Прага, 21 січня 2003 – Про те, що палити шкідливо, знають усі. Особливо ті, хто палить. Їм про це нагадує напис на коробці з цигарками. Курці знають про всесвітню війну з курінням, що її вели царі й Папи римські, Ґерінґ, який вважав, що палити – означає шкодити нації. Відомим борцем із курінням був колишній мер Нью-Йорка Джуліані. Чергову сторінку про шкоду куріння буде написано на схилах Гімалаїв: цього року маленьке королівство Бутан може стати першою у світі державою, де буде заборонено палити. І ця заборона стосуватиметься усіх: і 600 тисяч селян, які їдять те, що виробляють (тобто ведуть натуральне господарство), і 5 тисяч іноземних туристів. Палити не можна ані на вулиці, ані вдома, ані в столиці Тхімпху, де ще залишилося кілька тютюнових крамничок, ані в двох провінціях із 20, де ще не проголосували за цей закон-заборону.
Маленький Бутан – за площею його можна прирівняти до Швейцарії – це одна з небагатьох країн, що не мають свого посольства у Сполучених Штатах. Він відомий також тим, що його футбольна команда визнана другою найгіршою у світі, а також тим, що король Бутану закохався одразу в чотирьох сестер і вирішив із усіма одружитися. Країна прославилася ще й тим, що в 1999у році там був заборонений ще один сучасний наркотик – телебачення. І лише з дозволу короля Бутану Бі-Бі-Сі заснувало державну телевізійну мережу, яка дві години на добу транслює новини і національні пісні.
І попри таку, здавалося б, ізоляцію, за словами італійського місіонера Джуліо Албанезе, останнім часом Бутан домігся значних успіхів. Дохід на душу населення становить 600 доларів – це втричі більше, ніж у Непалі. 20% бюджету скеровано на охорону здоров’я та освіту. За 22 роки – від 1977-го по 1999-й – тривалість життя зросла від 40 до 66 років. У країні було 52 лікарі, стало 250; кількість студентів із 14 тисяч збільшилася до 100 тисяч; якщо в 1977 році письменних було 17% населення, то за 22 роки це число виросло до 54%.
Очевидно, поняття «щастя» кожна людина наповнює своїм змістом. Керівники країни Бутан кажуть, що щастя – це погашена цигарка. Ну, що ж, нехай буде так, якщо це допомагає їм досягти такого прогресу. Тим більше, що практика вже є: як уважають, саме в Непалі запровадив у 15 столітті першу в історії заборону на паління тютюну, тоді ще, щоправда, тільки в урядових приміщеннях, –об’єднавець країни і засновник непальської держави монах-воїн Шабдрунґ Намґ’ял...
Маленький Бутан – за площею його можна прирівняти до Швейцарії – це одна з небагатьох країн, що не мають свого посольства у Сполучених Штатах. Він відомий також тим, що його футбольна команда визнана другою найгіршою у світі, а також тим, що король Бутану закохався одразу в чотирьох сестер і вирішив із усіма одружитися. Країна прославилася ще й тим, що в 1999у році там був заборонений ще один сучасний наркотик – телебачення. І лише з дозволу короля Бутану Бі-Бі-Сі заснувало державну телевізійну мережу, яка дві години на добу транслює новини і національні пісні.
І попри таку, здавалося б, ізоляцію, за словами італійського місіонера Джуліо Албанезе, останнім часом Бутан домігся значних успіхів. Дохід на душу населення становить 600 доларів – це втричі більше, ніж у Непалі. 20% бюджету скеровано на охорону здоров’я та освіту. За 22 роки – від 1977-го по 1999-й – тривалість життя зросла від 40 до 66 років. У країні було 52 лікарі, стало 250; кількість студентів із 14 тисяч збільшилася до 100 тисяч; якщо в 1977 році письменних було 17% населення, то за 22 роки це число виросло до 54%.
Очевидно, поняття «щастя» кожна людина наповнює своїм змістом. Керівники країни Бутан кажуть, що щастя – це погашена цигарка. Ну, що ж, нехай буде так, якщо це допомагає їм досягти такого прогресу. Тим більше, що практика вже є: як уважають, саме в Непалі запровадив у 15 столітті першу в історії заборону на паління тютюну, тоді ще, щоправда, тільки в урядових приміщеннях, –об’єднавець країни і засновник непальської держави монах-воїн Шабдрунґ Намґ’ял...
