітету з питань євроатлантичної інтеграції Борис Тарасюк, у свою чергу заявив, що власне Україна має забагато вад, аби відповідати євроатлантичним стандартам. І справа не в слабкій армії чи браку коштів на економічні перетворення.
Борис Тарасюк
З часом стало очевидним, що головною перешкодою на шляху до реальної євроатлантичної інтеграції стало те, що зовнішньополітичні декларації України одночасно супроводжуються не демократичними, навіть авторитарними проявами у внутрішньому житті держави. Маємо усвідомлювати, що для того, щоб стати повноцінним членом демократичної й процвітаючою євроатлантичної спільноти необхідна не лише дипломатична майстерність.
Сергій Згурець
Проте, загалом, це були пронатівскі виступи. Проти дружби з НАТО, звісно, були комуністи. Лідер українських комуністів Петро Симоненко заявив, що між Україною та НАТО не існує партнерських відносин, а відтак про якесь членство й годі вести мову.
До самміту у Празі, де буде ухвалено рішення про шосту в історії альянсу хвилю розширення, залишився лише місяць. Це замало, аби переконати Європу, що чорне може бути білим. Навіть якщо парламент у терміновому порядку ухвалить постанову, що просування в НАТО, стратегічна мета України. Нині голос самого Києва вже мало значить. Тепер Києву треба дуже уважно дослухуватися до голосу НАТО, в якому все менше стає прихильних інтонацій. І плекати надію, що шоста хвиля розширення – не остання.
Сергій Згурець
23 жовтня у Києві відбулися парламентські слухання під темою “Про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО”. Це перший захід, де офіційний Київ намагається привернути уваги широкого загалу до свого бажання інтегруватися в НАТО.
Й досі остаточно невідомо, чи запросять президента України через місяць на самміт у Прагу, де буде ухвалено чергове історичне рішення про розширення північноатлантичного альянсу. Україна 23 травня оголосила про своє бажання інтегруватися у євроатлантичну спільноту, проте відтоді в Україні не сталося якихсь принципових змін, які б переконали альянс, що Київ справді прагне членства. Бо нині Європа говорить про можливу причетність України до поставок зброї до Іраку, а не про спроможність України посилити демократичні чи оборонні спроможності оновленого НАТО. Але у офіційного Києва нині не має іншого шляху, як демонструвати своє бажання таки бути в НАТО. Саме це мали й продемонструвати парламентські слухання, на які завітали прем’єр-міністр, секретар Ради Безпеки та Оборони України, представники силових відомств та Міністерства закордонних справ.
Секретар РНБО Євген Марчук, який починав інформування про відносини України з НАТО, насамперед наголошував на тому, що бути позаблоковою країною – уже не модно. Бути в Європі – значить бути в НАТО. Він наголосив, що це довгий шлях, але Україна його мусить пройти.
Євген Марчук
Я переконаний, що цей процес еволюції нашого суспільства, не лише парламенту, ще далекий від ідеального. Я маю на увазі показники підтримки у межах 30%, але процес цей позитивний. У майбутньому це все створить відповідні умови й народ України, а не президент і не прем’єр, і не парламент будуть вступати до НАТО, якщо до цього підійде час. Це треба враховувати як найважливіший елемент.
І останнє. Ні в якому разі не може бути цей процес антиросійським. НАТО - це клуб, який не прийме в свої ряди тих, у кого є конфлікти із сусідами, у кого є не вирішені проблеми з кордонами.
Сергій Згурець
Проте від 23 травня, коли вперше було оголошено про бажання України бути в НАТО, ставлення до Києва з боку Брюсселя погіршилося – насамперед через збройові скандали. Проте і за таких умов міністерств закордонних справ вважає, як заявив заступник держсекретаря Ігор Харченко, вважає, що згортання контактів не в інтересах Києва й Брюсселя. Ба більше – Київ таки готує програму дій щодо набуття членства в НАТО, хоча Брюссель і США цього вже не прагнуть.
Ігор Харченко
НАТО надто важливий партнер для України, щоб дозволити емоціям брати гору над стратегічними інтересами. Тому ми спільно з НАТО продовжуємо готувати новий документ, який має розширити можливості взаємодії України з альянсом. План розробляється з врахуванням вимог плану дій щодо членства.
На першому етапі - це консультації із широкого кола політичних, економічних, оборонних та інших аспектів політики держави. На другому - практична підготовка в рамках дій щодо членства. Україна сьогодні лише на початку цього шляху. Наскільки успішно і швидко вона просуватиметься цим шляхом, сьогодні залежить більше від внутрішніх процесів у нашій державі. послідовності курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
Сергій Згурець
Голова парламентського комітету з питань євроатлантичної інтеграції Борис Тарасюк, у свою чергу заявив, що власне Україна має забагато вад, аби відповідати євроатлантичним стандартам. І справа не в слабкій армії чи браку коштів на економічні перетворення.
Борис Тарасюк
З часом стало очевидним, що головною перешкодою на шляху до реальної євроатлантичної інтеграції стало те, що зовнішньополітичні декларації України одночасно супроводжуються не демократичними, навіть авторитарними проявами у внутрішньому житті держави. Маємо усвідомлювати, що для того, щоб стати повноцінним членом демократичної й процвітаючою євроатлантичної спільноти необхідна не лише дипломатична майстерність.
Сергій Згурець
Проте, загалом, це були пронатівскі виступи. Проти дружби з НАТО, звісно, були комуністи. Лідер українських комуністів Петро Симоненко заявив, що між Україною та НАТО не існує партнерських відносин, а відтак про якесь членство й годі вести мову.
До самміту у Празі, де буде ухвалено рішення про шосту в історії альянсу хвилю розширення, залишився лише місяць. Це замало, аби переконати Європу, що чорне може бути білим. Навіть якщо парламент у терміновому порядку ухвалить постанову, що просування в НАТО, стратегічна мета України. Нині голос самого Києва вже мало значить. Тепер Києву треба дуже уважно дослухуватися до голосу НАТО, в якому все менше стає прихильних інтонацій. І плекати надію, що шоста хвиля розширення – не остання.
